Рішення

від 26.02.2008 по справі 17277-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17277-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2008Справа №2-25/17277-2007

За позовом ТОВ «Агро – Ера», 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. ОлесяГончара, 2-а, к. 1

До відповідача  ТОВ «Зелений світ», смт Красногвардійське,  вул.. Київська, 76

Про стягнення  332254,07 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –  Лазарева  Л.О., представник, дов. дійсна до 31.12.2008 року

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач –   ТОВ «Агро – Ера» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача -  ТОВ «Зелений світ», просить суд  стягнути з відповідача суму основного боргу – 226407,50 грн., пеню у розмірі 54476,58 грн., 3% річних – 10333,53 грн.,  інфляційні збитки  у розмірі – 38036,46 грн., всього – 329254,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань, не у повному обсязі оплатив поставлений товар за контрактом № 15-05/06 від 15.05.2006 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 226407,50 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.02.2008 року строк вирішення даного спору продовжено на один місяць, в порядку ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача  заборгованість за поставлений товару  розмірі 226407,50 грн.,  пеню у розмірі 18917,51 грн., 3% річних – 12069,75 грн.,  збитки від інфляції у розмірі 62714,88 грн., всього -  320109,64 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі та витрати, понесені позивачем, на юридичне забезпечення судового процесу у розмірі 3000,00 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи, відзиву на позовну  заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.  

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в   порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.05.2006 року між  ТОВ «Агро – Ера» (продавець) та ТОВ «Зелений світ»  (покупець) укладений контракт № 15-05/06, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується поставити,  а покупець прийняти та оплатити ячмінь на умовах лінійного франко – елеватора СРТ ДП ДАК «Хліб України» «Красно перекопський комбінат хлібопродуктів», українського походження врожаю 2005 року (надалі товар) в строки та на умовах, передбачених у даному контракті.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що  поставляється ячмінь, у кількості 100 (+/-) 5%, період завозу – 22.05.2006 року, ціна за тону товару – 750,00 грн., загальна сума контракту – 75000,00 грн.

У відповідності до п. 4.3. договору, покупець здійснює оплату вартості товару на протязі одного банківського дня після отримання складської квитанції, картки аналізу, виданої елеватором на вісь обсяг товару, вказаний у п. 2.1. та виставленого рахунку – фактури продавцем.

Згідно до п. 7.2. договору  у випадку, якщо оплата товару буде здійснена пізніш строків, вказаних у  п. 4.3. покупець зобов'язаний оплатити продавцю пеню у  розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день   прострочки.

Крім того, сторонами визначено у контракті (п. 9.1.) що всі спори, які виникли з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають розгляду  у господарському суді за місцезнаходженням позивача у відповідності з чинним законодавством України.

17.05.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду до контракту № 15-05/06 2006 року,  відповідно до якої сторони домовились внести зміни до п. 2.1. , а саме:  продавець поставляє покупцю додатково 300 тон товару за ціною та строками, вказаними у контракті, загальна сума оплати за контрактом 300000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що дана додаткова угода вступає в законну силу  з моменту її підписання сторонами та діє до 02.06.2006 року.

Так, згідно до укладеного між сторонами контракту, продавцем був поставлений товар, прийнятий покупцем, у наступній кількості:  18.05.2006 року – 100,540 тон, вартістю 75405,00 грн. (рахунок – фактура № СФ – 000009, розрахункова накладна № РН – 0000099, податкова накладна № 99);  23.05.2006 року – 98,010 тон, вартістю 73504,50 грн. (рахунок – фактура № СФ – 0000103, розрахункова накладна № РН – 0000103, податкова накладна № 103); 25.05.2006 року – 128,660 тон вартістю 96495,00 грн. (рахунок – фактура № СФ – 0000109, розрахункова накладна № РН – 0000109, податкова накладна № 109).

Відвантаження товару, також підтверджується товаротранспортними накладними, а саме: від 23.05.2006 року № 007825, № 007827, № 007828, № 007829, від 19.05.2006 року № 007830, № 007832, № 007833.

Накладними № 49/5, 50/5, 51/5, 52/5 від 18.05.2006 року товар був виданий відповідачу через Божко В.В. згідно доручення, виданого ТОВ «Зелений світ» на отримання від ТОВ «Агро – Ера» 400 тон ячменя.

Як зазначив позивач, ним було здійснено три поставки товару відповідачу на суми 75405,00 грн., 73507,50 грн., 96495,00 грн., на загальну суму 245407,50 грн.

Відповідачем був оплачений поставлений товару частково: 08.08.2006 року 4000,00 грн. за рахунком – фактурою СФ – 0000099 від 18.05.2006 року, 01.09.2006 року 5000,00 грн. за рахунком – фактурою  СФ – 0000099 від 18.05.2006 року, 28.09.2006 року 10000,00 грн. за рахунком – фактурою СФ – 0000099 від 18.05.2006 року.

Загалом відповідачем було сплачено 19000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 226407,50 грн.    

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості у розмірі 226407,50 грн.    

Однак, суму боргу відповідачем оплачено не було.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.   

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 18917,51 грн., 3% річних – 12069,75 грн.,  збитки від інфляції у розмірі 62714,88 грн.

Відповідно до ст.. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України Боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі та витрати, понесені позивачем, на юридичне забезпечення судового процесу у розмірі 3000,00 грн.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем у зв'язку з юридичним забезпеченням судового процесу у розмірі 3000,00 грн. є необґрунтованою з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до платіжного доручення № 486 від 22.11.2007 року позивачем було перераховано на рахунок ПП Фірма правового захисту «Статус» 3000,00 грн. – сплати за юридичні послуги (завдання № 1) згідно рахунку № 44 від 21.11.2007 року.

Однак, відповідно до Листа Вищого господарського кодексу України від 14.12.2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», редакція з 14.12.2007 року, нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів,  а не інших представників  такого учасника.

Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді,  не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у  вирішенні  питань,  пов'язаних  з розглядом вимог сторін та третіх осіб  про  відшкодування  їх  витрат  на  послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом  частини  третьої  статті  48 Господарського процесуального кодексу України витрати,  що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому    Законом    України    "Про   адвокатуру".  Дія цього Закону поширюється тільки на осіб,  які  є адвокатами.

Відповідно до   статті  2  Закону  України  "Про  адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином,  стаття  44  Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум,  що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04.03.2008 року.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з  ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське,  вул.. Київська, 76, рахунок № 2600511505 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 32814244) на користь ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське, вул.. Київська, 76, рахунок № 26004300002101 в АКБ «Тас – Комерцанк», МФО 300164, ЗКПО 33516760) заборгованість за поставлений товару  розмірі 226407,50 грн.,  пеню у розмірі 18917,51 грн., 3% річних – 12069,75 грн.,  збитки від інфляції у розмірі 62714,88 грн., всього -  320109,64 грн.  

3.          Стягнути з  ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське,  вул.. Київська, 76, рахунок № 2600511505 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 32814244) на користь ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське, вул.. Київська, 76, рахунок № 26004300002101 в АКБ «Тас – Комерцанк», МФО 300164, ЗКПО 33516760) 3201,11 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське,  вул.. Київська, 76, рахунок № 2600511505 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 32814244) на користь ТОВ «Зелений світ» (смт Красногвардійське, вул.. Київська, 76, рахунок № 26004300002101 в АКБ «Тас – Комерцанк», МФО 300164, ЗКПО 33516760) 113,69 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті частини позовних вимог відмовити.

6.           Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.