Постанова

від 11.03.2008 по справі 7/32-07-1331

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/32-07-1331

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 березня 2008 р.                                                                                    № 7/32-07-1331  

                Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                Головуючого судді                                   Удовиченко О.С.

                суддів:                                                        Мамонтової О.М.

                                                                                    Хандуріна М.І.  

За участю представників сторін: не з'явилися  

від кредиторів        

від боржника  

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.07р.

у справі № 7/32-07-1331

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області

до  Спільного українсько-словацького підприємства "Оденіт л.т.д.", смт. Фрунзівка, Одеська обл.           

про визнання банкрутом

                                                 В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Одеської області від 27.09.07р. у справі № 7/32-07-1331(суддя Лепеха Г.А.) за заявою Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області Спільне українсько-словацьке підприємство "Оденіт л.т.д." визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сафронову Світлану Володимирівну.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.07р.    (головуючий Воронюк О.Л., судді Єрмілов Г.А., Лашин В.В.) вказану постанову скасовано, провадження у справі № 7/32-07-1331 припинено.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 13.11.07р. скасувати, а постанову від 27.09.07р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 06.03.08р. № 02-12/I/34а розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Удовиченко О.С., судді - Мамонтова О.М. і Хандурін М.І.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом  норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.          

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.07р., за заявою Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області було порушено провадження у справі № 7/32-07-1331 про банкрутство Спільного українсько-словацького підприємства "Оденіт л.т.д." в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника.

Постановою господарського суду Одеської області від 27.09.07р. у даній справі,  Спільне українсько-словацьке підприємство "Оденіт л.т.д." визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сафронову С.В.

Згідно частини другої статті 4-1 ГПК України господарські   суди  розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,  передбаченому  цим  Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених  Законом  України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його   банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено безспірність вимог ініціюючого кредитора в розмірі 33 831,46грн., що підтверджені вимогами про сплату боргу, рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 6 від 17.01.07р., наявними в матеріалах справи.

Як визначено частиною першою ст. 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, що вимоги Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області не є необхідним мінімумом, визначеним ч. 3 ст. 6 Закону, для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки справу про банкрутство Спільного українсько-словацького підприємствоа "Оденіт л.т.д." було порушено за ст. 52 Закону, приписами якої передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника.  

Згідно ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, абз. 6 статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців" № 755-ІV від 15.05.03р. місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України № 755-ІV від 15.05.03р. в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно запису № 5 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АА № 580829 станом на 25.09.07р. була проведена реєстраційна дія - внесення інформації щодо відсутності юридичної особи - Спільного українсько-словацького підприємства "Оденіт л.т.д." за її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано порушив провадження у справі та здійснив перехід до наступної судової процедури.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував постанову про визнання боржника банкрутом і припинив провадження у даній справі. Постанова від 13.11.07р. прийнята апеляційним господарським судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.  

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                    П О С Т А Н О В И В:    

         Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзівському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.07р. у справі № 7/32-07-1331 скасувати повністю. Постанову господарського суду Одеської області від 27.09.07р. у справі № 7/32-07-1331 залишити без змін.

Справу № 7/32-07-1331 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                           О.С. Удовиченко

Судді:                                                                                 О.М. Мамонтова

                                                                                            М.І. Хандурін