Рішення

від 11.03.2008 по справі 56/17-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

56/17-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2008 р.                                                            Справа № 56/17-08

вх. № 150/4-56

Суддя господарського суду Дюкарєва С.В. 

при секретарі судового засідання Дородіна І.А.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідач – директор Засядько В.І.   

розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця" в о. Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Суми  

до  ТОВ фірма "Мрія" ,м. Люботин  

про виселення з займаних нежитлових будівель

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд виселити товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Мрія” з нежитлової будівлі контори погрузочного пункту ст. Люботин та нежитлової будівлі приміщень вагарів ст. Люботин, що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Чудновського, 17а. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач займає вказані нежитлові приміщення без належних правових підстав.

У судове засідання представник позивача не з'явився.

Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць та його відкладення в зв'язку з розглядом Люботинською міською радою листа позивача про видачу свідоцтв на право власності на спірні нежитлові будівлі.

Суд, розглянувши дане клопотання, відмовляє позивачеві в його задоволенні, оскільки у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовження строку розгляду справи головою господарського суду чи заступником голови господарського суду можливо лише у виключних випадках, зумовлених необхідністю витребування у сторін документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи по суті, а матеріали справи містять достатню кількість доказів для прийняття рішення по справі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що згідно договору купівлі-продажу від 27.05.1992р. у його власності перебуває нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Чудновського, 18.  Ніякого відношення до нежитлової будівлі контори погрузочного пункту ст. Люботин та нежитлової будівлі приміщень вагарів ст. Люботин він не має.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2008р. учасники судового процесу повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами. За таких обставин справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Як вказує позивач у позовній заяві, у м. Люботин Харківської області по вул. Чудновського, 17-а розташовані дві нежитлові будівлі: будівля контори погрузочного пункту ст. Люботин та будівля приміщень вагарів ст. Люботин. Вказані вище будівлі перебувають на балансі підприємства позивача і обліковуються згідно інвентарних карток обліку основних засобів.

Згідно довідки №2141/03 від 28.12.2007р. будівля контори погрузочного пункту ст. Люботин має інвентарний №14130040, рік забудови - 1943, балансова вартість на 01.11.07р. - 1733,91 грн.; будівля приміщень вагарів ст.Люботин - інвентарний №14210380, рік забудови - 1943, балансова вартість станом на 01.11.07 р. - 1796,28 грн. На вказані будівлі позивач здійснює амортизаційні нарахування.

Будівлі розташовані на земельних ділянках в межах смуги відведення Південної залізниці, яка надана залізниці в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею на підставі рішення виконкому Люботинської міської ради від 10.10.2000р. №1193, що підтверджується довідкою Сумської дистанції колії Південної залізниці від 14.12.2007р. №951.

Посилаючись на акт до інвентаризаційного опису №24 від 07.11.2007 року, позивач вказує на те, що спірні приміщення на даний час займає відповідач, хоча не має на це жодних правових підстав, оскільки договір оренди ним не укладався.

З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 387 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що  власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, та на ст. ст. 136, 137 Господарського кодексу України, з яких вбачається, що відносно  захисту права господарського відання та права оперативного управління застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження свого права власності (права господарського відання або права оперативного управління) на спірні об'єкти нерухомості позивачем надано довідку про балансову приналежність майна та інвентарні картки обліку основних засобів, з яких вбачається, що будівля контори погрузочного пункту ст. Люботин та будівля приміщень вагарів ст. Люботин перебувають на балансі підприємства позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перебування майна на балансі підприємства не є підтвердженням існування у цього підприємства права власності на це майно.

Інших доказів існування у позивача права власності (права господарського відання або права оперативного управління) на будівлю контори погрузочного пункту ст. Люботин та будівлю приміщень вагарів ст. Люботин до матеріалів справи не додано.

Аналіз положень ст. 387 Цивільного кодексу України дає суду змогу дійти висновку про те, що за захистом свого порушеного права власності може звернутися лише власник майна або особа, якій це майно передано  на праві господарського відання або  оперативного управління.

Матеріалами справи також не доведено і факт зайняття відповідачем на момент розгляду справи спірних приміщень.

Акт приймання-передачі відповідачеві в оренду будівлі контори погрузочного пункту ст. Люботин у 1998 році та лист відповідача з пропозицією укласти договір оренди на 2001 рік не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів  зайняття відповідачем спірних приміщень на сьогоднішній час.

З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства суд не знаходить правових підстав для задоволення позову про виселення товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Мрія” з нежитлової будівлі контори погрузочного пункту ст. Люботин та нежитлової будівлі приміщень вагарів ст. Люботин, що знаходяться за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Чудновського, 17а.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 387, 392 Цивільного кодексу України,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2008р.

Суддя                                                                                            Дюкарєва С.В.