Постанова

від 06.03.2008 по справі 10/319/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/319/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 березня 2008 р.                                                                                    № 10/319/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіКота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиЗакритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка"

на рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2007р.

у справі№10/319/07

за  позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полівтор"

доЗакритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка"

простягнення суми 37862,89грн.

за участю представників:

-          позивача: Андрієв Ю.В. (дов. №4 від 02.04.2007р.);

-          відповідача: Сур Ю.І. (дов. №11 від 03.03.2008р.);

В С Т А Н О В И В:

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полівтор" звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" про стягнення 35710,14грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за договором №127 від 27.12.2002р. та 2152,75грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2007р. у справі №10/319/07 (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено; стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полівтор" 35710,14 грн. основного боргу з урахуванням збитків від інфляції, 2152,75грн. – 3% річних, 378,63грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням  місцевого суду  Закрите акціонерне товариство "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального   та процесуального права, просило рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2007р. у справі №10/319/07 скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, в касаційній скарзі відповідач просив зупинити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2007р.до закінчення його перегляду в порядку касації.

Відзив на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Клопотання відповідача, надані суду касаційної інстанції щодо зупинення виконання оскаржуваного рішення, судом касаційної інстанції не задовольняються, оскільки згідно ст.121-1 ГПК України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.   

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

В силу ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З матеріалів справи вбачається, ухвалою від 24.05.2007р. господарський суд Запорізької області прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полівтор", порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду на 04.07.2007р. о 10год.00хв. та визнав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2007р. слухання справи відкладено на 20.07.2007р. о 09год.00хв.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з ухвал господарського суду Запорізької області від 24.05.2007р., від 04.07.2007р., зазначені ухвали про призначення справи до розгляду та її відкладення на адресу відповідача: 69005, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, бульвар Центральний, 26, судом не надсилалися, тоді як позивач надавав суду листи (оформлені на бланках відповідача) №394 від 30.09.2004р. та №105 від 22.03.2004р., в яких зазначена вказана адреса.

20.07.2007р. суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача та, отримавши згоду лише однієї сторони –представника позивача, в порушення ст.85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення (а.с.63), що позбавило відповідача можливості захистити свої права та інтереси.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Отже, суд прийняв рішення за відсутності сторони, не повідомленої належним чином по час і місце засідання суду, таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідно до ч.2 п.2 ст. 11110  ГПК України.

Відсутність відомостей в матеріалах справи про те, що відповідач отримав  повідомлення про час і місце розгляду справи, нез'явлення його представників у судові засідання, свідчить про те, що відповідача фактично не було повідомлено належним чином про час і місце засідань суду, що є порушенням норм процесуального права, яке є підставою для скасування ухваленого у справі рішення і передачі справи на новий  розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Поряд з цим, суд першої інстанції на підставі поданих позивачем документів встановив, що 27.12.2002р. сторони уклали договір №127 надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги на суму 8400грн. Додатковою угодою сума Договору була збільшена до 270000грн. та продовжено строк дії Договору до 31.12.2004р.

При цьому, судом зазначено, що 30.09.04р. відповідачем на адресу позивача був направлений лист про розірвання договору та відмову від послуг, але відповідач продовжував користуватися послугами позивача, що підтверджують акти наданих послуг, які підписані сторонами до листопада 2006р.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач  прийняв на себе зобов'язання прийняти послуги та сплачувати  їх вартість не рідше ніж раз на місяць, однак свої зобов'язання за договором відповідач не виконував, тому утворилася заборгованість, яка згідно із розрахунком позивача складає 30753,51грн. основного боргу.

Посилаючись на ст.ст.526, 625 ЦК України, суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

При розгляді даної справи судом не враховані приписи Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. N88.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. N88.

Отже, висновки суду по стягнення заборгованості на підставі наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт по зазначеному договору, у т.ч. від 30.10.2004р. та від 29.11.2004р., без з'ясування особи, яка їх підписала від імені відповідача, є передчасними.

При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин спору та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс "Вознесенка" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2007р. у справі №10/319/07 скасувати.

Справу №10/319/07 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук