Постанова

від 13.03.2008 по справі ас16/26-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС16/26-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.08           Справа №АС16/26-08.

За позовом           Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідачів:           1. Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАМ-АГРО», м.Ромни

                              2. ELINOS INDUSTRY LIMITED , м.Лондон, Великобританія

про визнання  додаткових угод  № 1 від 25.10.2006р., № 2 від 05.12.2006р., № 3 від 08.01.2007р., № 4 від 09.01.2007р., № 5 від 02.03.2007р. недійсними.

Суддя   МОЇСЕЄНКО В.М.

За участю представників сторін:

від позивача          Васильченко Н.В.

від  відповідачів   1. Туригіна О.О.

                              2. не з'явився

Суть спору:  позивач просить  визнати недійсними додаткові угоди  укладені  до контракту від 25.10.2006р. № 25-10/06 між  першим та другим відповідачами    від 25.10.2006р № 1., від 05.12.2006р. № 2, від  08.01.2007р.№ 3, від 09.01.2007р.№ 4, від 02.03.2007р. № 5, як такі, що вчинені з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

18.02.2008р. позивач подав до господарського суду Сумської області додаткові обґрунтування позовних вимог,  в яких наполягає на задоволенні своїх вимог.

 Другий відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду його представник не з'явився.

Перший відповідач подав заперечення проти позову,  в якому зазначає , так як зобов'язання платника податків його товариства на даний час є неузгодженим, а тому у встановлений законодавством спосіб не встановлено факту  неправомірності  віднесення витрат товариства  до  валових витрат , на який посилається позивач  як на мету, яка завідомо суперечить інтересам держави  та суспільства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Посадові особи відповідача  провели  виїзну планову перевірку  першого  відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСАМ-АГРО», м.Ромни  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.10.2006 року по 31.03.2007 року , про що складено акт перевірки  від 03.08.2007р. № 307/23/34608050. В ході перевірки   було встановлено , що перший відповідач уклав контракт за № 25-10/06 від 25.10.2006 року про інформаційно-довідкове обслуговування з компанією «ELINOS INDUSTRY LIMITED», м. Лондон, Великобританія . Предметом даного  контракту є виконання послуг за територією України по пошуку і супроводженню контрактів на поставку продукції згідно додаткових угод від 25.10.2006 року № 1 на суму 90000 дол. США, № 2 від 05.12.2006р. на суму 84000 дол. США, № 3 від 08.01.2007р. на суму 46000 дол. США, №4 від 09.01.2007р.  на суму 230000 дол. США., № 5 від 02.03.2007р. на суму 410000 дол. США. Відповідно до зазначених угод оплата проводиться після підписання акту приймання-передачі послуг. Як зазначає позивач, вартість інформаційних послуг в сумі 4343000 грн.( 860000 дол. США) віднесено першим  відповідачем до складу  валових витрат , а тому  за першим відповідачем рахується кредиторська заборгованість за дані послуги в сумі 4343000,00 грн. Отже, позивач вважає, що додаткові угоди  № 1 від 25.10.2006р., № 2 від 05.12.2006р., № 3 від 08.01.2007р., № 4 від 09.01.2007р., № 5 від 02.03.2007р. є такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, так як перший відповідач , не сплативши другому відповідачу вартість наданих  інформаційних послуг  в сумі 4343000 грн. ( 860000 дол.США), відніс вказану суму до складу валових витрат, чим завдав збитків державі в частині несплати від даної суми податку. Крім того, стверджує позивач, що в результаті  наданих інформаційних послуг першим відповідачем  укладено 5 контрактів на поставку сої лише з одним контрагентом- компанією CONSORT MANAGEMENT GROUP LTD Akara BLdg.24.De Castro Street Wickhams Cay 1. Road  Tomn. Tortola. BYI ( Віргінські  острови, Великобританія), що вказує на завищення вартості понесених затрат на пошуки. Оспорювані додаткові угоди , як зазначає позивач не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обкмовлених нею, а укладалися лише з метою віднесення вартості інформаційних послуг до складу валових витрат, тим самим зменшивши суму оподатковуваного прибутку.

Суд не може погодитись з наведеними доводами, виходячи із наступного.

Згідно ст.6, ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень  представника першого відповідача в судовому засіданні, перщий відповідач уклав  Контракт № 25-10/06 від 25.10.2006 р. на інформаційно-довідкові послуги з компанією «ELINOS INDUSTRY LIMITED», м. Лондон, Великобританія , даний Контракт є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків щодо надання послуг виконавцем, які споживаються, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а також щодо оплати замовником зазначених послуг.

Предметом даного Контракту є виконання послуг за територією України по пошуку та супроводженню контрактів на постачання першим відповідачем  сої бобів згідно додаткових угод до даного Контракту.

До цього контракту складено п'ять  додаткових угод, а саме: Додаткова угода № 1 від 25.10.2006 р., Додаткова угода № 2 від 05.12.2006 р., Додаткова угода № 3 від 08.01.2007 р., Додаткова угода № 4 від 09.01.2007 р., та Додаткова угода № 5 від 02.03.2007 р.

Виконання зазначених додаткових угод підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі послуг до Додаткових угод, а саме: Акт приймання-передачі № 1 від 19.12.2006 р., Акт приймання-передачі № 2 від 08.01.2007 р., Акт приймання-передачі № З від 15.01.2007 р., Акт приймання-передачі № 4 від 15.01.2007 р., та Акт приймання-передачі № 5 від 22.03.2007 р., а також підписанням та виконанням контрактів з контрагентами, пошук яких здійснювався за вказаними додатковими угодами.

В додаткових угодах та актах приймання-передачі зазначається зміст та обсяг господарських операцій, вартість послуг,  також вказується, що Виконавець виконав послуги по знаходженню і супроводженню контрактів на постачання сої бобів виробництва України. Дані відомості в повній мірі характеризують зміст та обсяг господарської операції. Таким чином, акти приймання-передачі послуг відповідають вимогам, передбаченим п.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХГУ,  дають можливість оцінити витрати   першого відповідача.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Зовнішньоекономічні контракти , укладені першим відповідачем  були перевірені позивачем,   про що зазначено в акті перевірки  від 03.08.2007р. № 307/23/34608050 , безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства на поставку сої бобів, і в свою чергу є підтверджуючим фактом виконання послуг компанією«ELINOS INDUSTRY LIMITED» по знаходженню і супроводженню контрактів на постачання сої бобів виробництва України.

Згідно з п.5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.-5.1997р. № 283/97 ВР  валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.1 ст.5 цього Закону).

Відповідно до п. 11.2.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.-5.1997р. № 283/97 ВР  датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Отже, фактичне отримання послуг від компанії«ELINOS INDUSTRY LIMITED» за Контрактом № 25-10/06 від 25.10.2006 р. на інформаційно-довідкові послуги підтверджують акти приймання-передачі послуг, підписані сторонами Контракту.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Контрактом передбачено (п. 3.1.), що порядок оплати визначається в додаткових угодах до нього. Додаткові угоди містять аналогічні положення про те, що оплата проводиться після підписання акту приймання-передачі, але не раніше виставлення рахунка.

Кредиторська заборгованість першого відповідача   перед другтм відповідачем  в розумінні п. 11.2.3 ст.11 вищезазначеного Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не впливає на віднесення витрат першого відповідача , понесених у зв'язку з виконанням Контракту, до валових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, твердження позивача, що відповідно до вказаних угод оплата проводиться після підписання акту приймання-передачі є помилковим з огляду на наступне.

п. 3.1 Контракту № 25-10/06 від 25.10.2006р. свідчить , що порядок оплати визначається в додаткових угодах до нього. Додаткові угоди містять аналогічні положення про те, що оплата проводиться після  підписання акту приймання-передачі, але не раніше виставлення рахунку.

Таким чином, кредиторська заборгованість першого відповідача перед  другим відповідачем в розумінні п. 11.2.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не впливає на віднесення витрат ТОВ „РЕСАМ-АГРО", понесених у зв'язку з виконанням Контракту, до валових витрат, тому позивач не повинен  стверджувати, що додаткові угоди можуть бути визнані недійсними тільки з тих підстав, що перший відповідач  не виконав свої зобов'язання по угодах, а саме не оплатив послуги другого відповідача згідно додаткових угод, враховуючи, що рахунки на оплату послуг другим відповідачем  виставлені не були.

Про дійсність додаткових угод свідчить укладання першим відповідачем  п'яти  зовнішньоекономічних договорів на поставку сої бобів з компанією CONSORT MANAGEMENT GROUP LTD Akara BLdg.24.De Castro Street Wickhams Cay 1. Road  Tomn. Tortola. BYI ( Віргінські  острови, Великобританія) , які також були об'єктом перевірки позивача та які було укладено завдяки наданим другим відповідачем послугам,  тому твердження позивача, що дані додаткові угоди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, а укладалися лише з метою віднесення вартості інформаційних послуг до складу валових витрат є також помилковими.

Позивач вважає, що укладення п'яти  контрактів з одним контрагентом -    вказує на завищення вартості понесених затрат   на пошуки, проте повноваження державної податкової служби визначаються Законом України «Про державну податкову службу в Україні» і згідно  зазначеного Закону компетенція щодо контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків належить податковій службі України, але даний нормативно-правовий акт не надає Позивачу право визначати економічну доцільність та ефективність здійснення тієї чи іншої діяльності самостійного суб'єкта господарювання.

   Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову Роменської міжрайонної державної податкової інспекції ( 42000, Сумська обл., м. Ромни, вул. Пролетарської солідарності, 37б)  про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 25.10.2006р. , № 2 від 05.12.2006р., № 3 від 08.01.2007р., № 4 від 09.01.2007р., № 5 від 02.03.2007р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСАМ-АГРО» ( Сумська обл.., м.Ромни, вул.. Руденка,18/1, код 34608050) та компанією «ELINOS INDUSTRY LIMITED», м. Лондон, Великобританія   - відмовити.

2.          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3.          Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                 В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 14.03.2008 року.