Рішення

від 12.03.2008 по справі 10/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.08р.

Справа № 10/64-08

За позовом  Релігійної громади Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )  

до  Криворізької міської ради Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Криворізьке міське управління земельних ресурсів, м. Кривий Ріг 

про  визнання права на оренду та зобов'язання вчинити вчинити певні дії

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача: Кірєєв Ю.А.(дов.№б/н від 01.12.07р.)-представник                   Гуменюк Р.В.(дов.№б/н від 01.12.07р.)-представник

                        Карпов  В.Ю. ( довіреність від 01.12.2007 року) - представник

Від відповідача: Болгар С.О.(дов.№7/26-3026 від 26.12.07р.)-спеціаліст ІІ категорії відділу

Від третьої особи : не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач  звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача  і згідно уточнення просить суд : визнати за Релігійною громадою Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області право на оренду земельної ділянки площею 975,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Курильська, 21; зобов'язати Криворізьку    міську раду    Дніпропетровської області укласти з Релігійною   громадою   Свідків   Єгови   міста   Кривого   Рогу   Тернівського  району Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки площею 975.00 кв. м., що знаходиться  за  адресою:  м.  Кривий  Ріг,  вул.  Курильська,  21,  для  будівництва та обслуговування культової споруди Зали Царства, строком на 2 роки, згідно проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи № 1-У3 від 15.03.2007 р.

            Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги : рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області XXXII сесії IV скликання № 3976 від 27.01.2006 року „Про затвердження містобудівного обґрунтування щодо розміщення культової споруди Зали Царства Свідків Єгови на земельній ділянці на вул. Курильській, 21 та попереднє погодження її місця розташування на період погодження проектно - кошторисної документації та оформлення права користування земельною ділянкою", затверджено містобудівне обґрунтування щодо розміщення культової споруди Зали Царства Свідків Єгови на земельній ділянці на вул. Курильській, 21. Проект землеустрою погоджено з : Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів; Управлінням містобудування і архітектури; Криворізькою регіональною державною екологічною інспекцією; Заступником головного державного санітарного лікаря; Дніпропетровським обласним центром з охорони історико - культурних цінностей.

Таким чином, Позивач вважає, що має право на оренду земельної ділянки площею 975 кв. м., яка розташована по вул. Курильській, 21 у Тернівському районі на території Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

            Позивач також зазначає, що хоча визнання права і є способом захисту порушеного права Позивача, даний спосіб не забезпечує ефективної реалізації права, що не визнається Відповідачем. Реальний захист та відновлення порушеного права на оренду земельної ділянки Позивача можливі лише тоді, коли у Позивача Фактично виникне право оренди земельної ділянки - з моменту укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації. Чинним   законодавством   України,   зокрема,   не   заборонений   такий   спосіб   захисту порушеного права як зобов'язання укладення договору. Відповідно до частини 4 статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

          Позивач вказує на те, що оскільки предметом спору є право на оренду земельної ділянки, відновлення порушеної права Позивача, тобто між сторонами існує спір про право, Позивач звертається до суду позовом в порядку, встановленому Господарсько-процесуальним кодексом України.

         Відповідач проти задоволення позовних вимог позивача  заперечує, зазначаючи на їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Передача земельних ділянок в оренду юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статями 118, 123 цього Кодексу. Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин ( у тому числі надання земельної ділянки в оренду ) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії. Згідно до п. 9 ст. 123 Земельного кодексу України відмова органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду у встановлений строк може бути оскаржена в судовому порядку. Крім того, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що  порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання  угод  недійсним рішень  органів  виконавчої влади  або  місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Виходячи з вищевикладеного, Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання

укласти договір оренди та припинення зловживанням своїм правом в частині надання позивачу право на оренду землі не є захистом прав юридичних осіб у розумінні ст. 152 ЗК України.           

            Також, Відповідач зазначає, що договір оренди земельної ділянки не може бути укладений без подання  відповідного клопотання з відповідним пакетом документів, які передують прийняттю рішення відповідачем, що приймається на пленарному засіданні міської ради згідно з вимогами ст.ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України та п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому, відмова в надані земельної ділянки може бути оскаржена в судовому порядку, однак чинним законодавством України рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду не може бути замінене рішенням суду. Вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про зобов'язання відповідної ради передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі»(зі змінами та доповненнями) набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

          В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучене Криворізьке міське управління земельних ресурсів.

          Представник Третої особи у судове засідання не з”явився, витребувані судом документи не надав.

        За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

       Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області XXXII сесії IV скликання № 3976 від 27.01.2006 року „Про затвердження містобудівного обґрунтування щодо розміщення культової споруди Зали Царства Свідків Єгови на земельній ділянці на вул. Курильській, 21 та попереднє погодження її місця розташування на період погодження проектно - кошторисної документації та оформлення права користування земельною ділянкою", затверджено містобудівне обґрунтування щодо розміщення культової споруди Зали Царства Свідків Єгови на земельній ділянці на вул. Курильській, 21. А також попередньо погоджено Релігійній громаді місце розташування культової споруди на вул. Курильській, 21 на земельній ділянці загальною площею 0,0975 га, вирішено Головуючому Релігійною громадою Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області Дьяченку С.Ю. у місячний термін, після погодження проектно - кошторисної документації, надати до землевпорядної організації необхідний пакет документів та укласти договір на виконання технічного звіту і проекту відведення земельної ділянки; Криворізькому міському управлінню земельних ресурсів винести на затвердження міської ради проект відведення земельної ділянки.

Позивач звернувся до міського голови Криворізької міської ради з заявою про внесення на розгляд чергової сесії міської Ради питання щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду під будівництво та обслуговування культової споруди Залу Царства Свідків Єгови по вул. Курильській, 21 в м. Кривий Ріг.

Листом № 1863/3 від 02.08.2007 року Криворізьке міське управління земельних ресурсів повідомило Позивача про те, що управлінням підготовлений проект рішення „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Курильська, 21 та надання її в оренду для розміщення Зали Царства релігійної громади Свідків Єгови".

           Предметом даного спору також є зобов'язання Криворізьку міську раду Дніпропетровської області укласти з Релігійною громадою  Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області договір оренди  земельної ділянки.

           Згідно зі ст. 123 ЗК України надання земельних  ділянок  юридичним  особам  у  постійне користування  здійснюється  на  підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами  відведення цих ділянок.  Умови  і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором,  укладеним замовником з виконавцем цих  робіт  відповідно  до  типового  договору.   Форма   типового договору,   нормативи   та  строки  розробки  проектів  відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа,  зацікавлена в одержанні земельної ділянки у  постійне  користування  із  земель  державної  або  комунальної власності,  звертається  з  відповідним  клопотанням  до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій  або сільської, селищної, міської ради. До  клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали,  передбачені  частиною  п'ятнадцятою  статті  151 цього Кодексу  документи,  що  обґрунтовують  її  розмір, призначення та місце розташування. Відповідна  районна  державна  адміністрація або сільська, селищна,  міська рада розглядає клопотання у місячний строк і  дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

             Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

             В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. “Про практику застосування судами земельного законодавства” зазначається, що спори пов”язані із  земельним відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб  на  земельні  ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст.  152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав;   відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють  небезпеку  порушення  прав;  визнання  угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої  влади  або  органів місцевого   самоврядування;   відшкодування   заподіяних  збитків; застосування інших передбачених  законом  способів.  Зокрема,  при оскарженні  рішень  органів  виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань,  віднесених до їх компетенції (наприклад, про  відмову  в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта),  суд у  разі  задоволення  позову  визнає рішення  цих  органів  недійсними  і  зобов'язує  їх,  залежно від характеру спору,  виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

   Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим  для сторін, якщо він заснований на державному замовлені виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування”.

   Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України право  оренди землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

   Ст. 187 ГК України передбачає, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

             Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі»( далі Закон ) спори, пов'язані  з  орендою  землі,  вирішуються  у судовому порядку.

             Оренда землі - це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ( ст. 1 Закону ).

             Згідно із ст. 13 Закону договір оренди  землі  -  це  договір,  за  яким орендодавець зобов'язаний за  плату  передати  орендареві  земельну  ділянку  у володіння і  користування на певний строк,  а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства.

             Договір оренди  землі  укладається  у  письмовій  формі  і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма  договору  оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України ( ст. 14 Закону ).

             Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності,  відповідно до ст. 4 Закону є сільські,  селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України  визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 16 Закону України “Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Міською радою не приймалося рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки Позивачу.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача стосовно зобов'язання Криворізьку міську раду Дніпропетровської області укласти з Релігійною громадою  Свідків Єгови міста Кривого Рогу Тернівського району Дніпропетровської області договір оренди  земельної ділянки.

Приймаючи до уваги, що лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття юридичною особою права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача стосовно визнання права на оренду земельної ділянки –безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

            Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 22, 27, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -    

ВИРІШИВ :

    В задоволенні позовних вимог Позивача – відмовити.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

 Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського  суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 13.03.2008 р. )