Рішення

від 12.03.2008 по справі 41/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.08р.

Справа № 41/64-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Акам", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмедіа Груп", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 4814,46 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Гладій О.В., довіреність № 12-02 від 12.02.08 року

Від відповідача: Зуєв М.С., директор

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача  збитків в розмірі 4590 грн., пені –205,22 грн., 3 % річних –19,24 грн., всього –4814,46 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо розробки рестайлінга логотипа компанії „АКАМ” та розробці її фірмового стилю за  умовами укладеного між сторонами договору № 44 від 05.09.07 року.

Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на необгрунтовність пред'явлених позивачем вимог.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю „АКАМ” та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Артмедіа Груп” укладений договір № 44 від 05.09.07 року (далі-договір), за умовами якого замовник (позивач у справі) доручив, а виконавець (відповідач у справі)  прийняв на себе зобов'язання по розробці дизайну (об'єм, вартість, умови оплати, строки виконання робіт обумовлені сторони додатковою угодою № 1, що є невід'ємною частиною договору).

Пунктом 3.2. договору сторонами узгоджено, що оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Додатковою угодою № 01 к договору № 44 від 05.09.07 року передбачено, що замовник перераховує передоплату у розмірі 50 % загальної вартості послуг –4590 грн. на розрахунковий рахунок виконавця. Остаточна оплата у розмірі 50 % від загальної суми –4590 грн. здійснюється на протязі 3 робочих днів після затвердження електронної версії виконаних робіт та підписання замовником акту виконаних робіт.

18.09.07 року на виконання умов договору позивачем здійснена 100 % передоплата вартості робіт відповідачу в сумі 9180 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 981, копія якого додана до позовної заяви.

Відповідно додаткової угоди № 01 к договору № 44 від 05.09.07 року строк виконання  робіт визначений сторонами в 30 робочих днів.

Оскільки сторонами термін виконання зобов'язання – виконання робіт не конкретизований, тобто не встановлений, в силу п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач по справі)  вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у  семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Докази, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача вимоги на виконанням відповідачем робіт за договором сторонами не подані, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що така вимога відповідачу не надсилалась та не надавалась.

Претензію № 0811/1 суд не може прийняти в якості доказу звернення позивача в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки за її змістом позивач вимагає від відповідача відшкодувати збитки та сплатити неустойку з посиланням на невиконання останнім своїх зобов'язань за договором, а не виконати роботи за ним.

Оскільки сторонами строк виконання робіт не встановлений та позивачем вимога  в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України на  адресу відповідача не надсилалась, у відповідності із ст. 612 ЦК України відповідач в данному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача не може вважатися порушеним, і, відповідно, у позивача не виникає права вимагати стягнення з відповідача збитків.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства мають право звертатися за захистом свого порушенного або оспорюваного права. Виходячи з вищевикладеного, позивач право на таке звернення на момент вирішення спору ще не набув, правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

          Керуючись ст.  ст. 1, 33, 34, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 12.03.08 року