Рішення

від 13.03.2008 по справі 2/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  13.03.08                                                                                                         Справа № 2/8

    За позовом Державного підприємства "Львіввугілля", м.Сокаль в особі відокремленого підрозділу Шахта "Великомостівська", м.Червоноград Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс", м.Червоноргад Львівської області  

про стягнення 1602,66 грн.

                                                                                                    Суддя  Зварич О.В.

                                                                                                    при секретарі Палюх Г.

Представники:

від позивача: Сироїд Р.П.

від відповідача: не з'явився

         Зміст ст.ст.20,22 ГПК України судом роз'яснено.

         Суть спору.    

Позов заявлено ДП "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахта "Великомостівська" до ТзОВ"Онікс", м.Червоноргад Львівської області, про стягнення 1602,66грн.

Провадження у справі порушено 18.01.2008 року. Ухвалами суду від 12.02.2008р. та 28.02.2008р. розгляд справи відкладався з підстав, вказаних у даних ухвалах. Рішення прийнято 13.03.2008року.

Позивач позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача 1317,72 грн. основної заборгованості, 110,66 грн. пені; 154,57 грн. індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 19,71грн. та судові витрати у справі.

В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки не повідомив, тому суд відповідно до ст.75 ГПК України вирішує спір за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                              встановив:

24.02.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу вугілля №24/1, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язувався передати у власність відповідача (покупця) вугілля, а відповідач - прийняти товар та здійснити його оплату на умовах передоплати.

Також 24.02.2004р. між сторонами укладено договір поставки продукції №24, за яким позивач (продавець) передавав у власність відповідача (покупця) продукцію, а відповідач зобов'язувався  прийняти і оплатити її згідно умов договору та у відповідності із специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за продукцію проводяться протягом 10 банківських днів з дня отримання продукції.

27 лютого 2004р.  позивач відвантажив відповідачу вугілля марки ГР (газове рядове) в кількості 205,84 тонн на загальну суму 27332,93грн., яке отримав керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" Бобела С.В., про що свідчить відмітка останнього у накладній №16 від 27.02.2004р.

Після даної господарської операції ТзОВ "Онікс" у березні 2004р. і травні 2004р. здійснило поставку продукції для шахти "Великомостівська", що підтверджується накладними від 23.03.32004р. №19 та від 13.05.2004р. №123. При оприбутковуванні товару і огляді накладної від 23.03.2004р. №19 позивач виявив арифметичні помилки, які завищують вартість товару, накладних витрат. Згідно акту звірки розрахунків від 30.11.2006р. дебіторська заборгованість ТзОВ "Онікс" перед позивачем становить 1317,72 грн.

05.12.2006р. ВП Шахта "Великомостівська" направила до товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" претензію вих.№9-1044 від 30.11.2006р. про погашення вказаної заборгованості та акт звіряння розрахунків, які відповідач залишив без відповіді.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку, при цьому, зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, - договорів та інших правочинів.

У відповідності із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не представлено доказів виконання своїх зобов'язань перед позивачем, не спростовано доводів позивача. За таких обставин господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 1317,72грн. за поставлену відповідачу продукцію заявлені відповідно до вищенаведених норм Цивільного та Господарського кодексів, є  підставними та документально обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 154,57 грн. збитків, завданих ростом інфляції, та 19,71 грн. - три проценти річних.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за прострочення оплати вартості перевезення, суд зазначає наступне: у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Аналогічно, у відповідності до п. 8.2 договору №24 від 24.02.2004р. За порушення термінів розрахунків Покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. З огляду на наведені норми Господарського кодексу України та договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відповідно до поданого розрахунку 110,66 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити, а саме: підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1317,72 грн., 110,66 грн. пені, 154,57 грн. збитків, завданих ростом інфляції, 19,71 грн. - три проценти річних.

Сплата державного мита підтверджується платіжними дорученнями №172/1 від 07.12.2007р. в розмірі 102,00 грн. та №173/1 від 07.12.2007р. в розмірі 118 грн. за інформаційно-технічні послуги, які відповідно до ст.49 ГПК України належить стягнути на користь позивача з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.193,230,231 ГК України, ст.ст.43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" (м.Червоноград, вул.Миру, буд.2, кв.37; р/р № 26005070060001 у Львівському регіональному управлінні АТ "ІндексБанк", МФО 325279, код ЄДРПОУ №31147889) на користь відокремленого підрозділу Шахта "Великомостівська" (м.Червоноград, вул.Львівська, буд.61; р/р № 26008051300069 в Червоноградській Філії КБ "ПриватБанк", МФО 325882, код ЄДРПОУ №26307799) 1317,72 грн. основного боргу, 110,66 грн. - пені,  154,57 грн. - збитків, завданих ростом інфляції, 19,71 грн. - три проценти річних, 102 грн. державного мита та 118 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                             Зварич О.В.