Рішення

від 12.03.2008 по справі 27/72-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/72-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.08р.

Справа № 27/72-08

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі 

до  Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг 

про стягнення заборгованості у розмірі 18935,66грн.

                                                                                                                 Суддя  Татарчук В.О.

                                                                                                                 Секретар Дякун А.І.

представники:

від позивача – Драний А.В. дов. від 08.01.08р. №5

від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі  Дніпропетровської області (далі Фонд) звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення заборгованості по страховим виплатам в розмірі 18935,66грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2004р. було стягнуто з відділення Фонду на користь Козакова Л.А. заборгованість по щомісячних страхових виплатах у розмірі 18935,66грн.

- з урахуванням Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»роботодавець несе відповідальність за достовірність даних, відображених за підписом посадових осіб, в наданні до Фонду документів про суму виплат потерпілому;

- відповідно до положень ст.ст.1172, 1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що:

-          позивачем неправомірно застосовуються до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, оскільки такі правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

           -          одним із джерел фінансування Фонду є внески роботодавців і відповідач в повному обсязі сплачував такі внески;

-          відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку є виключно обов'язком Фонду і Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачає права Фонду на звернення з регресними вимогами до роботодавця.

В судове засідання відповідач явку не забезпечив та звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника.  

В судовому засіданні 04.03.2008р. за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2004р. було стягнуто з відділення Фонду на користь Козакова Л.А. заборгованість по щомісячних страхових платежах за період у розмірі 18935,66грн.

Відділенням Фонду була сплачена вказана сума платіжним дорученням №625 від 29.06.2005р.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

          Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що у Фонду відсутні правові підстави для звернення до відповідача з регресними вимогами про стягнення заборгованості по страхових виплатах в сумі 18935,66грн.

          Слід погодитись з твердженням ВАТ "Суха Балка" про те, що спірні правовідносини регулюються саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Так, згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком (ч.1 ст.5 вказаного Закону).

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

          Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (стаття 25 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

          Частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 47 Закону страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:

            фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону;

створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;

покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

На виконання вказаної норми відповідачем здійснювалось перерахування внесків Фонду.

Отже, відповідачем був виконаний законодавчо встановлений обов'язок щодо фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.    

          З огляду на викладене, є правомірним твердження відповідача про те, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

           Враховуючи те, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди врегулювані спеціальним законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»є безпідставними доводи позивача про необхідність застосування ст.ст.1172, 1191 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –07.03.2008р.