9/39-08(17/223-05)нр
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.03.08 Справа № 9/39-08(17/223-05)нр.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Конвалія”, м. Шостка
До відповідача: Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого
акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги
України» в особі філії «Шосткинський райавтодор», м. Шостка
Третя особа : Відділ державної виконавчої служби в Ковпаківському районі м. Суми
Про стягнення: 378 910 грн. 88 коп.
Суддя ЛУЩИК М. С.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Варуха Ю.В.
Від третьої особи : не з`явився
Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з Сумського дочірнього підприємства “Сумський облавтодор”ВАТ ”Державна акціонерна компанія” Автомобільні дороги України” в особі філії” Шосткинський райавтодор” 282 549 грн. 15 коп., в тому числі 172 664,97 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 85 375,19 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 6 547,02 грн. інфляційних збитків та 17 961,97 грн. річних.
Позивач подав заяву №190 від 09.11.2006р., в якій просить стягнути з Сумського дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткинський райавтодор" на його користь три процента річних від простроченої суми в розмірі 22223 грн. 13 коп., інфляційні збитки в сумі 101976 грн. 88 коп., штраф в сумі 169679 грн. 13 коп. та пеню в сумі 43280 грн. 67 коп., а всього 337159 грн. 81 коп.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач безпідставно нарахував штрафні санкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного
представника відповідача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги
позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2007 по справі №17/223-05 рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2007 у справі №17/223-05 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
У своїх обґрунтуваннях позивач просить поновити пропущений строк позовної давності для звернення до суду та просить суд стягнути з Відповідача три процента річних в сумі 22223,13
грн., інфляційні збитки в сумі 101976,88 грн., штраф в сумі 169679,13 грн., пеню в сумі 43280,67 грн.
Таким чином вимоги позивача залишаються незмінними та без врахування зауважень, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 25.12.2007.
При проведенні розрахунку штрафних санкцій (штрафу, пені) позивачем не враховані вимоги ст. ст. 258, 261 ЦК України, ст. 232 ГК України, оскільки розрахунок проводився без врахування строку позовної давності.
Розрахунок трьох процентів річних та інфляційних збитків проводився без врахування проведених відповідачем розрахунків.
У своїх обґрунтуваннях позивач посилається на поважність пропущеного строку позовної давності, аргументуючи цей факт тим, що з моменту виникнення у позивача права на звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача трьох процентів річних, інфляційних збитків, штрафу, пені відповідач не визнавав суми основного боргу, тому Позивач не мав змоги нарахувати штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання, так як на думку позивача не була відома сума основного боргу на яку повинно було бути нараховані штрафні санкції.
Згідно ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивачем позовна заява була подана 29.04.05р. Останній строк оплати спливає 30.06.04р. Що стосується сплати заборгованості про штрафу, то строк сплати закінчився 30.12.04р. Таким чином вбачається, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій подані з порушенням п. 6 ст. 232 ГК України.
Позивач мав право та можливість своєчасно, у межах строку позовної давності звертаючись до господарського суду Сумської області з позовними заявами про стягнення з відповідача як суми основного боргу так і суми штрафних санкції, річні та інфляційні збитки. Але своїм правом, наданим чинним законодавством України, не скористався.
Крім цього позивач також мав фінансову можливість своєчасно звернутися до господарського суду Сумської області для стягнення штрафних санкцій, річних та інфляційних збитків. Оскільки протягом 2003 - 2005 роки відповідач проводив з позивачем розрахунки по іншим договорам та судовим рішенням.
Відповідно до п. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Але в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про наявність у позивача поважних причин пропущення строку позовної давності.
Позивач подав клопотання про поновлення строку позовної заяви, але не подав доказів, що вони порушені з поважних причин, а суд не вбачає підстав для його поновлення, тому позовні вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню.
Здійснюючи розрахунок позовних вимог позивачем не було взято до уваги, що відповідач протягом 2004 - 2005 років проводив розрахунки через Ковпаківський відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, про що свідчить лист Ковпаківського ВДВС від 27.06.2007 №3-4676. Наслідок чого позивач проводить розрахунок за період, коли
заборгованість відповідача перед позивачем вже не існувала.
Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України свобода договору є однією з загальних засад цивільного законодавства, а відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Законом України „Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений граничний розмір пені, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Умовами договору поставки на 2004 рік від 23.03.2004 в розділі відповідальності сторін сторони визначили: „В разі прострочення оплати товару покупець сплачує поставщику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої поставки та не звільняється від виконання обов 'язків по оплаті".
Таким чином розрахунок пені повинен проводитися з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент поставки товарно-матеріальних цінностей. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті пені становить 16 618 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов‘язання, відповідач зобов'язаний сплатити інфляційні збитки за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 76 405 грн. 07 коп. та 3% річних в сумі 18 450 грн. 52 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Шосткинський райавтодор», (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Паризької Комуни, буд. 28-А; код 24023023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Конвалія” (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45; код 14024122) 16 618 грн. 60 коп. пені, 76 405 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 3 % річних в сумі 18 450 грн. 52 коп., 1114 грн. 74 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення штрафу в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ ЛУЩИК М.С.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2008 |
Оприлюднено | 20.03.2008 |
Номер документу | 1450057 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні