Рішення

від 04.02.2008 по справі 820-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

820-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.2008Справа №2-7/820-2008

За позовом Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» (95006, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Казанська, б. 30, кв. 9, ідентифікаційний код 35228065)

До відповідача  Сімферопольської районної державної адміністрації (95000, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, б. 1)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача  – Чукаткіна Т.В., предст., дов. № 6 від 15.01.2008 р.

Від відповідача –  не з'явився.

        Суть справи: Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Едельвейс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Сімферопольську району державну адміністрацію прийняти рішення про надання Обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 8,0 га для розміщення садівницького товариства в районі с. Лозове, поблизу дачного кооперативу «Гірський  сокіл» на території Добровської сільської ради.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що Сімферопольська районна державна адміністрація ухиляється від розгляду клопотання Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» №3 від 30.06.2007 р. про відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, в районі с. Лозове, близь дачного кооперативу «Гірський сокіл», орієнтованою площею 8,0 га, для розміщення садівницького товариства, яке відповідно до статті 123 Земельного кодексу України повинно бути розглянуто протягом місяця з дня його надходження. При цьому, позивач посилається на те, що ним були виконані всі вимоги та надані всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством України, а бездіяльність відповідача порушує право Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» на придбання в оренду земельної ділянки, яке гарантоване статтею 14 Конституції України та передбачено статтею 35 Земельного кодексу України.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

          Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Едельвейс» зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 10 липня 2007 р. та здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 632948 та Статуту, зареєстрованому 10 липня 2007 р. № 1 882 102 0000012532.

Відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим основним видом діяльності за КВЕД Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» є управління нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Едельвейс» звернувся з листом за вих. № 3 від 30 червня 2007 р. до відповідача – Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про розгляд питання щодо виділення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, в районі с. Лозове, близь дачного кооперативу «Гірський сокіл», орієнтовної площею 8,0 га, для розміщення садівницького товариства.

До заяви позивача були додані:  свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс», ситуаційне викопіювання  із нанесенням місця розташування земельної ділянки, що запитується.

Проте, після звернення позивача до Сімферопольської районної державної адміністрації, у передбачені чинним законодавством строки відповідачем відповідного рішення прийнято не було.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда (гл. 15 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Згідно ст. 35 Земельного кодексу України  громадяни України  із земель державної та комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Садівницьке товариство, яким є позивач у справі, як раз і є формою ведення громадянами колективного садівництва в його складі.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України №107-УІ від 28.12.2007 р.) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, вирішення питання щодо вилучення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, в районі с. Лозове, близь дачного кооперативу «Гірський сокіл», орієнтовної площею 8,0 га, належить до компетенції Сімферопольської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ч. 5 ст. 116 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Передання в оренду невідведеної земельної ділянки чинним законодавством не передбачено. Вказане положення розцінюється судом таким, що кореспондується з приписами ст. 125 ЗК України, відповідно до якої приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) забороняється.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування (ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №427 від 31.03.2004 р. був затверджений Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки. До клопотання додаються копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також у разі наявності - копії матеріалів проектів будівництва об'єктів (типових проектів або проектів повторного застосування), містобудівного обґрунтування розташування об'єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки

Сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі — комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією (п. 4 Порядку).

Аналогічні положення містяться в ч. 5-7 ст. 151 Земельного кодексу України.

Ч. 15 ст. 151 ЗК України передбачено, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Як вже було зазначено раніше, позивачем були дотримані всі вищевказані вимоги та додані до клопотання свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс», ситуаційне викопіювання  із нанесенням місця розташування земельної ділянки, що запитується.

Частиною 5 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

У той же час, вказана норма права відповідачем була проігнорована.

          Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

 Статтею 119 Конституції України передбачено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, у тому числі, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян.

Аналогічні положення містяться в статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в якій акцентується, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.

Причому місцеві державні адміністрації, згідно з приписами статті 3 вищевказаного Закону, діють, у тому числі, на засадах верховенства права та законності. Принципи законності та верховенства права визнаються судом такими, що кореспондуються зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Проте, відповідач не надав суду доказів належних та допустимих доказів, які свідчили про неможливість надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки при фактичність відсутності будь-яких перешкод для цього, як само не надав і доказів прийняття ним відповідного рішення, обов'язковість ухвалення якого передбачена статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

В частині 9 статті 123 Земельного кодексу України закріплено, що відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Крім того, ст. 22 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що землеустрій здійснюється, у тому числі, на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджуються вчинення позивачем всіх необхідних дій, передбачених земельним законодавством України в якості необхідних для отримання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. В свою чергу, бездіяльність відповідача порушує право Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» на придбання в оренду земельної ділянки, яке гарантоване статтею 14 Конституції України та передбачено статтею 35 Земельного кодексу України.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні  в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

   З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Сімферопольську району державну адміністрацію (95000, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, б. 1) прийняти рішення про надання Обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Едельвейс» (95006, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Казанська, б. 30, кв. 9, ідентифікаційний код 35228065) дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 8,0 га для розміщення садівницького товариства в районі с. Лозове, поблизу дачного кооперативу «Гірський  сокіл» на території Добровської сільської ради.

3.          Стягнути з Сімферопольської районної державної адміністрації (95000, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, б. 1, код ЄДРПОУ 04055558) на користь Обслуговуючого кооперативу „Садівницьке товариство „Едельвейс” (95006, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Казанська, б. 30, кв. 9, код ЄДРПОУ 35228065, р/р № 26001296522057 в КРУ „Приватбанк” м. Сімферополя, МФО 384436) державне мито в розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.