Постанова

від 05.03.2008 по справі 4/399-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/399-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.03.08                                                                                       Справа №4/399-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Мойсеєнко Т. В.  , Юхименко О.В.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          не з'явився;

відповідача:      Кар'єва І.М., довіреність №01-3-8/1498 від 25.05.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        виробничо-житловий центр «Декорум», м. Херсон

на рішення                    господарського суду Херсонської області від 05.12.2007р.

у справі                          № 4/399-07

за позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        виробничо-житловий центр «Декорум», м. Херсон

до відповідача               Міського комунального підприємства «Виробниче

                                        управління водопровідно-каналізаційного господарства

                                         міста Херсона», м. Херсон

про                                   стягнення 99.815,02 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-житловий центр «Декорум», м. Херсон було подано позов до Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», м. Херсон про стягнення суми 99.815,02 грн. боргу по відшкодуванню витрат на експлуатацію насосного обладнання на підкачку холодної води та на внутрішньобудинкове технічне обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж і обладнання.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 05.12.2007 року у справі №4/399-07 (суддя Ємленінова З.І.) в позові відмовив.

Рішення суду ґрунтується на приписі ст.530 ЦК України і мотивоване тим, що між сторонами не узгоджено строк виконання зобов'язання щодо відшкодування витрат, заявлених до стягнення. Оскільки вимогу щодо виконання відповідачем зобов'язання позивач не пред'являв, у відповідача не настав строк його виконання, у зв'язку з чим позовні вимоги заявлені передчасно і підстави для задоволення таких вимог відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ ВЖЦ «Декорум», позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначає, що надання відповідачу актів виконаних робіт та рахунків, пред'явлення позову в суді, листування між сторонами є вимогою про відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання, у відповідності зі ст.530 ЦК України. Відповідачем не були виконані зобов'язання перед позивачем. Судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про надання доказів наявності вимоги про відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання. Позивач просить оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

МКП  «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених в ній доводів. Зазначає зокрема, що між сторонами термін виконання зобов'язання не встановлений. Вимога позивача про оплату витрат на експлуатацію насосного обладнання була пред'явлена відповідачу вже після пред'явлення позову; така вимога отримана відповідачем 23.11.2007р. Надання відповідачу актів виконаних робіт не можна вважати вимогою в розумінні ст.530 ЦК України. Узгоджена між сторонами калькуляція не може бути підставою для відшкодування витрат на обслуговування підкачок води, оскільки це є лише запланованими витратами, а не фактично понесеними позивачем. Позивачем не надано документального підтвердження того, що ним дійсно надавались послуги з підкачування води. Відповідач просить рішення господарського суду Херсонської області від 05.12.2007р. у справі №4/399-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №255 від 13.02.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Колодій Н.А., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 14.02.2008р. розгляд апеляційної скарги на підставі ст.77 ГПК України було відкладено до 05.03.2008р., у т.ч. у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №395 від 04.03.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко Т.В., Юхименка О.В.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач законним правом на участь свого представника в судових засіданнях не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (ухвали суду направлялись позивачу по наступним адресам: 1) 73000, м. Херсон, вул. Порт Елеватор, 2; 2) 73000, м. Херсон, вул. Блюхера, буд. 48, кв. 91). Про причини неявки позивач суду не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 05.03.2008р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем існували відносини та господарське зобов'язання відповідача по відшкодуванню витрат на експлуатацію насосного обладнання на підкачування холодної води та витрат на технічне обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж і обладнання, розміщених всередині жилих будинків. Позивач зазначає, що між сторонами узгоджувались витрати по експлуатації підвищувальних установок на підкачку води, а позивачем проводилося забезпечення роботи підвищувальних установок по підкачуванню холодної води, які знаходилися на його обслуговуванні. Згідно тверджень позивача, останнім надсилались відповідачу акти на виконані роботи та рахунки до сплати щомісячно в розмірі, встановленому узгодженою сторонами калькуляцією витрат, проте за період з серпня 2004р. по 01.04.2006р. жодний з рахунків оплачено не було, у зв'язку з чим за станом на 01.09.2007р. у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 99.815,02 грн., у т.ч. 22.930,05 грн. за період з серпня по грудень 2004р., 60.938,68 грн. за період з січня по грудень 2005р., 15.946,29 грн. за період з січня по березень 2006р. В позові ставиться вимога про стягнення з відповідача суми 99.815,02 грн. боргу по відшкодуванню витрат на експлуатацію насосного обладнання на підкачку холодної води та на внутрішньобудинкове технічне обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж і обладнання. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.530 ЦК України, «Правилах користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65.

З матеріалів справи вбачається, що між Управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради (замовник) і ТОВ ВЖЦ «Декорум» (виконавець) укладались договори по обслуговуванню житлових будинків і прибудинкової території, згідно з п.1 яких предметом цих договорів є передача замовником виконавцю функцій з утримання житлових будинків, їх обладнання та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житла.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок Водоканалу по відшкодуванню витрат на експлуатацію насосного обладнання встановлений пунктом 5.1 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, де зазначено, що Водоканал відшкодовує витрати на експлуатацію насосного обладнання:

- встановленого у житловому фонді місцевих Рад та житлово-будівельних кооперативах - ЖЕО;

- встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них - теплопостачальним організаціям.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами узгоджувалися калькуляції витрат на підкачку води підвищувальними установками, які затверджені керівниками обох сторін.

Позивачем були надіслані відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за період з серпня 2004р. по березень 2006р. на загальну суму 99.815,02 грн.

Позивач вважає, що на підставі актів виконаних робіт та виставлених рахунків на оплату, у відповідача виникло зобов'язання по відшкодуванню витрат на експлуатацію насосного обладнання на підкачку холодної води та на внутрішньобудинкове технічне обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж і обладнання.

Разом з тим, суд зазначає, що на підставі господарських правовідносин, що виникли між сторонами, останніми не був узгоджений строк виконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню вищевказаних витрат.

У відповідності з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не надано суду доказів пред'явлення відповідачу вимоги про оплату вказаних вище витрат. Таким чином, слід вважати, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати таких витрат на час звернення позивача з позовом в суд ще не настав.

В актах прийомки виконаних робіт та рахунках на оплату послуг, на які посилається позивач, також не міститься строку оплати відповідних послуг. Такі документи, в розумінні ст.530 ЦК України, не можуть вважатися вимогою про оплату. Так, рахунком є документ, в якому зазначено суму належного за товар (послугу, роботу) платежу. Акт прийомки виконаних робіт є документом, який містить дані про обсяг виконаних робіт (наданих послуг) в грошовому вираженні за певний період часу.

Пред'явлення позову в суді також не може вважатися вимогою, в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки розгляд спору в судовому порядку є правом сторони на захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Подача позову в суд має інший, відмінний від пред'явлення вимоги про оплату, правовий зміст.

Слід зазначити, що позивачем до апеляційної скарги додані копії двох листів, адресованих відповідачу, за №01-13-3/651 від 22.11.2007р. і №01-13-3/694 від 05.12.2007р., в яких містяться вимоги про відшкодування витрат на підкачку води за період з серпня 2004р. по березень 2006р. Проте, вказані документи не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів в якості доказів по справі, внаслідок наступного.

У відповідності з ч.1 ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Вищевказані документи, надані позивачем до апеляційної скарги, є новими доказами у справі, які не існували на час звернення з позовом в суд. Так, з позовною заявою в суд позивач звернувся 05.10.2007р., а листи з вимогами про оплату витрат пред'явлені позивачем відповідачу 22.11.2007р. та 06.12.2007р. Тобто, слід вважати, що до моменту звернення з позовом в суд позивач не звертався до відповідача з вимогами про відшкодування витрат, заявлених у даній справі. Таким чином, листи 01-13-3/651 від 22.11.2007р. і №01-13-3/694 від 05.12.2007р. не є належними доказами у справі №4/399-07, в розумінні ст.34 ГПК України.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки строк виконання відповідачем свого зобов'язання на час пред'явлення позову в суд ще не настав, внаслідок чого позивачем не було доведено невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог і є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-житловий центр «Декорум», м. Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 05.12.2007р. у справі №4/399-07 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Мойсеєнко Т. В.  Юхименко О.В.