Постанова

від 13.03.2008 по справі 13/311-07-8656

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/311-07-8656

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" березня 2008 р. Справа № 13/311-07-8656

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання:  Бухтіяровій О.Г.    

за участю представників сторін:

від позивача: Петранов П.І. - директор, паспорт серія  № А 2672513 від 23.10.06 р.;

від відповідача: Грицюта  О.П., довіреність  № 3 від 15.01.08 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія” (далі по тексту ТОВ “Глорія”)

на рішення  господарського суду Одеської області від 15.01.2008р.

по справі № 13/311-07-8656

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія”

до: Дослідного господарства “Комунар” (ДГ “Комунар”)

про стягнення 25495,62 грн.

(На підставі розпорядження першого заступника голови суду №42 від 26.02.08 р. в судовому засіданні від 28.02.08 р. замість судді Колоколова С.І. приймала участь суддя Андрєєва Е.І.)

                                         В С Т А Н О В И В:

20.11.07 р. ТОВ “Глорія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДГ “Комунар” про стягнення з останнього 13103,02 грн. збитків та 12392,60 грн. пені.

Як вбачається із змісту позовної заяви ТОВ „Глорія” останнє фактично просить стягнути з відповідача не збитки, а 13103,02 грн. заборгованості за поставлену продукцію по договору купівлі-продажу №7 від 18.03.04 р. та пеню у сумі 12392,6 грн. за прострочення оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.08 р. (Суддя Панченко О.Л.) позов ТОВ “Глорія” залишено без задоволення у зв'язку із спливом строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Глорія” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.01.08 р., позов задовольнити, оскільки вважає що оскаржене рішення прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник наводить обставини справи, викладені в позовній заяві, та погоджується із тим, що пропустив строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог, але на його думку місцевий господарський суд встановивши факт пропуску строку позовної давності повинен був відновити цей строк, так як він пропущений з поважних причин, оскільки Одеський апеляційний господарський суд розглядав апеляційну скаргу по справі за позовом ТОВ „Глорія” до ДГ „Комунар” про стягнення з останнього збитків, завданих невиконанням договору №7 від 18.03.04 р. і результати розгляду апеляційної скарги стали відомі тільки 27.09.07 р.

Крім того, скаржник зазначає на те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання та розглянув справу за відсутністю його представника, що є безумовною підставою для скасування оскарженого рішення суду 1 інстанції.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

18.03.04 р. між ТОВ „Глорія” (Продавець) та ДГ „Комунар” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №7 за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця згідно із специфікацією засоби захисту рослин, а саме: 126 кг. раксила вартістю 9156,42 грн., 100 кг. базудина вартістю 6358 грн. та 64 кг. арцеріда вартістю 3253,12 грн., а також передати необхідні документи на товар.

Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість у строк до 01.09.2004 р.

Згідно із п.3.2 договору розрахунки здійснюються в національній валюті України еквівалентній к ЕВРО по курсу НБУ на дату оплати товару.

В цьому ж договорі дописано пункт 3.3 згідно з яким розрахунок за поставлену продукцію здійснюється пшеницею за ціною на день розрахунку.

Тобто пункт 3.3 суперечить пункту 3.2 договору, однак судова колегія не приймає до уваги умови п.3.3 договору, оскільки цей пункт дописано без будь-яких застережень.

У випадку невиконання обов'язків за договором сторони у п.5.1 передбачили сплату пені у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач згідно із накладною №6 від 18.03.04 р. поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 22521,05 грн. Частку товару, а саме 108 кг. раксила вартістю 9418,03 грн. відповідач згідно із накладною №597 від 17.11.04 р. повернув ТОВ „Глорія”.

20.11.07 р. позивач, як зазначалося вище, звернувся із позовом про стягнення з відповідача вартості залишку товару, який останній не сплатив, та пені за прострочення оплати товару.

Відповідач вимоги ТОВ „Глорія” не визнає, посилаючись на те, що позивач поставив йому засоби захисту рослин без відповідних документів, що не надавало йому можливості своєчасно і ефективно використати ці засоби, тому частину хімікатів –108 кг. раксилу позивач забрав, а залишок хімікатів був знищеній у зв'язку із непридатністю до використання.

При цьому відповідач посилається на те, що він сповістив позивача про відсутність документації на хімікати по телефону. Крім того, в підтвердження цієї обставини відповідач надав акт від 25.03.04 р. про те, що позивач поставив йому хімікати без сертифікатів якості та акт від 05.03.05 р. про непридатність хімікатів для використання і необхідність їх знищення.

Однак, судова колегія зазначені доводи відповідача до уваги не приймає, оскільки вищевказані акти не можуть бути належними доказами на підтвердження цих доводів, оскільки вони складені в односторонньому порядку. Сам факт прийняття хімікатів та відсутність вимог до позивача про надання документів на поставлені хімікати спростовують акти відповідача від 25.03.04 р. та 05.03.05 р.

В підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на те, що замість поставлених позивачем хімікатів йому прийшлося покупати їх у інших продавців. Однак, як вбачається із наданих відповідачем накладних останній купував лише раксил і обсязі, який майже дорівнює обсягу, що був повернутий позивачу. Інші хімікати, які поставлялися позивачем, відповідач повторно не купував, 28.1004 р. він купив лише 10 кг. роденфосу.

Таким чином, судова колегія вважає, що у відповідача дійсно існував борг у сумі 13103,02 грн. і останній прострочив його оплату, але в той же час місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову на підставі п.4 ст.267 ЦК України, оскільки на час подачі ТОВ „Глорія” позову –20.11.07 р. строк позовної давності щодо стягнення основного боргу та пені сплив, так як з моменту виникнення права на позов –01.09.2004 р. пройшло більше 3 років. При цьому відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності.

В наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази, яки б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, тому у місцевого господарського суду не було підстав для відновлення позивачу строку позовної давності. Надана скаржником у судовому засіданні постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.07 р. по справі №28/142-07-3038 в якості доказу поважності причин пропуску строку позовної давності таким доказом не може бути з наступних підстав.

Як вбачається із вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду цією постановою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 04.07.07 р., яким задоволено аналогічні позовні вимоги ТОВ „Глорія” до ДГ „Комунар”, а позов ТОВ „Глорія” залишено без розгляду у зв'язку із ненаданням без поважних причин витребуваних судом 1 інстанції доказів.

Відповідно із п.1 ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Наведене свідчить про те, що позивач пропустив строк позовної давності в результаті власної недбалості, оскільки з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.07 р. видно, що суд 1 інстанції 5 разів відкладав розгляд справи №28/142-07-3038 і 5 разів зобов'язував надати оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують позовні вимоги.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання, оскільки це спростовується матеріалами справи, а саме поштовими повідомленнями про вручення позивачу ухвал суду (а.с.18., 28).

За таких обставин апеляційна скарга ТОВ „Глорія” підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.01.08 р. –без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

   П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2008 року –без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                               М.С. Петров

                           Суддя                                                                     Г.П. Разюк

                            Суддя                                                                     С.І. Колоколов