Постанова

від 06.03.2008 по справі 6/95/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/95/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2008 р. 12:59

Справа №  6/95/08

      06.03.2008 р. 12 год. 59 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

За позовом:                    Прокурора Новоодеського району в інтересах держави в особі Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції (Новоодеське відділення), Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Леніна, 179.

До відповідача:             Фермерського господарства “Сейм”, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Дільниче, вул. Леніна, 1.

про:                            стягнення  заборгованості в сумі  4627,74 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача  Плахотник А.В., довіреність від 08.01.08.

Від відповідача  Не з'явився.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Волкожа С.В.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Прокурор звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4627,74 грн.

          Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечень проти позову не надав.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши  матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Станом на день розгляду справи відповідач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4627,74 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою визначених позивачем згідно податкового повідомлення-рішення від 04.12.2006 року № 0001971701/0 податкового зобов'язання з цього податку в сумі 1542,58 грн. та штрафних санкцій в розмірі  3085,16 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем було отримане 05.12.2006 року, про що свідчить підпис керівника на корінці рішення.

Не погоджуючись із правомірністю визначення позивачем податкового зобов'язання та застосуванням штрафних санкцій відповідач звернувся до суду з позовом.

Постановою господарського суду від 22.03.2007 року у справі № 7/33/07 за позовом ФГ “Сейм” до ДПІ у Новоодеському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2006 року № 0001971701/0 в позові відмовлено.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

Згідно п. п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами”  при  зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання   недійсним   рішення   контролюючого   органу  податкове зобов'язання  вважається  неузгодженим до розгляду судом справи по суті  та  прийняття  відповідного рішення.

Оскільки станом на день розгляду справи судове рішення у справі № 7/33/07 набрало чинності, визначене позивачем податкове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 04.12.2006 року № 0001971701/0 вважається узгодженим у розумінні Закону України від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість з податку з доходів з фізичних осіб залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 Кодексу Адмінистративного судочинства України, - суд

постановив:

1.   Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “Сейм”, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Дільниче, вул. Леніна, 1, ід. код 20895559 на користь Державного бюджету України на р/р 35214001003114 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код бюджету 23090425 заборгованість в сумі 4627,74 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя