Постанова

від 13.03.2008 по справі 11/130-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/130-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10год. 27хв. "13" березня 2008 р.                                  Справа № 11/130-АП-08

м. Херсон, вул. Горького, буд. 18, зал судових засідань № 319  

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників учасників процесу:

від позивача: Плесняєвої -Іващенко С.Н.- уповн. предст., дов. № 11-130/07 від 12.03.2008р.

від відповідача: Горбунової К.О.- ст. держ. подат. інсп., пост. дов. 15414/9/10-105 від 28.12.2007р., Фещенко М.М.- гол. держ. подат. рев-інсп., дов. № 3108/9/10-105 від 29.03.2008р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон  

про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007312301/0 від 01.09.2006р.

Обставини справи: провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинним рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку на додану вартість (ПДВ) на 24529грн. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що належно виконав обов'язок зі сплати ПДВ у ціні придбання на користь продавця, отримав від нього належні податкові накладні, правильно сформував податковий кредит з ПДВ. Покупець не зобов'язаний сплачувати ПДВ ще й до бюджету поряд з його сплатою в ціні придбання продавцю.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, які полягають у наступному.

ТОВ "Херсонес" включило до складу податкового кредиту за лютий 2006р. 24529грн. ПДВ по податковим накладним, отриманим від приватного підприємця Коваленка С.О., який продану ТОВ "Херсонес" соняшникову олію набув у ПП "Корал і К". Це підприємство, насправді, не продавало соняшникову олію підприємцю Коваленко С.О. ПП "Корал і К" втратило печатку, господарських відносин з ПП Коваленко С.О. не мало, ймовірно, в таких відносинах перебувала невстановлена особа, протиправно використовуючи печатку та назву ПП "Корал і К".

Сплата ПДВ, як будь-якого податку, що, врешті-решт, має надходити до бюджету, закінчується при остаточному споживанні оподатковуваної вартості товару. Оскільки ПДВ до бюджету від особи, що використовувала назву ПП "Корал і К", не надійшов, бюджет не має повертати ці кошти позивачу.

Відповідач заперечує проти позову і з причини пропуску позивачем річного строку на звернення до суду, передбаченого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач вважає, що у спірних відносинах має застосовуватися інший строк на звернення в 1095 днів, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181). Позивач вказує, що не пропустив цього строку на звернення з позовом до суду.

С у д   в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0007312301/0 від 01.09.2006р. ДПІ у м. Херсоні на 24529грн. зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) ТОВ "Херсонес".

Прийняття цього податкового повідомлення-рішення мотивоване застосуванням п.п. "б", п.п.4.2.2 ст.4 Закону № 2181, п.1.3,1.8 ст.1, п.п.7.4.1, 7.7.5, 7.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ), посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 2738/23-7/14113558 від 30.08.2006р.

Позов про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним підлягає задоволенню з таких причини.

В акті ДПІ у м. Херсоні  № 2738/23-7/14113558 від 30.08.2006р. "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки правомірності відшкодування ПДВ  ТОВ "Херсонес", код 14113558 за період - березень 2006р." наступним чином викладено обставини, у зв'язку з якими винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення: "При перевірці  питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам  зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника встановлено:

-    По першому ланцюгу постачальників ТОВ "Херсонес", код 14113558 придбало у ПП Коваленко С.О., ідн. 2540512518 олію соняшникову. Податковий кредит підтверджується податковим накладними № 18 від 22.02.2006р. на суму 75059,78грн., у т.ч. ПДВ-12509,96грн. та № 19 від 23.02.2006р. на суму 72085,40грн., у т.ч. ПДВ -12014,23грн.

ПП Коваленко у відповіді Світловодській ОДПІ під 15.06.2006р. № 10644 вкачує, що олія соняшникова була ним придбана у ПП "Корал і К", код 31453730, м. Київ та податковий кредит підтверджується податковими накладними № 48 від 22.02.2006р. на суму 74990,06грн., у т.ч.ПДВ-12498,34грн. та № 50 від 23.02.2006р. на суму 72018,44грн., у т.ч. ПДВ - 12003,07грн.

На запит № 9614/7/23-710 від 13.07.2006р. до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва щодо взаємовідносин ПП "Корал і К" з ПП Коваленко С.О., ДПІ  у Голосіївському  р-ні м.Києва надає наступну інформацію від 08.08.2006р. № 9206/7:

- у лютому 2006р. ПП "Корал і К" з ПП Коваленко С.О. ніякої фінансово-економічної діяльності не вело;

- з 21.02.2006р. ПП "Корал і К", код 30856628 змінило назву на ПП "Райдуга - М", код 30856628.

Викладене унеможливлює  підтвердити факт надходження до бюджету ПДВ у лютому 2006р. в сумі 24528,83грн."

Відповідно до ч.2 ст.71  Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сторони мають різні погляди на те, що ж саме є підставами для відшкодування  від'ємного значення ПДВ з Державного бюджету України: позивач вважає, що такими підставами є належно сформований податковий кредит з ПДВ, який перевищує податкові зобов'язання, сплата цього ПДВ контрагенту у господарських відносинах, отримання податкової накладної з ПДВ від цього контрагента, наявність обставин, наведених у п.п.7.7.1 ст.7 Закону про ПДВ; відповідач вважає, що такими підставами буде лише надмірне надходження ПДВ до Державного бюджету України, тобто надходження ПДВ до бюджету від контрагента - продавця, чи від останнього з учасників ланцюга відносин.

За оцінкою суду правильним є тлумачення чинного законодавства, наведене позивачем.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів відсутності підстав (про яку - відсутність - стверджує як про встановлений факт за актом перевірки) ні для відшкодування ПДВ позивачу, ні для формування податкового кредиту з ПДВ.

Пунктом 7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначено, що  податковий кредит звітного періоду складається із усіх сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку по ставках, встановлених Законом про ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Законодавець також у підпункті 7.7.1 та підпункті 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ визначив суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, яка вираховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету у строки,  встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку - покупцю товару, заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме: не підлягають включенню до податкового кредиту витрати, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вже зазначено, за п.п.7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 цього Закону та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-  придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду,  а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ТОВ "Херсонес" доведено, а ДПІ у м. Херсоні під час перевірки підтверджені факти отримання цим товариством від контрагента - приватного підприємця Коваленко С.О. належних податкових накладних з ПДВ, та не оспорюються факти оплати на користь цього контрагента ПДВ у ціні придбання, щодо яких позивач надав суду копії платіжних документів.

Зміст наведених статей Закону про ПДВ свідчить, що сама по собі можлива  несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, на суму бюджетного відшкодування.

Відповідач не встановив несплати  ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату  ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за отримання податкових накладних з ПДВ.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати покупцю податок на додану вартість, застосовувати штраф, зменшувати покупцю бюджетне відшкодування з ПДВ при  несплаті цього податку продавцем, його контрагентом чи іншим по "віддаленості" до господарської операції за участю нинішнього покупця суб'єктом,  оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для зменшення, нарахування, застосування у саме таких обставинах: з такими обставинами законодавство не пов'язує можливості такого зменшення, нарахування, застосування.

Відповідач зменшив позивачеві суму бюджетного відшкодування ПДВ на підставі обставин, з якими законодавство не пов'язує можливості такого зменшення бюджетного відшкодування ПДВ.

Контролюючий орган не врахував принципу індивідуалізації зобов'язань та відповідальності, кожен суб'єкт має виконувати свої обов'язки, відповідати за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об'єктивної та суб'єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб'єкта.

Надмірність сплати ПДВ у оцінюваному випадку також має місце: за визначенням у п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ  бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,  передбачених цим Законом - якраз згаданим п.п.7.7.1 ст.7 Закону про ПДВ передбачений такий випадок, який трапляється в разі наявності від'ємного значення суми, розрахованої за  п.п.7.7.1 ст.7 Закону про ПДВ, і не залежить, як вже вказано, від сплати чи несплати ПДВ іншою ніж цей платник особою - особою, в якої набував товар, роботи, послуги платник ПДВ, чи одним з її опосередкованих партнерів у господарських відносинах.

Розуміючи формально  не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:

а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);

б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -

          - суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів, щодо достатності підстав виникнення права податкового кредиту з ПДВ, підстав для бюджетного відшкодування з ПДВ, розмежування відповідальності покупців і продавців у сфері  оподаткування податком на додану вартість, співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у Постанові Верховного Суду України від 26.09.2006р. за результатами вирішення скарги ТОВ "Квадрант" про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006р. у справі за позовом ТОВ "Квадрант" до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення.

У вирішенні питання про застосування норм про строки звернення з позовом до суду позиція позивача у спорі суду видається більш переконливою, ніж позиція відповідача.

За загальним правилом, наведеним у ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 цієї ж статті КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким іншим законом є п.п.5.2.5 ст.5, ст.15 Закону № 2181, за якими платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу з урахуванням строків давності у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення; строк давності за цим Законом складає 1095днів.

Позов заявлено 15.02.2008р., оспорюване податкове повідомлення позивач отримав 01.09.2006р., відтак строк в 1095 днів на оскарження до суду податкового повідомлення-рішення позивач не пропустив.

Задовольняючи позов суд відносить на Державний бюджет України судовий збір у справі, витрати позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0007312301/0 від 01.09.2006р. щодо зменшення Державною податковою інспекцією у м. Херсоні на 24529грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонес".

3.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (код ЄДРПОУ 14113558, м. Херсон, вул. Червоностудентська, буд. 36-В) 3грн. 40коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.              

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                                               Повний текс постанови

                                                                           складено 14.03.2008р.