Рішення

від 12.03.2008 по справі 10/86-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/86-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.08р.

Справа № 10/86-08

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійний захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )  

до  Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )  

про стягнення 40145,77 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача:Драний А.В.(дов.№ 5 від 08.01.08р.)-заступник начальникавідділу

Від відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача 40 145,77 грн. перерахунку страхових виплат, виплачених Фондом потерпілому.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що в результаті  перевірки відповідача, державним інспектором  праці Кравченко Л. В. був  винесений припис № 04-05-63/172-119 від 20.07.2007 року щодо проведення перерахунку розміру  відшкодування шкоди Безушків Д.-Я.В. з урахуванням виявлених порушень п. 22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472.

Відповідно до припису сума  недоплати за страховими виплатами потерпілому Безушків Д.-Я.В. за період з 01.04.2001 року по 01.11.2007 року становить 40 145,77 грн.

Перевіркою було встановлено вину підприємства в недостовірності наданої до Фонду довідки та було визначено інший розмір відшкодування  шкоди потерпілому, ніж наданий в момент прийняття передачі особової справи потерпілого.

Позивач вважає, що з урахуванням Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про охорону праці" роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам і зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані порушенням. Вказує, що відповідно до положень ст. ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України позивач має право зворотної вимоги ( регресу ) до підприємства.

Відповідач, у відзиву на позов, проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивачем неправомірно застосовуються до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, оскільки такі правовідносини регулюються, зокрема, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",  за яким відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється саме Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Підприємство зобов'язане сплачувати лише страхові внески, заборгованості за якими відповідач немає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 05.03.2008 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника з урахуванням надісланих ним до суду заперечень проти позову.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником позивача не заявлялося.

За погодженням представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ :

Відповідно до наказу по відкритому акціонерному товариству "Суха Балка"  № 1136 від 14.08.2007 року "Про перерахунок сум відшкодування шкоди Безушків Дмитру-Ярославу Васильовичу" відкрите акціонерне товариство "Суха Балка" проводило  відшкодування шкоди бурильнику Безушків Д.-Я.В. у зв'язку з професійним захворюванням. Освідченням МСЕК від 23.04.1993 року Безушків Д.-Я.В. було вперше встановлено 45 % втрати професійної працездатності до 23.04.1994 року. При подальших освідченнях МСЕК ступінь втрати професійної працездатності Безушків Д.-Я.В. не змінювався, а освідченням МСЕК від 12.06.1996 року Безушків Д.-Я.В. було встановлено 45 % втрати професійної працездатності  строком з 01.05.1996 року –безстроково.

На підставі особистої заяви Безушків Д.-Я.В. від 12.02.2003 року відкритим акціонерним товариством "Суха Балка" був проведений перерахунок  сум  відшкодування потерпілому, про що був виданий наказ № 392 від 26.06.2003 року. В результаті  проведеного перерахунку, Безушків Д.-Я.В. було одноразово сплачено 945,85 грн. та на адресу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Дніпропетровської області була направлена довідка про розмір щомісячного відшкодування шкоди у сумі 200,96 грн.

20.07.2007 року державним інспектором праці Кравченко Л.В. була проведена  перевірка додержання законодавства про працю відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" при перерахунку  сум відшкодування шкоди Безушків Д.-Я.В.

В результаті  перевірки державним інспектором праці Кравченко Л. В. був винесений припис № 04-05-63/172-119 щодо проведення перерахунку розміру відшкодування шкоди Безушків Д.-Я.В. з урахуванням виявлених порушень п. 28 Правил відшкодування власником  підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з використанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472 ( із змінами і доповненнями ) та застосуванням до сум відшкодування шкоди потерпілого коефіцієнтів  підвищення тарифних ставок  та посадових окладів з 01.07.1994 року –2, з 01.01.1996 року –2,5, які відкритим акціонерним товариством "Суха Балка" не були застосовані.

Таким чином, у відповідності до Припису, щомісячна сума відшкодування шкоди Безушків Д.-Я.В. станом на 01.04.2001 року становить 492,31 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до Припису, сума недоплати за страховими виплатами потерпілому Безушків Д.-Я.В. за період з 01.04.2001 року по 01.11.2007 року становить 40 145,77 грн.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Дніпропетровської області була сплачена вказана сума, що підтверджується копією реєстру № 3344 від 10.12.2007 року ( а. с. 9-12 ).

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( надалі –Закон ).

Так, у відповідності до частини 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (стаття 25 Закону), а можливість відшкодування Фондом моральної шкоди передбачена частиною 3 статті 28 Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 47 Закону, страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки ( видах робіт ) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати: фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону; створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування; покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

За викладеного, суд приходить до висновку, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

Враховуючи те, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом ( страховиком ) шкоди врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є необґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України.

За викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 І.М. Кощеєв

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84Господарського процесуального кодексу Україну, - 11.03.2008)