Рішення

від 27.02.2008 по справі 17/17-08-656

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/17-08-656

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2008 р.Справа  № 17/17-08-656

За позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А”;    

до відповідача:  Одеської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів;

про визнання права власності.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники сторін:

Від позивача:        Пасарар Н.М. –повірений;

Від відповідачів:  Титаренко В.В. - повірений;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А” звернувся до суду з позовом до Одеської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання права власності.

Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

2 квітня 2007 року між закритим акціонерним товариством фірмою „Акація” та Одеською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів було досягнуто домовленість про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А”, яке було зареєстровано 05 квітня 2007 року. Розмір статутного фонду Товариства складає 625 000 (шістсот двадцять п'ять тисяч) гривень. Відповідно до положень Статуту Одеська обласна організація всеукраїнської спілки автомобілістів зобов'язана була внести до статутного фонду 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень.

Пункт 6.3. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А” визначає, що: „внесками учасників можуть бути будівлі, споруди, обладнання й матеріальні коштовності, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними та матеріальними ресурсами, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті”. Відповідно до вказаного пункту, частини першої статті 12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576 „Про господарські товариства”, та досягнутих домовленостей, Одеською обласною організацією всеукраїнською спілкою автомобілістів до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А” було внесено майно, загальною вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень, що підтверджуються Актом приймання-передачі майна підписаного 2 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А та Одеською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів.

До складу майна, що було передано ТОВ „Автомобіліст-А” входить обладнання автостоянки, а також дві будівлі, загальною площею 121, 8 кв.м. В момент передачі майна між Сторонами була передбачена наступна передача документів необхідних для оформлення права власності на нерухоме майно після державної реєстрації, проте вказані документи не передані товариству з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А" і по сьогоднішній день, що унеможливлює використання останнім належного йому майна.

Оскільки між засновниками було досягнуто домовленості з приводу усіх аспектів створення та діяльності ТОВ „Автомобіліст-А", відбулася державна реєстрація ТОВ „Автомобіліст-А" та було здійснено передачу майна, проте не були надані документи необхідні для його подальшого оформлення, ТОВ „Автомобіліст-А” 18.02.2008р. звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№806) до Одеської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2008р. порушено провадження у справі №17/17-08-656 за позовом ТОВ „Автомобіліст-А” до Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання права власності.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Автомобіліст-А” підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576 „Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник на свій розсуд володіє,  користується  і розпоряджається  належним йому майном.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом  діяльності.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 321 Цивільного кодексу України гарантують рівність прав усіх суб'єктів права власності, так само гарантують права власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що йому належить. Право власності є абсолютним правом.

Відповідно до частини другої ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема шляхом визнання наявності або відсутності прав, а згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст. 15, 16, 316, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ „Автомобіліст-А” обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача, згідно його заяви та відповідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст-А” /65110, м.Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, код ЄДРПОУ 35049480/ право власності на будівлі розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69 а саме: диспетчерську, загальною площею  33 кв.м., під літ. „А”, склад, загальною площею 88,8 кв.м. під літ. „Г”, зазначених в технічному паспорті, виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації” від 31.01.2008р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Рішення господарського суду є обов'язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог  ст. 45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в органах МБТІ на підставі  ст.182 ЦК України та  ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.