Ухвала

від 31.03.2011 по справі 5010/156/2011-9/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/156/2011-9/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31 березня 2011 р.  Справа № 5010/156/2011-9/9   

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараздінвестбуд", вул.Водогінна, 2, м. Львів, 79000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаразд Фінанси", вул. Новгородська, 34-А, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання генерального договору щодо організації спорудження об'єкту будівництва припиненим

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

                    Заявлено вимогу про визнання припиненим генерального договору щодо організації спорудження об'єкту будівництва з використанням отриманих в управління Управителем від 19.07.2005 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю  "Гараздінвестбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю   "Гаразд Фінанси".

                    В обгрунтування позову позивач вказує, що 19.07.05 року між позивачем та відповідачем був укладений генеральний договір щодо організації спорудження об"єкту будівництва з використанням отриманих в управління Управителем коштів.

                    Відповідно до умов договору та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" позивачем були укладені наступні договори: договір страхування будівельно-монтажних робіт із ЗАТ "Гірничометалургійна страхова компанія2, іпотечний договір від 29.08.05 року, договір уступки майнових прав на нерухомість від 29.08.05 року, яка є об"єктом будіництва, договір доручення з відкладальними умовами.

                    На виконання умов генерального договору відповідачем було проведення фінансування спорудження об"єкту будівництва. Позивачем невчасно виконано обов"язок виконано обов"язок по будівництву та введенню в експлуатацію об"єкту будівництва.

                    Згідно договору про уступку майнових прав на об"єкт будівнитцав від 29.08.05 року з подальшими змінами договір набуває чинності з моменту невиконання чи неналежного виконання первісним кредитором  (позивачем у справі) своїх зобов"язань за генеральним договором.

                    Однак, 07.12.10 року відповідач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із вимогою про виконання п. 3 договору уступки майнових прав. 08.12.10 року порушено провадження у справі.

                    Таким чином 03.12.09 року позивачем у повному обсзі виконані зобов"язання перед відповідачем визначені генеральним договором щодо організації спорудження об"єкту будівництва, і відповідно зобов"язання, передбачені договором, є припиненими.

                    Із посиланням на приписи ст. 13, 15, 16, 598 ЦК України позивач просив задоволити позовні вимоги та визнати договір припиненим.

                    Позивач та відповідач  явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили, хоча про час, дату та місце судового слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи . Письмового відзиву по суті спору відповідачем не подано. Причини неявки повноважних представників суду не повідомлені.

                    Відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

             Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду справи за відсутності повноважних представників сторін.            

                 Розглянувши матеріали справи ,дослідивши подані докази суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі. При цьому врахував наступне.

                    В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

                    Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.

                    Так, відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

                    Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

                    Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема,  захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

                    За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

                    Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

                    Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

                    Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного Кодексу України  визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

                    Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

                    У своїй позовній заяві позивач просить суд  здійснити захист свого порушеного права шляхом визнання договору від 19.07.2005р. щодо організації спорудження об'єкту будівництва  таким, що припинив свою дію.

                    Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач фактично просить встановити певний юридичний факт, який мав місце у минулому, а саме – припинення прав та обов'язків, що виникли в силу договору.

                    Отже, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

                    Заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

                    Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

                    Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога – спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

                    Із змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп. 2,3 ч. 1 ст. 12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

                    Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.  Отже, встановлення такого факту, як визнання договору таким, що припинив свою дію, може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаним з його зміною, розірванням, виконанням.

                    З огляду на це, суд висновку, що позовна вимога про встановлення факту про припинення дії правочину, не підвідомча господарським судам, тому провадження у справі  підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          припинити провадження у справі за за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараздінвестбуд", вул.Водогінна, 2, м. Львів, 79000 ((код 32962876) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаразд Фінанси", вул. Новгородська, 34-А, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 33448366) про визнання генерального договору щодо організації спорудження об'єкту будівництва припиненим.

                    Судові витрати повернути позивачу згідно п.3. ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" про що видати довідку за письмовою заявою сторони.

Суддя                                                                           Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"