Рішення

від 25.03.2011 по справі 16/108-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/108-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25.03.2011                                                                Справа №  16/108-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут"

до Приватного підприємства "Стройцемент"  

про  стягнення 11020 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - нач. юр. відділу  Слєпченко О.О. дов. № 04 від 11.06.2010 р.

від  відповідача - не прибув

           Вищий навчальний заклад "Херсонський державний морський інститут" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з   приватного підприємства "Стройцемент" (відповідач) суми  неустойки у розмірі подвійної плати за користування  приміщеннями загальною площею 128,3 кв.м. та 127,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон пр. Ушакова, 42, які були передані в оренду приватному підприємству "Стройцемент" за час прострочення повернення речі після закінчення дії договору, станом на 01.05.2010р., у розмірі 1 1 020 грн. 96коп. (дія договору закінчилася 29.12.2008р.).

          Ухвалою від 27.07.10 провадження у справі зупинялось до розгляду іншої пов'язаної господарської справи №4/71-ПН-09 за якою вирішувався спір про повернення орендованого майна - приміщень площею 128,3 кв.м. та 127,9 кв.м.

          Ухвалою від 09.02.11 провадження у справі поновлено після перегляду рішення у справі господарського суду Херсонської області у справі №4/71-ПН-09  Вищим господарський судом України, про що надано постанову ВГСУ від 21.10.10.

          Позивач 10.03.11 на підставі ст.22 ГПК України збільшив позовні вимоги та просив стягнути за період з 01.01.10 по 31.01.11 неустойку у сумі 16417 грн.29 коп.

          Відповідач після поновлення провадження повторно не прибув у судове засідання, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В судових засіданнях до зупинення провадження  представник відповідача позовні вимоги не визнавав.

          Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          На підставі  договору оренди  від 29.12.2003р. Херсонським судномеханічним технікумом ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова приватному підприємству "Стройцемент" в оренду були передані приміщення гуртожитку загальними площами 128,3 кв.м.,  та 127,9 кв.м. у будівлі  за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 42.

          Зазначена будівля гуртожитку була передана до Херсонського морського коледжу,   правонаступника   Херсонського   судномеханічного   технікуму   ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова  за наказом Міністерства освіти    науки України № 18 від 15.01.2004р. згідно акту прийому передачі від 01.03.2004р. і на день розгляду справи знаходиться в управлінні Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут", створеного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2007р. №414-р та наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2007р. № 500, який визначений Урядом правонаступником, ліквідованого як юридична особа, Херсонського морського коледжу, що підтверджується актом прийому-передачі та витягом про право власності на нерухоме майно додаються.

          Судом встановлено, що згідно п.10.1 укладеного договору термін дії договорів оренди приміщення гуртожитку за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова,42 загальною площею 128,3 кв.м. та 127,9 кв.м. закінчились 29.12.2008р.

          Відповідно до п. 10.6. у редакції додаткової угоди від 05.01.04 якщо за один рік до закінчення терміну дії договору відсутня заява однієї зі сторін про небажання продовжувати даний договір, то договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

          Відповідно до ст.35 ГПК України  факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Господарським судом Херсонської області розглядалась справа № 4/71-ПН-09 за позовом вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" до приватного підприємства "Стройцемент" про повернення орендного майна - приміщень площею 128,3 кв.м та 127,9 кв.м, розташованих у м. Херсоні пр. Ушакова,42. Згідно постанови ВГСУ від 21.10.10 за якою скасовані рішення попередніх інстанцій у цій справі та прийнято нове рішення, встановлено факт належного повідомлення орендодавцем (позивачем у справі) орендаря (відповідача) про відсутність намірів продовжити дію договору на такий самий період та на тих самих умовах  та факт закінчення дії договору 29.12.08. У наведеній постанові ВГС України, зокрема зазначено: «Водночас, як встановлено судами, адміністрацією Херсонського морського інституту розміщено повідомлення у газеті "Новий день" від 25.12.08 та в газеті "Гривня" №53(729) від 25.12.08 про те, що договори оренди приміщень продовжені не будуть. Суди обох інстанцій, дослідили ці документи, проте визнали  недоведеним факт отримання цих повідомлень відповідачем, тому дійшли висновку про продовження дії договорів. Втім приписами законодавства, як і умовами спірних договорів не визначено яким доказом має підтверджуватись факт доведення до орендаря волі орендодавця не продовжувати дію договорів на той саме строк і на тих  же умовах. Враховуючи те, що надані позивачем докази свідчать про обізнаність відповідача про відсутність волевиявлення позивача на продовження строку дії спірних договорів, а встановлені судами обставини підтверджують належне направлення орендодавцем повідомлення відповідачеві про припинення договорів оренди з грудня 2008 року.».

          Таким чином, суд дійшов до висновку, що договір оренди від 29.12.03 припинив свою дію з 30.12.08 у зв'язку з закінченням терміну його дії.

          Судом встановлено, що за п. 5.7  договору у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

          Зазначена умова кореспондується зі ст.27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

          Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

          Судом встановлено, що за декілька днів до закінчення дії договору 25.12.08 позивачем направлялась комісія до відповідача на адресу за якою знаходиться орендоване майно з ціллю вручити письмове повідомлення  про закінчення дії договору та необхідності повернути орендоване майно, однак невідома особа, яка знаходилася у цьому приміщені та назвалась працівником відповідача відмовила прийняти листа, що підтверджено комісійним актом від 25.12.08.

          Пізніше після закінчення дії договору 12.01.09 позивачем направлена комісія у складі 5 посадових осіб навчального закладу для спроби повернути орендоване майно. Згідно акту про неможливість (відмову) здійснити повернення з оренди державного майна від  12.01.09 зазначено, що за вказаною адресою (місцезнаходження орендованого майна) була наявна особа, яка назвалась Рябошабко Юля Олександрівна (оператор комп'ютерного залу) та повідомила, що її керівництво ПП "Стройцемент" відмовляється повернути орендоване майно.

          Судом встановлено, що на день звернення до суду 29.06.10 майно орендарем не повернуте.  За постановою ВГСУ  від 21.10.10 у справі №4/71-ПН-09 прийнято рішення про примусове повернення вказаного майна.

          В ході розгляду справи судом встановлено, що на день винесення рішення постанова ВГСУ у справі № 4/71-ПН-09 не виконана.

          Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          У зв'язку з цим, у позивача виникло право на застосування штрафних санкцій у вигляді неустойки з 12.01.09, тобто дня відмови від добровільного повернення майна. Позивач з урахуванням збільшення періоду стягнення (з 01.02.10 по 31.01.11) просить стягнути неустойку за 25 місяців у сумі 16417 грн.29 коп., що підтверджує відповідним розрахунком.

          Судом перевірено розрахунок та встановлено наступне.

          Відповідно до п.3 договору про передачу приміщення площею 128, 3 кв.м  орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої  Кабінетом Міністрів України і складає  119 грн.68 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до п.3.2 цього договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Згідно наданого розрахунку орендна плата за приміщення площею 128, 3 кв.м за грудень 2008 року ( останній місяць оренди) складала суму 288 грн.55 коп. Позивач  для нарахування неустойки, передбаченої  ч.2 ст.785 ЦК України, подвоїв суму нарахованої орендної плати 288 грн.55 коп. та помножив на 25 місяців. Сума неустойки склала суму 14427 грн.50 коп.  Суму нарахованої неустойки він зменшив на 7213 грн.75 коп. (суми, перерахованої відповідачем попередньо у рахунок платежів за оренду, яку позивач зараховує як часткове погашення неустойки). Таким чином,  за неповернення орендованого майна - приміщення площею 128,3 коп. слід стягнути з відповідача неустойку у сумі 7213 грн.75 коп.

          Відповідно до п.3 договору про передачу приміщення площею 127,9 кв.м  орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої  Кабінетом Міністрів України і складає  119 грн.27 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до п.3.2 цього договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Згідно наданого розрахунку орендна плата за приміщення площею 127, 9 кв.м за грудень 2008 року (останній місяць оренди) складала суму 289 грн.62 коп.  Позивач  для нарахування неустойки, передбаченої  ч.2 ст.785 ЦК України, подвоїв суму нарахованої орендної плати 289 грн.62 коп. та помножив на 25 місяців. Сума неустойки склала суму 14481 грн.00 коп.  Суму нарахованої неустойки він зменшив на 7240 грн.50 коп. ( суми, перерахованої відповідачем попередньо у рахунок платежів за оренду, яку позивач зараховує як часткове погашення неустойки). Таким чином,  за неповернення орендованого майна - приміщення площею 127,9 коп. слід стягнути з відповідача неустойку у сумі 7240 грн.50. Позивач  для нарахування неустойки, передбаченої  ч.2 ст.785 ЦК України, подвоїв суму нарахованої орендної плати 288 грн.55 коп. та помножив на 25 місяців.

          У зв'язку з викладеним суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягненню неустойки на суму 14454 грн.25 коп. за період нарахування з 01.02.10 по 31.01.11 доведені та підлягають задоволенню. Позивач з урахування заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути неустойку у сумі 16417 грн. 29 коп.

          Судом встановлено, що зазначені суми складаються з суми 14454 грн.25 коп. помноженої на коефіцієнт інфляції за період з 01.02.10 по 31.01.11. Суд дійшов до висновку, що на суму пені не може бути нарахована сума інфляційного коефіцієнта, оскільки таке нарахування не передбачене чинним законодавством. В зв'язку з викладеним в частині позовних вимог, щодо стягнення  1963 грн.04 коп.  суд відмовляє.

          Позивач також заявив клопотання про поновлення скороченого строку позовної давності визначеного ст.258 ЦК України.

          Із огляду на заявлене клопотання суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення неустойки заявлені у межах річної позовної давності, оскільки право на нарахування неустойки у позивача виникло із 30.12.08 по день повернення орендованого майна (оскільки майно не повернуто, то такий день ще не настав). Позивач нарахував неустойку за період з 01.01.09 по 31.01.11, тобто за 25 місяців, однак позовні вимоги заявлені за період з 01.02.10 по 31.01.11. З урахуванням правил ст.258 ЦК України щодо скороченого  річного терміну позовної даності  за позовними вимогами про стягнення неустойки, позивач звернувся у межах цього строку. Однак, за правилами п.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Оскільки при розгляді справи такої заяви не послідувало від  відповідача, то підстави для застосування правил ст.258 ЦК України відсутні.

         Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1. В задоволенні позовних вимог відмовити.   

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                         30.03.2011р.