Постанова

від 22.03.2011 по справі 13/195 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/195 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

22.03.11                                                                                           Справа  № 13/195 (2010)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                     Бойко С.М.,

суддів:                                           Бонк Т.Б.,

                                                      Давид Л.Л,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржників (відповідачів) –  з”явилися,

позивача –  з»явився,

розглянув апеляційні скарги:

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Експрес», м.Львів

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан», м.Львів

на рішення   господарського  суду Львівської області від 27.12.2010 року, суддя Станько Л.Л.,   у справі    № 13/195(2010)

за позовом: публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів

до відповідачів

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Експрес», м.Львів

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан», м.Львів

про стягнення 1 736 065,66 грн.,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Львівської області від 27.12.2010 року задоволено позовні вимоги  публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про стягнення солідарно  з товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Експрес» та з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан» 1736065,66 грн. заборгованості по сплаті відсоткового доходу за облігаціями, в тому числі 1694500 грн. простроченого грошового зобов”язання  по відсотковому доходу, 30356,9 грн. інфляційних нарахувань та 11208,76 грн. трьох відсотків річних.

Рішення суду мотивовано тим, що доказів виконання своїх зобов»язань по сплаті відсоткового доходу за облігаціями відповідачем-1 не подано, а тому позовні вимоги про її стягнення  та нарахованих відсотків підлягають задоволенню. При цьому, судом зазначено, що право позивача вимагати солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя передбачено ст.ст.543,554 ЦК України.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-1) просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв»язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що відносини по сплаті процентного доходу за облігаціями врегульовані законодавством України та умовами розміщення облігацій і можуть  виникати між сторонами виключно у випадку точного і поетапного дотримання сторонами порядку розміщення облігацій, що передбачений цими актами і не можуть змінюватись на вимогу сторін.

Скаржник вважає, що в спірному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті відсоткового доходу за облігаціями, оскільки позивачем не подано доказів  завершення процедури відкритого (публічного) розміщення облігацій – не виконано п.2.1.7 договору щодо надання емітенту після закінчення  розміщення цінних паперів звіту та необхідних документів  для перевірки результатів розміщення та складання  емітентом звіту про результати  розміщення та подання його  для затвердження Державною комісією  з цінних паперів та фондового ринку.

З цих підстав скаржник вважає також необґрунтованими заявлені до стягнення нарахування згідно ст.625 ЦК України, оскільки такі підлягають стягненню у випадку прострочення виконання зобов»язання, що в спірному випадку відсутнє, оскільки зобов»язання по сплаті відсоткового доходу у відповідача-1 не виникло в зв»язку із не завершенням  передбаченої законом процедури відкритого розміщення облігацій.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-2) просить рішення  суду першої інстанції скасувати та припинити провадження в справі відносно відповідача-2, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що за умовами договору поручитель зобов»язується перед  позивачем у повному обсязі відповідати за виконання відповідачем-1 зобов»язань за виплату процентного доходу по облігаціях, яке на момент прийняття оскаржуваного рішення ще не виникло.

Скаржник вважає, що відповідальність відповідача-2 виникає лише у випадку невиконання відповідачем-1 вказаних зобов»яань перед позивачем, проте, місцевим судом при прийнятті рішення  не було досліджено обставини виникнення такого зобов»язання.

Скаржник також покликається на те, що відповідно до Проспекту емісії першого випуску облігацій ТзОВ «Міст Експрес»у відповідача-2 не може виникати будь-яких зобов»язань перед ПАТ «Кредобанк», оскільки згідно ст.511 ЦК України зобов»язання не створює обов»язку для третіх осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Експрес»позивач  просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що право позивача на отримання відсоткового доходу передбачено п.6.9 Проспекту емісії першого випуску облігацій та  п.8 розділу 1 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, якими не передбачено залежність цього права  від поетапного та точного дотримання порядку розміщення облігацій емітентом, що свідчить про безпідставність доводів апелянта в цій частині.

Позивач також не погоджується з доводами апелянта в частині невиконання позивачем зобов»язань за договором андеррайтингу (п.2.1.7) в частині ненадання звіту про результати розміщення цінних паперів, оскільки такий звіт надано позивачем емітенту, зареєстрований за №806/2/07-Т та підписаний представниками відповідача-1, позивача та депозитарієм/реєстратором ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»та аудитором Аудиторською фірмою «Львівський аудит».

Позивач також зазначає, що за змістом ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та глави 3 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу №322 обов»язок подання звіту про результати розміщення цінних паперів покладено саме на емітента, а не на позивача, а тому, враховуючи факт придбання позивачем безпосередньо у відповідача-1 облігацій у повному обсязі емісій, останній  володів достатньою інформацією для надання такого звіту та подання його для затвердження державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Позивач також покликається на те, що факт подання відповідачем-1 звіту про результати відкритого розміщення облігацій підтверджується листом Державної комісії  з цінних паперів та фондового ринку №11/02/10080 від 18.06.2010 року, згідно якого вбачається, що розпорядженням №104/1-В від 30.05.2008 року та №166-В від 14.10.2008 року уповноваженої особи Комісії відмовлено відповідачу-1 в реєстрації даного звіту.

Щодо апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан», позивач  просить в її задоволенні теж відмовити, мотивуючи тим, що у випадках, встановлених договором, яким в спірному випадку є договір поруки, зобов»язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника  та кредитора. Оскільки відповідач-2 згідно п.11 договору поруки прийняв на себе зобов»язання перед власниками випущених емітентом цінних паперів відповідати за зобов»язаннями емітента, позивч вважає підставними вимоги щодо солідарного стягнення спірної заборгованості.

Позивач також покликається на те, що п.6.3 Проспекту емісії передбачено право позивача, а не обов»язок укласти договір поруки одночасно з укладенням договору купівлі-продажу облігацій, а тому, враховуючи  наявність в Проспекті емісії, як публічної оферти, всіх умов договору поруки, позивач не вважав за необхідне укладати окремого договору поруки.

Позивач також вважає безпідставним покликання скаржника на те, що договір поруки є неукладеним, оскільки доказів про встановлення такого факту суду не подано.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 серпня 2007 р. між ПАТ «Кредобанк»(який є правонаступником  ВАТ «Кредобанк») та ТзОВ «Міст-Експрес»укладено договір андеррайтингу №А-6/07, за умовами якого відповідач-1 (емітент) доручає, а позивач (андеррайтер) приймає на себе зобов'язання від імені і за рахунок емітента розмістити цінні папери відповідно до умов цього договору. Розміщенню за договором підлягали облігації іменні відсоткові з додатковим забезпеченням, у бездокументарній формі, номінальною вартістю 1 000 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок за одну облігацію), кількістю 25000 шт. (двадцять п'ять тисяч штук), загальний обсяг емісії цінних паперів - 25000000,00 грн. (двадцять п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

В подальшому між ПАТ «Кредобанк»(який є правонаступником  ВАТ «Кредобанк») та ТзОВ «Міст-Експрес»укладено договори купівлі-продажу цінних паперів №Д-244/07 від 26.11.2007 року на 5000 штук акцій,  №Д-285/07 від 25.12.2007 року на 12000 штук акцій, №Д-273/07 від 18.12.2007 року на 2000 штук акцій, №19-Д/08 від 29.01.2008 року на 1800 штук акцій, №26-Д/08 від 05.02.2008 року на 1500 штук акцій, №39-Д/08 від 13.02.2008 року на 1300 штук акцій, №44-Д/08 від 25.02.2008 року на 200 штук акцій, №50-Д/08 від 27.02.2008 року на 1000 штук акцій, №71-Д/08 від 05.03.2008 року на 200 штук акцій (а.с.9-15).

01.02.2009 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору андеррайтингу №А-6/07 від 30 серпня 2007 р., п.2.3.3 якого викладено в редакції щодо взятих позивачем на себе зобов»язань здійснити повний викуп нереалізованих цінних паперів за ціною, визначеною в п.1.3 договору шляхом укладення з емітентом договору купівлі-продажу цінних паперів.

Законом України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Положенням про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. №332 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2006 року №1178), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.08.2003 р. за № 706/8027 передбачено, що умови випуску цінних паперів взагалі та облігацій зокрема, встановлюються проспектом емісії цінних паперів.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” проспект емісії цінних паперів –це документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

В даному випадку, умови випуску та розміщення облігацій відповідачем-1, а також його права та обов'язки передбачено Проспектом емісії першого випуску облігацій позивача, опублікованого у щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Відомості”№203 (204) від 22.10.2007 р..

Проспект емісії першого випуску облігацій позивача серії “А”, в установленому законодавством порядку, зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 19.10.2007р., видано тимчасове реєстраційне свідоцтво №806/2/07-Т від 19.10.2007р. про реєстрацію випуску облігацій позивача серії “А”. Проспект емісії є офіційною, публічною офертою позивача придбати емітовані ним облігації на задекларованих умовах.

Відповідно до положень п.6.9. Проспекту емісії, власник облігацій має право на одержання відсотків за облігаціями у встановлені терміни. Пунктом 6.9. Проспекту емісії встановлено процентну ставку, метод обчислення відсоткового доходу, порядок виплати відсоткового доходу (відсоткова ставка на перші чотири відсоткові періоди встановлена на рівні 16,0% річних; на п'ятий –дванадцятий відсотковий період емітент має право змінити відсоткову ставку, за умови оприлюднення розміру ставки в конкретний відсотковий період), періоди виплати відсоткового доходу за облігаціями.

Проте, в порушення умов Проспекту емісії, відповідач-1 не виконав взяті на себе зобов'язання. 13.07.2009 р. відповідачем-1 перераховано частину належного позивачу відсоткового доходу за 9 відсотковий період в сумі 200 000,00 грн. та 02.04.2010 р. - частину належного позивачу відсоткового доходу за 9 відсотковий період в сумі 100 000,00 грн. Таким чином відповідачем-1 не виконано зобов'язання по сплаті позивачу процентного доходу по облігаціях за 9 відсотковий період в сумі 697250,00 грн., та процентного доходу по облігаціях за 10 відсотковий період в сумі 997 250,00 грн. Загальна сума відсоткового доходу, належного позивачу, станом на 04.06.2010 р., за період з 29.10.2009 по 28.04.2010 складає 1694500,00 грн.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” облігація –це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення; відсоткові облігації –це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Відповідно до ст.163 ГК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа іншим особам.

У відповідності до статті 5 Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підтвердженням права власності на цінні папери є виписка з рахунку у цінних паперах, яку надає зберігач.  

Оскільки позивач є власником облігацій в кількості 25000 штук, що підтверджується виписками про стан рахунку позивача в цінних паперах станом на відповідні дати,  відповідач-1 несе перед банком, який є власником цінних паперів,  зобов'язання згідно з умовами випуску облігацій, тобто щодо сплати відсоткового доходу, термін виконання якого вже настав.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

        Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ( ст.174 ГК України), а згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Доказів погашення основного боргу на суму в розмірі 1694500 грн. відповідач-1 не подав, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення цієї суми боргу.

Покликання скаржника-1 на відсутність в нього обов»язку по сплаті відсоткового доходу в зв»язку з невиконанням позивачем умов договору, а саме незавершення процедури відкритого розміщення облігацій, є безпідставним, оскільки право позивача на отримання відсоткового доходу випливає зі змісту п.6.9 Проспекту емісії першого випуску облігацій та  п.8 розділу 1 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, якими не передбачено залежність цього права  від поетапного та точного дотримання порядку розміщення облігацій емітентом.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що звіт про результати розміщення цінних паперів надано позивачем емітенту, який зареєстрований за №806/2/07-Т та підписаний представниками відповідача-1, позивача та депозитарієм/реєстратором ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»та аудитором Аудиторською фірмою «Львівський аудит», що також свідчить про безпідставність доводів апелянта про невиконання позивачем зобов»язань за договором андеррайтингу (п.2.1.7). За змістом ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та глави 3 Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу №322 обов»язок подання звіту про результати розміщення цінних паперів покладено саме на емітента, а не на позивача, а тому, враховуючи факт придбання позивачем безпосередньо у відповідача-1 облігацій у повному обсязі емісій, останній  володів достатньою інформацією для надання такого звіту та подання його для затвердження державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому місцевим судом також підставно задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі  30356,9 грн. та 11208,76 грн. трьох відсотків річних за період  з 29.10.2009 по 28.04.2010 р.р.

Судом також встановлено, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір поруки №17/04 від 17.04.2007 р., відповідно до якого поручитель (відповідач-2) зобов'язується нести солідарну відповідальність перед кредиторами емітента (відповідача-1) за випущеними облігаціями емітента, за виконання емітентом обов'язку щодо погашення основної суми боргу в сумі 25000000,00 гривень та виплати відсоткового доходу за облігаціями. Також, відповідно до умов Проспекту емісії першого випуску облігацій відповідача-1 (п. 6.3) (зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 19.10.2007р.), відповідач-2 зобов‘язується нести солідарну відповідальність перед кредиторами відповідача-1, за іменними відсотковими облігаціями серії “А”ТзОВ “Міст Експрес”, за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо погашення основної суми боргу в обсязі 25 000 000,00 (двадцять п‘ять мільйонів) гривень та виплати відсоткового доходу за облігаціями, відповідно до порядку виплати відсоткового доходу, який викладений у проспекті.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх зобов'язань по Проспекту емісії позивач надіслав відповідачу-1 та відповідачу-2 листи за вих. №18-5234/10 від 31.05.2010 р., №18-13128/10 від 09.12.2010 р. щодо виконання зобов'язань по сплаті відсоткового доходу за облігаціями відповідно до умов проспекту.

       Відповідно до ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов”язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов”язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідальність поручителя може встановлюватися як одночасно з відповідальністю боржника по основному зобов»язанню (при укладенні тристороннього договору за участю поручителя), так і після виникнення зобов»язання боржника (при укладенні двох двохсторонніх договорів: основного –між боржником і кредитором та договору поручительства –між кредитором та поручителем). З наведеного випливає, що момент встановлення відповідальності поручителя по відношенню до моменту виникнення основного зобов»язання боржника має важливе юридичне значення.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Таким чином, ЦК України виходить з того, що забезпечуватися може  лише дійсна вимога, тобто до моменту укладення договору поруки між поручителем та боржником повинно існувати основне зобов»язання, оскільки відповідальність солідарних боржників наступає одночасно.

Крім цього, умову щодо укладення  для кожного  власника облігацій договору поруки для забезпечення  виконання зобов»язань відповідача-1 одночасно з укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів  передбачено Проспектом емісії першого випуску облігацій.

В спірному випадку договори купівлі продажу цінних паперів укладено між позивачем та відповідачем-1 відповідно 26.11.2007 року,  25.12.2007 року, 18.12.2007 року, 29.01.2008 року, 05.02.2008 року, 13.02.2008 року, 25.02.2008 року, 27.02.2008 року, 05.03.2008 року (а.с.9-15), а договір поруки  укладено між відповідачами 17.04.2007 р., що не відповідає вимогам як по суб»єктному складу сторін договору, так і до моменту настання зобов»язання для поручителя, яке для солідарних боржників повинно наставати одночасно.

Таким чином, оскільки ПАТ «Кредобанк»уклавши договори купівлі-продажу цінних паперів не скористалося правом на укладення  договору поруки одночасно з договорами купівлі-продажу в забезпечення  виконання зобов»язань відповідача-1, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність ним вимоги щодо стягнення солідарно спірної заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан».

Отже, суд приходить до висновку, що договір поруки укладається саме між кредитором і поручителем, оскільки безпосередньо цим договором регулюються їх права та обов'язки у разі невиконання боржником свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан» 1736065,66 грн. заборгованості по сплаті відсоткового доходу за облігаціями слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині, оскільки позивач не отримав забезпечення виконання зобов»язань згідно облігацій у вигляді поруки СП «Росан».

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає  частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача-2  – задоволенню.

Оскільки апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, на підставі ст.49 ГПК України з позивача  на користь відповідача-2 належить стягнути понесені ним витрати в розмірі  8680,33  грн. державного мита за апеляційне провадження.

В решті рішення місцевого суду відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для його скасування  та задоволення апеляційної скарги відповідача-1 суд  не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                   постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2010 року в справі за номером  13/195(2010) – частково скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан» –задоволити.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кредобанк»про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство Росан» 1736065,66 грн. заборгованості по сплаті відсоткового доходу за облігаціями відмовити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міст-Експрес залишити без задоволення.

П.2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Міст-Експрес”(79035, м.Львів, вул.Зелена, 147, код ЄДРПОУ 34857447) на користь публічного акціонерного товариства “Кредобанк”(79026, м.Львів, вул..Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 1736065,66 грн. заборгованості по сплаті відсоткового доходу за облігаціями, в тому числі 1694500 грн. простроченого грошового зобов”язання  по відсотковому доходу, 30356,9 грн. інфляційних нарахувань та 11208,76 грн. трьох відсотків річних, а також  17360,65 грн. державного мита, 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Кредобанк”(79026, м.Львів, вул..Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українське канадське підприємство Росан” (79035, м.Львів, вул..Зелена, 147, код ЄДРПОУ 14369134) 8680,33 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

                                                                       Л.Л.Давид