Постанова

від 09.03.2011 по справі 2а-18955/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 березня 2011 року                     № 2а-18955/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді    Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Ісаковій Є.К., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом      Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському  районі м. Києва

до                      Об’єднання «Міжнародний інститут суспільного розвитку»

про                    стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (надалі УПФ України в Шевченівському районі, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з Об’єднання «Міжнародний інститут суспільного розвитку»(надалі відповідач) 1 920,65 грн. заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.

Ухвалою суду від 31.12.2010 р. було  відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судове засідання на  01 лютого 2011 року.

Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що на підприємстві відповідача, яке перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі  м. Києва, працював пенсіонер, якому пенсія призначена відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і з січня місяця 2006 року по грудень місяць 2009 року  у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці у розмірі наукової пенсії пенсіонеру, розмір якої складає 1 920,65 грн.

Позивач зазначає, що вказана різниця відповідачем в порушення ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 № 1977-XII та п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, до органу Пенсійного фонду сплачена не була, а тому просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття провадження за юридичною адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На адресу суду повернулася рекомендована кореспонденція із поштовою поміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання 09.03.2011 р., суд відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

В Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Об’єднання «Міжнародний інститут суспільного розвитку».

З матеріалів справи вбачається, що  науковому працівнику –ОСОБА_1, який працював у Об’єднанні «Міжнародний інститут суспільного розвитку», було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким врегульовано пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 № 1977-ХІІ зі змінами та доповненнями, зокрема, визначено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 січня 2006 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 січня 2006  року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу.

У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.

Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до частини п'ятої статті 24 Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Пунктом 2 статті 13 розділу 15 Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно з п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для  фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.6 Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Згідно з п.7 Порядку у разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок (повідомлення), яким визначені суми виплаченої науковому працівнику з Пенсійного фонду України пенсії за жовтень 2010 року, призначені за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також суми пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Визначений розмір різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача як державного небюджетного підприємства, підлягає відшкодуванню підприємством.

Визначена повідомленням сума в розмірі 1 920,65 грн., у встановлений законодавством термін відповідачем не сплачена.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку орган Пенсійного фонду виступає як «суб'єкт владних повноважень»при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, а саме: здійснює функції контролю за сплатою сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії.

Як визначено у ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заборгованість на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 1 920,65 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується повідомленням; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зважаючи на всі викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об’єднання «Міжнародний інститут суспільного розвитку»(01034, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, код ЄДРПОУ 25880338, р/р 26004301594, ОБ 3715 Печерського відділення, МФО 320241) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323, р/р 256093122614, 256083132614 в Головному управління ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) 1 920,65 грн. (одну тисячу дев’ятсот двадцять гривень 65 коп.) заборгованості по відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між  сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров