2487-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
07.03.2008Справа №2-15/2487-2008
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Златоуст» (98676, АР Крим, м. Алупка, Дворове шосе, 28, ідентифікаційний код 20689067)
Про стягнення 3996000,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – Лобов Р.В., довіреність б/н від 06.03.2008 р., у справі
Від відповідача – Філіппов М.В., довіреність б/н від 15.01.2008 р., у справі
Обставини справи: Фірма «Капітель Плюс» звернулась до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Златоуст» про стягнення 3996000,00 грн. неустойки.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу туристичного продукту від 06.07.2007 р. односторонньою відмовою від вказаного Договору, через що відповідач повинен сплатити позивачу неустойку у розмірі 3996000,00 грн., що і стало приводом для звернення Фірми «Капітель Плюс» з позовом до суду про стягнення вказаної суми неустойки в примусовому порядку.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу туристичного продукту від 06.07.2007 р. є недійсним.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
06.07.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Златоуст» (Продавець)(відповідач) та Фірмою «Капітель Плюс» (Покупець)(позивач) був укладений договір купівлі-продажу туристичного продукту. (а.с. 6-10)
Пунктом 1 Договору визначено, що його предметом є реалізація Продавцем Покупцю туристичного продукту, прийняття його Покупцем та оплата на умовах дійсного Договору.
Згідно з пунктом 1.3 Договору послуги представляють собою індивідуально визначений туристичний товар, який гарантує Продавцем Покупцю права на розміщення в Пансіонаті в межах встановленої квоти, на визначену кількість місць, у визначений період часу, по встановленій Договором ціні, а також по організації харчування, відвідуванню об'єктів культури, відпочинку, розваг, проведення семінарів, конференцій та інших заходів, а також супутніх послуг в той же період часу.
Ціна Договору на момент укладення становить 3996000,00 грн. (пункт 5.1 Договору).
Додатком № 2 до Договору від 06.07.2007 р. визначений період надання послуг, який становить з 01.06.2008 р. по 30.09.2008 р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6.12 Договору встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання за договором не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007 р. в «Кримській газеті» № 238(18083) було опубліковано оголошення про прийняття рішення загальними зборами акціонерів ЗАТ «Златоуст» від 30.08.2007 р. про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії. Крім того, був встановлений строк прийняття претензій кредиторів протягом двох місяців, з моменту опублікування інформації про ліквідацію. (а.с. 29)
Зазначене унеможливлює подальше виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу туристичного продукту від 06.07.2007 р.
Згідно з частиною 4 статті 214 Цивільного кодексу України правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Пунктом 6.13 Договору встановлено, що при односторонній відмові сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує стороні, що понесла збитки в тому числі втрачену вигоду, неустойку в розмірі ціни Договору, встановленої в пункті 5.1 Договору.
Згідно зі статтею 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.
З огляду на вищевикладене 18.01.2008 р. Фірмою «Капітель Плюс» було направлено претензію на адресу ліквідаційної комісії ЗАТ «Златоуст», в якій було зазначено про зобов'язання товариства сплатити Фірмі «Капітель Плюс» неустойку у розмірі ціни Договору, встановленої пунктом 5.1 Договору, яка складає 3996000,00 грн. (а.с. 30)
Проте, вказана претензія була відповідачем проігнорована.
30.01.2008 р. Фірмою «Капітель Плюс» була повторно спрямована претензія на адресу ліквідаційної комісії ЗАТ «Златоуст». (а.с. 31)
20.02.2008 р. відповідачем була надана відповідь, у якій Фірмі «Капітель Плюс» було відмовлено в задоволенні кредиторських вимог, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення неустойки у розмірі 3996000,00 грн. за односторонню відмову від Договору.
Частиною 2 статті 112 Цивільного кодексу України встановлено право кредитора у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Господарського кодексу України встановлено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В даному випадку пунктом 6.13 Договору встановлено, що при односторонній відмові сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує стороні, що понесла збитки, в тому числі втрачену вигоду, неустойку в розмірі ціни Договору, встановленої в пункті 5.1 Договору. Вказана ціна становить 3996000,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, а саме одностороння відмова від Договору купівлі-продажу туристичного продукту від 06.07.2007 р.
Отже, заявлена позивачем сума неустойки у розмірі 3996000,00 грн. судом встановлена, належним чином підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Позивачем такого роду доказів суду не представлено.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на лист від 07.09.2007 р., яким відповідача було повідомлено про ліквідацію ЗАТ «Златоуст», оскільки відповідачем не представлено доказів направлення або отримання вказаного листа позивачем.
Більш того, вказаний лист не може бути розцінений як доказ дострокового розірвання договору, і як на підставу звільнення відповідача від відповідальності, оскільки згідно з пунктом 9.3 Договору останній може бути розірваний достроково з підстав та в порядку, передбаченому розділом 8 Договору.
Відповідно до розділу 8 Договору сторони звільняються від зобов'язань, прийнятих за Договором, та не несуть один перед одним відповідальності при виникненні форс-мажорних обставин, якщо зазначені обставини знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виконанням (невиконанням) сторонами зобов'язань за Договором. Доказів наявності таких обставин відповідачем не представлено.
За таких обставин, дослідивши всі представлені сторонами докази, та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість правових підстав для задоволення позову.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 07.03.2008 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Златоуст» (98676, АР Крим, м. Алупка, Дворове шосе, 28, ідентифікаційний код 20689067) на користь Фірми «Капітель Плюс» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57в/2а, ідентифікаційний код 31095815) 3996000,00 грн. неустойки, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2008 |
Оприлюднено | 20.03.2008 |
Номер документу | 1453073 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні