Рішення

від 11.03.2008 по справі 17/139-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/139-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.08           Справа № 17/139-08.

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми партнер»

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпакт»

про визнання договору дійсним  та визнання права власності

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

        Представники:

        Від позивача: не з‘явився.

        Від відповідача: не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежилого приміщення від 14 лютого 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми партнер” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт», а також визнати за ним право власності на незавершене будівництвом нежиле приміщення - цех холодної обробки металу 12 % готовності, яке розташоване в м. Суми по вул. Воєводіна, 9, згідно технічного паспорту БТІ відповідає літ. АА.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

14.02.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Суми партнер” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт» був укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежилого приміщення, згідно з умовами якого відповідач зобов‘язувався передати у власність позивача належне йому нерухоме майно, а саме: незавершене будівництвом нежиле приміщення (цех холодної обробки металу) 12 % готовності, яке розташоване в м. Суми по вул. Воєводіна, 9, згідно технічного паспорту БТІ відповідає літ. АА.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість незавершеного будівництвом нежилого приміщення за домовленістю сторін становить 4500 грн. 00 коп.

Згідно п. 2.2. Договору розрахунок за нежиле приміщення здійснюється шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок відповідача в строк до 25 лютого 2008 р.

Відповідно до п. 2.3. Договору передача незавершеного будівництвом нежилого приміщення здійснюється за актом приймання-передачі в п‘ятиденний термін з моменту повної оплати за куплені нежилі приміщення.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №89 від 20.02.2008 р. на суму 4500 грн. 00 коп., що свідчить про те, що позивач сплатив відповідачу вартість нерухомого майна на виконання п. 2.1. договору.

Крім  того, нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі, підписаного сторонами належним чином, який знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, Позивач набув права власності на зазначене вище нежитлове приміщення правомірно на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом  нежилого приміщення від 14.02.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.          

Позивачем також був замовлений технічний паспорт на отримане у власність нежиле приміщення, проте представники КП  «Сумське МБТІ» відмовили позивачу у здійсненні реєстрації прав на вказане вище нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу від 14.02.2007 р. не посвідчений нотаріально.

З метою реалізації права власності на придбане майно позивач звернувся до відповідача з пропозицією нотаріально посвідчити укладений договір, що підтверджується відповідним листом, але відповідач від нотаріального оформлення укладеного між ним договору купівлі продажу від 14.02.2007 р. відмовився і ухиляється до цього часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За таких обставин, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежилого приміщення від 14 лютого 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми партнер” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт», суд визнає дійсними.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є  визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на незавершене будівництвом нежиле приміщення - цех холодної обробки металу 12 % готовності, яке розташоване в м. Суми по вул. Воєводіна, 9, згідно технічного паспорту БТІ відповідає літ. АА, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.   Визнати дійсними договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежилого приміщення від 14 лютого 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми партнер” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт».

3.   Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Суми партнер” (40030, м. Суми, вул. Воєводіна, 9, код 34932932) право власності на незавершене будівництвом нежиле приміщення - цех холодної обробки металу 12 % готовності, яке розташоване в м. Суми по вул. Воєводіна, 9, згідно технічного паспорту БТІ відповідає літ. АА

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО