Постанова

від 10.03.2011 по справі 2а-7796/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 м. Миколаїв  

10:55

 10.03.2011                                                                                  Справа № 2а-7796/10/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М. за участю секретаря судового засідання Бондарь В. О., розглянувши адміністративну справу

за позовом

Прокурора Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021

в інтересах держави в особі

Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, вул. Чигрина, 20, а/с 112, м. Миколаїв, 54020

до

Відкритого акціонерного товариства "Трансавтосервіс", вул. Морехідна, 1-а, м. Миколаїв, 54010

про                     стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.,

             ВСТАНОВИВ:

Прокурор Заводського району м. Миколаєва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі –позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трансавтосервіс" (надалі –відповідач) на користь Державного бюджету України штрафу в сумі 17000 грн.

Прокурор і представник позивача надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 26,27)

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не подав.

Ухвала суду від 11.11.2010 про відкриття провадження у справі, а також повістка про виклик, які були направлені за місцезнаходженням відповідача, повернулись до суду без вручення адресату (ар. с. 14-17, 23-25).           

Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" змін до відомостей про себе не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій  станом на 22.10.2010 (ар. с. 11-12). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з’ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач –відкрите акціонерне товариство є емітентом у розумінні Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" (надалі –Закон про цінні папери).

Як вказано у частині 1 статті 38 Закону про цінні папери, емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:

фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;

будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;

власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

У статті 40 Закону про цінні папери встановлені вимоги щодо розкриття регулярної інформації про емітента, а частиною  6  цієї  ж статті  передбачено,  що строки,  порядок  та форми подання регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 було затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів (надалі –Положення про розкриття інформації).  

У відповідності з пунктом 10 статті 8 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (надалі –Закон про регулювання ринку) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.

Статтею 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок передбачено обов’язок відповідача (емітента) подавати до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулярну інформацію про емітента - річну та квартальну звітну інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента.

Відповідно до п.1 глави 7 розділу V "Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", затвердженого рішенням ДКЦПФР №1591 від 19.12.2006, розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні та подання до Комісії, у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

За результатами розгляду уповноваженою особою позивача розкриття регулярної інформації відкритими товариствами за 2009 рік, у відношенні відповідача позивачем встановлено правопорушення на ринку цінних паперів, про що було складено Акт № 87-МИ від 19.08.2010 про правопорушення на ринку цінних паперів –нерозкриття регулярної (річної) інформації за 2009 рік шляхом розміщення її у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у строк не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.

Згідно п. 6 ст.11 Закону України "Про державне регулювання цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначений штраф відповідно до ст.12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" накладається Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії, начальником відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступником після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

03 вересня 2010 року уповноважена особа Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, діючи у рамках повноважень, винесла Постанову № 89-МИ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів», відповідно до якої на відповідача накладено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Постанову №89-МИ направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією (ар. с. 8).

Відповідач добровільно штраф у сумі 17000 грн. не сплатив, правом на оскарження Постанови № 89-МИ до суду, в порядку передбаченому ч.5 ст.11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не скористався, доводів щодо необґрунтованості цього рішення не надав, його законність не заперечив.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, Постанова № 89-МИ про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000 гривень до відкритого акціонерного товариства  "Трансавтосервіс" на час розгляду справи є чинною.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Право прокурора на звернення до суду в інтересах держави передбачено ст.121 Конституції України, ст.60 Кодексу України про адміністративне судочинство та ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Приймаючи до уваги, що постанова № 89-МИ  від 03.09.2010 прийнята в межах компетенції, відповідає вимогам чинного законодавства - позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.          

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Трансавтовервіс" (ідентифікаційний код 03117866, місцезнаходження вул. Морехідна, 1-А, м. Миколаїв, 54010) штраф в сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) на користь Державного бюджету України. 

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

          Суддя                                                                                                О.М. Мельник