Постанова

від 28.03.2011 по справі 18/123/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "24" березня 2011 року                                                     Справа № 18/123/11

 Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

 при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 - особисто

відповідача  –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Колективного підприємства “Колгосп ім. Калініна”, с. Березівка, Гребінківського району, Полтавської області   (вх. № 991 П/3)   на рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2011 року по справі №18/123/11

за позовом   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Гребінка, Полтавської області

до   Колективного підприємства “Колгосп ім. Калініна”, с. Березівка, Гребінківського району, Полтавської області

про   стягнення 14932,08 грн.,-

встановила:  

 У січні 2011 року позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив стягнути з Колективного підприємства «Колгосп ім. Калініна»14932,08 грн. боргу за пшеничні висівки та сплачене позивачем державне мито в сумі 149,32 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2011 року  (суддя Тимошенко К.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Колективного підприємства "Колгосп ім. Калініна" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10932,08 грн. боргу за висівки, 109,32 грн. витрат по сплаті державного мита, 172,78 грн. витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03 лютого 2011 року в частині стягнення з Колективного підприємства “Колгосп ім. Калініна” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 10932,08 грн. та прийняти нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як обґрунтоване, законне, підтверджене матеріалами справи, а апеляційну скаргу відповідача -   залишити без задоволення.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ту обставину, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суду Полтавської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що 01 квітня 2009 року між позивачем (продавець за договором) та відповідачем (покупцем за договором) було укладено договір купівлі –продажу № 1 (аркуш справи 11).

Приписами статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов  договору, позивач зобов’язується продати відповідачу висівки в кількості 40 тон по ціні 333,33 грн. за одну тону без ПДВ (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна товару може змінюватись за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 3.1 договору, відповідач проводить оплату позивачу відповідно до виставленого рахунку протягом 3-х банківських днів, з дня отримання товару.

Відповідно до видаткових накладних, рахунків та довіреностей на отримання товару, виписаних позивачем в період дії договору, відповідачу було поставлено висівки пшеничні на загальну суму 21386,66 грн.

Як вірно встановлено господарським судом, відповідно до накладної № 1/1 від 23.04.09 р., копія якої міститься в матеріалах справи (аркуш справи 48), відповідач відпустив позивачу в рахунок взаємозаліку пшеницю в кількості 5,39 т по ціні 583,33 грн. за 1 тону без ПДВ.

На виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідно вищевказаного договору, відповідач частково сплатив позивачу 6681,60 грн. за висівки пшеничні, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 10932,08 грн.

Слід зазначити, що позивач просив стягнути з відповідача 14932,08 грн. боргу за висівки пшениці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову. З огляду на те, що позивачем безпідставно включено в суму боргу за висівки пшеничні 4000 грн. передоплати за жито, оскільки, зазначена сума не є боргом за висівки пшеничні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі дослідження обставин справи, наявних доказів, у відповідності до приписів чинного законодавства, а також вважаючи, що відповідачем по суті позовних вимог не було зробленого не єдиного заперечення, місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було застосовано заходів досудового врегулювання господарського спору, та судом першої інстанції не було це прийнято до уваги.

З цим доводом відповідача не може погодитися колегія суддів, оскільки відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Умовами договору № 1 купівлі-продажу від 01 квітня 2009 року  сторони не  передбачили досудове врегулювання спорів, а тому і посилання не це відповідача є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обставини та підстави, що викладені в позовній заяві, а також висновків, що зроблені судом першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

  постановила:

  Апеляційну скаргу Колективного підприємства “Колгосп ім. Калініна”, с. Березівка, Гребінківського району, Полтавської області   залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської  області від 03 лютого 2011 року по справі № 18/123/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя                                                                     Істоміна О.А.

суддя                                                                     Барбашова С.В.                             

суддя                                                                      Білецька А.М.

  Повний текст постанови підписано 25 березня 2011 року.