Постанова

від 05.02.2008 по справі 8/7676

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" лютого 2008 р.                                                         

Справа №  8/7676

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                  

           ,

за участю представників сторін:

від позивача: Степанова А.М. -

представника за довіреністю від 12.11.2007р.,

від відповідача: ОСОБА_1

ОСОБА_2. - представника за

довіреністю від 16.11.2007р. ( був      

                            присутній в

судовому засіданні 29.01.2008р.), 

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод

"Катіон", м.Хмельницький

на рішення господарського суду

Хмельницької  області

від "16" листопада 2007

р.  у справі № 8/7676 (суддя

Степанюк А.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Хмельницький завод 

"Катіон", м. Хмельницький

до фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, с. Філянівка Новоушицького 

району  Хмельницької  області 

про стягнення 136687,24грн.

з перервою в судовому засіданні з

29.01.2008р. по 05.02.2008р. відповідно до ст.77 ГПК України.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Хмельницької області від 16.11.2007р. у справі  № 8/7676 в задоволенні  позову ТОВ "Хмельницький завод  "Катіон" до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 136687,24грн. боргу відмовлено.

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням, ТОВ "Хмельницький завод  "Катіон" звернулось до суду з

апеляційною скаргою, в якій просить оскаржений судовий акт скасувати та прийняти

новий - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи

апеляційну скаргу, позивач посилається на неповне з'ясування судом всіх

обставин справи, формальне і неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що висновки, викладені у рішенні суду, не повністю відповідають

обставинам справи.

Зазначає, що

суд не взяв до уваги підписаний 

сторонами 05.07.2007р. акт про 

виконання договору №25/05-05 від 25.05.2005р., в якому зафіксовано факт

невиконання підприємцем ОСОБА_1. обов'язку по розробці  конструкції екскаватора, та акт про виконання

договору №26/05-05  від 26.05.2005р., в

якому сторони встановили вартість поставлених товарів, факт незавершеності та

нероботоздатності  екскаватора.

Скаржник

вважає, що зобов'язання сторін припинено за домовленістю, при цьому первісне

зобов'язання за договором №26/05-05 від 26.05.2005р. замінено новим

зобов'язанням (новація) між тими ж сторонами згідно з додатковою угодою від

05.07.2007р., а відповідно до ст.604 Цивільного кодексу України новація припиняє

додаткові зобов'язання, пов'язані з первісними зобов'язаннями.

Оскільки суд

першої інстанції  визнав правовідносини

між сторонами господарськими,  на них

поширюються положення ст.ст. 204,174,193 Господарського кодексу України, тобто

додаткова  угода від 05.07.2007р. є

дійсною і обов'язковою до виконання. Порушення 

фізичною особою-підприємцем 

ОСОБА_1. взятих за даною угодою зобов'язань веде до застосування  господарських санкцій, передбачених чинним

законодавством.

В засіданні

суду представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

У відзиві

№02-01/624/08 від 29.01.2008р. на апеляційну скаргу відповідач та його

представник в засіданні суду  заперечили

проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду від

16.11.2007р. законним та обґрунтованим, а 

апеляційну скаргу- безпідставною.

Заслухавши

пояснення відповідача, представників 

сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні

матеріали справи, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом

всіх обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального та

процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла

висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з

наступних підстав.

В жовтні 2007р.

в господарський суд Хмельницької області звернулось Товариство з обмеженою

відповідальністю "Хмельницький завод "Катіон" з позовом до

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про стягнення з останнього  136687,24 грн., з яких 130520,00 грн.-

основний борг, 5698,84 грн.- пеня, 468,40 грн. -3 % річних.

Відповідно до

уточненого розрахунку суми позовних вимог, позивач просив суд стягнути з

відповідача також 39156,00 грн., нарахованих на підставі підпункту б пункту 3

додаткової угоди від 05.07.2007 р.

Обгрунтовуючи

заявлені позовні вимоги, товариство вказувало на невиконання відповідачем

зобов'язань за додатковою угодою від 05.07.2007р. до договору             №26/05-05 від 26.05.2005р.

Господарський

суд Хмельницької області відмовив ТОВ "Хмельницький завод  "Катіон" в задоволенні заявлених

вимог, посилаючись  на ненастання події,

з якою договір пов'язує виникнення обов'язку відповідача щодо сплати

заборгованості за додатковою угодою від 05.07.2007р. до договору №26/05-05 від

26.05.2005р., а саме створення позивачем комісії для  встановлення роботоздатності екскаватора.

Колегія суддів

вважає висновок суду першої інстанції помилковим та передчасним, виходячи з

наступного.

25.05.2005 р.

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод

"Катіон" (Підприємство) і робітником підприємства

інженером-конструктором ОСОБА_1. (Виконавець) було укладений договір №

25/05-05, за яким виконавець зобов'язався розробити конструкцію екскаватора

траншейного цепного на шассі трактора ЮМЗ.

26.05.2005 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод

"Катіон" (Покупець) і фізична особа-підприємець  ОСОБА_1. (Продавець)  уклали 

договір №26/05-05, за яким Продавець взяв на себе зобов'язання

поставити, а Покупець отримати і оплатити товари на умовах договору (пункт 1

договору).

Сторони

обумовили, що товари поставляються для забезпечення розробки екскаватора

траншейного, яка проводиться ОСОБА_1. за договором № 25/05-05 від  25.05.2005р. У разі, якщо екскаватор

виявиться нероботоздатним, Продавець зобов'язаний протягом п'яти робочих днів

викупити у Покупця поставлені ним по даному 

договору товари за ціною на 30 % більшою від вказаної у додатках.

Роботоздатність  екскаватора визначається

комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод

"Катіон".  ОСОБА_1. може

приймати участь у роботі комісії (п. 3 договору).

Як вбачається з

матеріалів справи, виконуючи  умови  договору №26/05-05, підприємець ОСОБА_1. на

підставі накладних №1 від 27.05.2005р., №2 від 16.08.2005р., №3 від

15.09.2005р., №4 від 03.10.2005р., №5 від 21.11.2005р., №6 від 12.12.2005р., №7

від 30.01.2006р., №8 від 27.04.2006р. та №9 від 10.10.2006р. поставив ТОВ

"Хмельницький завод "Катіон" товар на загальну суму 112300 грн.,

який останній прийняв  та, згідно

видаткових касових ордерів, в період з 27.05.2005р. по 17.10.2006р., оплатив

готівкою з каси підприємства (а.с.27-52).

31.12.2006р.

сторони підписали акт звірки розрахунків, який свідчить про відсутність

заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений товар (а.с.58-59). 

05.07.2007р.

підприємець ОСОБА_1. звернувся до керівника ТОВ "Хмельницький завод

"Катіон" з заявою про неможливість продовження робіт по розробці

конструкції екскаватора та неможливість подальшого виконання договору №26/05-05

від 26.05.2005 року, тобто фактично відмовився від виконання  зобов'язань за даним договором.

Стаття 214

Цивільного кодексу України передбачає право осіб, які вчинили дво-або

багатосторонній правочин, за їх взаємною згодою, а також у випадках,

передбачених законом, відмовитися від нього. Відмова від правочину

вчиняється  у такій самій формі, в якій

було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються

законом або домовленістю сторін. 

На підставі

заяви ОСОБА_1сторонами 05.07.2007р. складено акт про виконання договору

№25/05-05 від 25.05.2005 р., яким встановлено, що Виконавець розробку

конструкції екскаватора траншейного цепного на шассі трактора ЮМЗ за завданням

Підприємства не виконав, конструкторська документація на екскаватор не

розроблена та акт про виконання договору №26/05-05 від 26.05.2005р., яким  встановлено, що Покупець за умовами договору

сплатив Продавцю 112300,00 грн., а Продавець передав Покупцю комплектацію до

екскаватора, що розробляється, на суму 112300,00 грн.

Позивач  прийняв 

відмову відповідача від виконання зобов'язань і 05.07.2007 р.

сторони  підписали  додаткову угоду до договору № 26/05-05  від 

26.05.2005 р., пунктом 2 якої підтвердили,  що борг Продавця перед Покупцем за  даним договором, з врахуванням положень

пункту 3 договору, складає 130520,00 грн. Продавець   проводить погашення боргу перед покупцем

наступним чином: до 31.07.2007р. - 40000,00 грн.; до 31.08.2007 р. - 40000,00

грн.; до 28.09.2007 р. - 50520,00 грн.

В якості

додаткового доказу прийняття відмови відповідача від зобов'язань, представник

позивача надав в судове засідання лист від 04.02.2008р. за №94, яким ТОВ

"Хмельницький завод"Катіон" повідомляє підприємця ОСОБА_1про

повернення  останньому невикористаних

деталів та вузлів до екскаватора згідно накладних №1 від 27.05.2005р., №2 від

16.08.2005р., №3 від 15.09.2005р., №4 від 03.10.2005р., №5 від 21.11.2005р., №6

від 12.12.2005р., №7 від 30.01.2006р., №8 від 27.04.2006р. та №9 від

10.10.2006р.

Отже, сторони

погодили строк та порядок погашення заборгованості відповідача, що

утворилася  за договором №26/05-05 від

26.05.2005р. внаслідок  відмови

підприємця від договірних зобов'язань.

Оскільки

висновки, викладені в вище вказаних актах, підписаних як позивачем так і

підприємцем ОСОБА_1., свідчать про незавершеність робіт по розробці

екскаватора, створення комісії для визначення роботоздатності екскаватора є

недоцільним.

Водночас слід

зазначити,  що посилання позивача в

апеляційній скарзі на те, що додаткова угода від 05.07.2007р. є новацією

безпідставні, оскільки,  відповідно

до           ч.2 ст. 604 Цивільного

кодексу України, зобов'язання 

припиняється  за  домовленістю 

сторін   про заміну первісного

зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами  (новація).

Аналіз цієї

норми дає підстави вважати, що новація - це угода сторін про те, що первісне

зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне

правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього за своїм

змістом (характером прав і обов'язків, їх об'ємом, порядком виконання тощо).  Для того, щоб новація відбулася, сторони

повинні обумовити в  своїй угоді

припинення зобов'язання, що раніше діяло, і заміну його новим зобов'язанням.

З огляду на

викладене, додаткова угода від 05.07.2007р. є не новацією в розумінні приписів

ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України, а доповненням до діючого договору

№26/05-05, яким сторони внесли зміни до п.3 договору щодо строків та порядку

внесення відповідачем коштів для викупу поставленого  ним 

позивачу  товару.

Згідно з ч.1

ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання,

що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)

відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу

якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний

вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на

користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші,

надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт

(управнена сторона,  у тому числі  кредитор) має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено

ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть

виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового

акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших

угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,

які йому не суперечать.

Господарський

договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа,

підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення

господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами,

факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до

виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та

порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 Господарського кодексу

України).

Згідно з ч.1,7

ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться. До виконання

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів

ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах

справи відсутні докази проведення відповідачем розрахунків за додатковою  угодою від 05.07.2007р.

Відповідно до

вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають

наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу приписів

ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо

він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,

встановлений договором або законом.

Виходячи зі

змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися у

відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник

повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Неустойкою

(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або  неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є

неустойка, що обчислюється у відсотках 

від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

Згідно ст. 1

спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-131 (із змінами і

доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. №9221 - 3), який

регулює   договірні правовідносини між

платниками та  одержувачами грошових

коштів щодо   відповідальності за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих

коштів за прострочку  платнику пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону,

яка  носить імперативний характер,  вводить певні обмеження щодо меж згоди

сторін, а саме: розмір пені, 

передбачений  статтею 1 цього

Закону,  обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати

подвійної облікової ставки  Національного

банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 

Нарахування

штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не встановлено законом або договором ,

припиняється через шість місяців від дня, 

коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 Господарського кодексу

України).

Пунктом 3

додаткової угоди також передбачено, що в разі несвоєчасної сплати

заборгованості Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої

суми за кожен день прострочення, а у разі несплати у  встановлений п.2 строк - додатково сплачує

штраф у розмірі 30 % від несплаченої суми.

Враховуючи

викладене та уточнивши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів вважає

обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення пені в

розмірі 2654,24 грн.

За змістом ст.233

Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків

іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів

боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зважаючи на

положення вказаної статті та відсутність у позивача збитків, пов'язаних з

невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, судова колегія вважає за

можливе зменшити суму штрафу до 1000 грн. на підставі п.3 ст. 83 Господарського

процесуального кодексу України.

При розрахунку суми

заборгованості, заявленої до стягнення, позивач цілком правомірно врахував

приписи ст.625 Цивільного кодексу України та нарахував 468,40 грн. 3% річних,

оскільки ч.2 вказаної статті передбачено, що боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також  3% 

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або  законом.

Відповідно до

п.2 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна

інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема,

скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і

прийняти нове рішення.

Стаття 104

Господарського процесуального кодексу України 

підставами скасування або зміни рішення місцевого господарського суду

визначає, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого

господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне

застосування норм матеріального чи процесуального права. 

Враховуючи

вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського

суду Хмельницької  області від

16.11.2007р. у справі №8/7676 в частині відмови в задоволенні позову щодо

стягнення 130520 грн. боргу, 468,40 грн. 3% річних, 2654,24 грн. пені та 1000

грн. штрафу прийняте без врахування всіх обставин справи та з порушенням норм

чинного законодавства, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення -

про задоволення позову в цій частині.

В решті  рішення господарського суду першої інстанції

слід залишити без змін

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод  "Катіон", м. Хмельницький

задовольнити частково.

2. Рішення

господарського суду Хмельницької  області

від 16 листопада 2007 року у справі № 8/7676 скасувати та прийняти нове

рішення.

Позов

задовольнити частково.

3. Стягнути з

фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1                    (Хмельницької  області 

Новоушицького  району АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ "Хмельницький завод  "Катіон"            ( м.Хмельницький -16, вул.

Тернопільська, 19, код 31412935 )  130

520 грн. боргу, 2654,  24 грн. пені, 468,

40 грн. - 3% річних, 1000 грн. штрафу, 1346,42 грн. витрат з державного мита,

90, 35 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з

фізичної особи -  підприємця ОСОБА_1                 (Хмельницької  області 

Новоушицького районуАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь

ТОВ "Хмельницький завод 

"Катіон"              (

м.Хмельницький -16, вул. Тернопільська, 19, код 31412935 ) 668, 20 грн. за

подачу апеляційної скарги.

В решті позову

відмовити.

5. Видачу

наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької

області.

6. Справу №

8/7676 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                              

 судді::

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд