Рішення

від 05.04.2007 по справі 15871-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

05.04.2007

Справа

№2-15/15871-2006

За

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. Код НОМЕР_1)

До

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма

«Євробуд» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 24/1, код

ЄДРПОУ 30317747)

За

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Міжнародного дитячого центру «Артек» (98645, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф,

вул. Ленінградська, 41)

Про

стягнення 263750, 07 грн.

За

зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул..

Севастопольська, 24/1, код ЄДРПОУ 30317747)

До

відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. Код

НОМЕР_1)

До

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радар-Крим» (95000, АР

Крим, м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 60/24, код ЄДРПОУ 32369472)

Про

визнання недійсним договору

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від

позивача ( за первісним позовом) - ОСОБА_2, довіреність б/н від 28.11.2006 р.,

у справі

Від

відповідача (за первісним позовом) - не з'явився

За

участю третьої особи (за первісним позовом) - Степанов Д.Г., довіреність №

01.11.1394 від 04.12.2006 р., у справі

Від

відповідача (за зустрічним позовом) - не з'явився

Обставини

справи: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1  звернулась до Господарського суду АР Крим із

позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма

«Євробуд» про стягнення 263750, 07 грн. заборгованості, в тому числі 153415,07

грн. основного боргу, 64171,62 грн. пені, 43435,36 грн. інфляційних витрат та

річних.

Представник

позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи порушенням відповідачем своїх

зобов'язань за договорами субпідряду б/н 

від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. щодо

оплати виконаних ремонтно-будівельних робіт, 

що і стало приводом для звернення 

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з позовом до суду про

стягнення вказаної суми заборгованості з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» в примусовому порядку та

нарахування штрафних санкцій.

Представник

відповідача проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на

позов, посилається на те, що позивачем не доведено факту виконання робіт за

договорами субпідряду, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Крім того, представник відповідача зазначає, що у позивача Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 відсутнє право вимоги, а договір № 1 від

12.04.2006 р. про уступлення права вимоги підлягає визнанню недійсним.

14.11.2006

р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від Товариства з

обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» до Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення

права вимоги № 1 від 12.04.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою

відповідальністю «Радар-Крим» та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 з

моменту укладення.

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що укладенням договору відступлення права вимоги № 1

від 12.04.2006 р. було порушено Закон України «Про ліцензування», оскільки у

нового кредитора СПД ОСОБА_1 відсутня відповідна ліцензія на здійснення

будівельної діяльності, що унеможливлює її участь у вказаному зобов'язанні в

якості кредитора.

Ухвалою

господарського суду від 14.11.2006 р. зустрічна позовна заява була прийнята у

провадження разом з основним позовом.

Представник

відповідача за зустрічним позовом СПД ОСОБА_1 проти зустрічних позовних вимог

заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву від

28.11.2006 р.

18.12.2006

р. до господарського суду надійшла заява від 11.12.2006 р. від позивача за

первісним позовом в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу

України про зміну позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з

відповідача 255587,88 грн. заборгованості, в тому числі 153415,07 грн.

основного боргу, 28291,42 грн. пені, 13807,36 грн. річних та 60074,03 грн.

інфляційних витрат.

Вказана

заява була прийнята судом до розгляду.

У

судовому засідання 15.01.2007 р. представником позивача за первісним позовом

була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу

України про зміну позовних вимог від 15.01.2007 р., відповідно якої просить суд

стягнути з відповідача 245423,63 грн., в тому числі 153415,07 грн. основного

боргу, 28291,42 грн. пені, 11351,68 грн. річних та 52365,46 грн. інфляційних

витрат.

Вказана

заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою

господарського суду від 19.01.2007 р. до участі у справі в якості відповідача

за зустрічною позовною заявою в порядку статті 27 Господарського процесуального

кодексу України було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Радар-Крим»,

оскільки спірний договір відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р. був

укладений між СПД ОСОБА_1 - з одного боку та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Радар-Крим» - з іншого боку, а зустрічний позов, пред'явлений

до сторони договору, в разі визнання недійсним цього договору припиняє

обов'язки обох сторін за договором.

Представник

відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Радар-Крим» проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві

на позов від 31.01.2007 р.

01.02.2007

р. до господарського суду надійшла заява від 31.01.2007 р. від позивача за

первісним позовом в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу

України про зміну позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача

246804,36 грн. заборгованості, в тому числі 153415,07 грн. основного боргу,

28291,42 грн. пені, 11351,68 грн. річних та 53746,19 грн. інфляційних витрат.

Вказана

заява була прийнята судом до розгляду.

05.02.2007

р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма

«Євробуд» було надане клопотання про призначення у справі судово-будівельної

експертизи, оскільки на думку відповідача договори субпідряду виконані з боку

ТОВ «Радар-Крим» не в повному обсязі та не відповідають представленим

розрахункам.

Так,

відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний

прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути

її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших

недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо

замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на

ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким

чином, судом не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення вказаного

клопотання, оскільки, як свідчать матеріали справи, акти виконаних робіт формою

КБ-2в були підписані Генпідрядником ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд»

без будь-яких заперечень, тим самим узгоджені ціни.

Ухвалою

господарського суду від 05.02.2007 р. до участі у справі в якості третьої

особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з первісного

позову  в порядку статті 27

Господарського процесуального кодексу України було залучено Міжнародний дитячий

центр «Артек» як замовника підрядних робіт.

Представник

третьої особи пояснив, що підрядні роботи за договорами субпідряду б/н  від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., №

005 від 07.01.2004 р. були оплачені Замовником у повному обсязі. Позовні вимоги

за первісним позовом вважає обґрунтованими та законними.

У

судовому засіданні, що відбулося 03.04.2007 р. була оголошена перерва в порядку

частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України для

підготовки проекту рішення.

Після

закінчення перерви слухання справи було продовжено за участю представників:

Від

позивача ( за первісним позовом) - ОСОБА_2, довіреність б/н від 28.11.2006 р.,

у справі

Від

відповідача (за первісним позовом) - не з'явився

За

участю третьої особи (за первісним позовом) - Степанов Д.Г., довіреність №

01.11.1394 від 04.12.2006 р., у справі

Від

відповідача (за зустрічним позовом) - не з'явився

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

08.06.2006

р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма

«Євробуд»   (Генпідрядник) (позивач) та

Товариством з обмеженою відповідальністю «Радар-Крим» (Субпідрядник)

(відповідач за зустрічним позовом) був укладений договір субпідряду б/н  (а.с. 8-9).

05.01.2004

р. був укладений аналогічні договір субпідряду № 004 (а.с. 6), та 07.01.2004 р.

був укладений договір субпідряду № 005 (а.с. 7) між тими ж сторонами.

Згідно

з пунктами 1.1 вказаних Договорів Субпідрядник зобов'язується виконати своїми

силами, з використанням власних матеріалів та матеріалів Генпідрядника

ремонтно-будівельні роботи об'єктів МДЦ «Артек» у відповідності з технічними

завданнями, представленими Генпідрядником, а Генпідрядник зобов'язується

прийняти та оплатити вказані роботи.

Термін

дії договорів встановлений з моменту підписання Договорів та до повного

виконання зобов'язань сторонами.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що Договори субпідряду б/н  від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., №

005 від 07.01.2004 р. є чинними.

Відповідно

до пункту 3.3 Договорів № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р.

Генпідрядник здійснює оплату від розрахованої кошторисної вартості

Субпідряднику на придбання будматеріалів, конструкцій та обладнання після

підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в), Генпідрядник

не пізніше 10 числа наступного місяця здійснює оплату Субпідряднику за виконані

обсяги робіт.

Так,

на виконання вимог вказаних Договорів Субпідрядником Товариством з обмеженою

відповідальністю «Радар-Крим» був виконаний обсяг ремонтно-будівельних робіт на

суму у розмірі 206114,67 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи

Актами виконаних робіт форми КБ-2в, підписаними сторонами. (а.с. 11-50).

Генпідрядник

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд»

здійснив часткову оплату за виконанні роботи.

24.05.2004

р. сторонами був складений та підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно

якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» перед Товариством з обмеженою

відповідальністю «Радар-Крим» за виконані ремонтно-будівельні роботи за

договорами субпідряду склала 153415,07 грн.

Таким

чином, за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» склалася заборгованість за Договорами

субпідряду б/н  від 08.06.2003 р., № 004

від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. щодо оплати виконаних ремонтно-будівельних

робіт у розмірі 153415,07 грн.

Однак

відповідачем не було виконано зобов'язання, обумовлене договорами субпідряду,

щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі в добровільному порядку,  чим самим порушені зобов'язання за

договорами.

12.04.2006

р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радар-Крим» та Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір відступлення права

вимоги № 1 (а.с. 53-54)

14.04.2006

р. була укладена Додаткова угода до вказаного договору від 12.04.2006 р. (а.с.

164).

Відповідно

до пункту 1.1 вказаного договору відступлення права вимоги ТОВ «Радар-Крим»

передає, а СПД ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги, що належить ТОВ

«Радар-Крим» та становиться Кредитором за Договорами субпідряду б/н  від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., №

005 від 07.01.2004 р., укладеними між ТОВ «Радар-Крим» та ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» (Боржник) в обсягах та на умовах,

встановлених договором між ТОВ «Радар-Крим» та ТОВ «Виробничо-будівельна фірма

«Євробуд».

Згідно

дійсного Договору СПД ОСОБА_1 отримує право вимагати від Боржника - ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» належного виконання всіх зобов'язань за

Договорами субпідряду б/н  від 08.06.2003

р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. в частині виплати

основного боргу у розмірі 153415,07 грн., а також виплати пені, неустойки,

збитків. (пункт 1.2 Договору відступлення права вимоги в редакції відповідно до

Додаткової угоди).

Пунктом

3.2 вказаного Договору від 12.04.2006 р. ТОВ «Радар-Крим» зобов'язаний

повідомити ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» про перехід прав вимоги

згідно з дійсним Договором в строк до 15.05.2006 р. шляхом поштового

відправлення з повідомленням про вручення Боржнику копії дійсного Договору.

На

виконання вказаного пункту Договору ТОВ «Радар-Крим» було направлено

повідомлення та копія Договору від 12.04.2006 р. про відступлення права вимоги

на адресу ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд», про що свідчать додані до

матеріалів справи копія квитанції та поштового повідомлення  (а.с. 55-56).

13.06.2006

р. кредитором СПД ОСОБА_1 була направлена претензія на адресу Боржника ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» про погашення заборгованості у розмірі

153415,07 грн. в добровільному порядку, яка була отримана боржником 16.06.2006

р. (а.с. 90-92).

Відповідно

вказаної претензії строк погашення боржником заборгованості встановлений

протягом 15 днів до 27.06.2006 р.

Однак

відповідачем - ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» не було виконано

зобов'язання, обумовлене договорами субпідряду б/н  від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., №

005 від 07.01.2004 р. щодо оплати виконаних ремонтно-будівельних робіт у

розмірі 153415,07 грн.,  чим самим

порушені зобов'язання за Договорами, що і стало приводом для звернення СПД

ОСОБА_1, що діє на підставі договору відступлення права вимоги № 1 від

12.04.2006 р., з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в

примусовому порядку, та нарахування штрафних санкцій.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно

до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті

193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно

до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк

(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною

2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін)

виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Так,

претензія про погашення заборгованості у розмірі 153415,07 грн. в добровільному

порядку була отримана ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» 16.06.2006 р.,

в якій термін виконання зобов'язання встановлений до 27.06.2006 р.

Статтею

525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати за виконані

підрядні роботи за Договорами субпідряду б/н 

від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р., в той

час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Суд

не може прийняти до уваги посилання відповідача на той факт, що вищевказані

договори субпідряду виконані з боку ТОВ «Радар-Крим» не в повному обсязі з

огляду на наступне.

Так,

відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний

прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути

її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших

недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо

замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на

ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як

свідчать матеріали справи акти виконаних робіт формою КБ-2в були підписані

Генпідрядником ТОВ «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» без будь-яких заперечень.

 Так, матеріалами справи підтверджується факт

невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» зобов'язань за договорами субпідряду,

через що  позовні вимоги в частині

стягнення з відповідача з первісного позову заборгованості  у розмірі 

153415,07 грн. підлягають задоволенню.

01.02.2007

р. до господарського суду надійшла заява від 31.01.2007 р. від позивача за

первісним позовом в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу

України про зміну позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з

відповідача 246804,36 грн. заборгованості, в тому числі крім 153415,07 грн.

основного боргу, 28291,42 грн. пені, 11351,68 грн. річних та 53746,19 грн.

інфляційних витрат.

Згідно

статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до

прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити

розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового

врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій

частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд

вважає за можливе прийняти зміну предмету позову позивача, оскільки це не

суперечить законодавству, не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом

інтереси.

Частиною

2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення.

Вимоги

позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» інфляційних витрат за період з квітня

2004 р. по грудень 2006 р. у розмірі 53746,19 грн. підлягають частковому

зменшенню з огляду на наступне.

Позивачем

нарахування інфляційних витрат здійснено за період з квітня 2004 р. по грудень

2006 р. у розмірі 53746,19 грн., в той час як період нарахування повинен

становити з 28.06.2006 р.  по 31.12.2006

р. оскільки відповідно до претензії про погашення заборгованості у розмірі

153415,07 грн. в добровільному порядку, яка була отримана ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» 16.06.2006 р., термін виконання

зобов'язання встановлений до 27.06.2006 р.

Таким

чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних витрат за період з

28.06.2006р. по 31.12.2006 р. у розмірі 12978,91 грн.

Положення

частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку

боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд

вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка

встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний

сплачувати проценти.

Вимоги

позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» 3 % річних за період з 01.04.2004 р. по

19.09.2006 р. у розмірі 11351,68 грн. підлягають частковому зменшенню, оскільки

кінцевий термін виконання зобов'язання слід обчислювати  від 27.06.2006 р.

Таким

чином, період нарахування  процентів за користування

грошовими коштами повинен становити з 28.06.2006 р. по 19.09.2006 р., та

стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних за вказаний період у розмірі

1059,19 грн.

Крім

того, позивачем СПД ОСОБА_1 заявлена вимога про стягнення з відповідача ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» пені за прострочення виконання грошового

зобов'язання за період з 19.09.2005 р. по 19.09.2006 р. у розмірі 28291,42 грн.

Частиною

1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання

може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням,

завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного

зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під

неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше

майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником

зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

Отже,

види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру,

які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення

додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання

зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу

України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та

боржником.

Відповідно

до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у

цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому,

згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції

за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких

визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час

користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом

або договором.

Статтею

3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Вимоги

позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» суми пені за період з 19.09.2005 р. по

19.09.2006 р. у розмірі 28291,42 грн. підлягають частковому зменшенню з огляду

на наступне.

Як

було зазначено вище, кінцевий термін виконання зобов'язання слід

обчислювати  від 27.06.2006 р.

Таким

чином, період нарахування  пені за

прострочення виконання грошового зобовязання повинен становити з 28.06.2006 р.

по 19.09.2006 р.

Отже,

загальна сума пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем за період

з 28.06.2006 р. по 19.09.2006 р. становить 6002,10 грн., підтверджується

матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо

зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» про визнання недійсним договору

відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р., укладеного між Товариством з

обмеженою відповідальністю «Радар-Крим» та Суб'єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1 з моменту укладення, судом не вбачається обґрунтованих правових підстав

для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно  до  

статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки

виникають з дій осіб,  передбачених  актами цивільного законодавства, а також з

дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні

права та обов'язки.

          При цьому, у відповідності з частиною

2 вказаної  норми підставами виникнення

цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1)

договори і інші  правочини;

2)

створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів

інтелектуальної, творчої діяльності;

3)

спричинення  майнової (матеріального) і

моральної шкоди іншій особі;

4)

інші юридичні факти.

          Відповідно до статті 12 Цивільного

кодексу України особа здійснює свої 

цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Згідно зі статтею 13 Цивільного

кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Позовні

вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що за Договором

відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р. СПД ОСОБА_1 як правонаступнику

нібито перейшли  всі права та обов'язки

Кредитора.

Частиною

1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні

є боржник і кредитор.

Якщо

кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона

вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої

сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї

(частина 3 статті 510 Цивільного кодексу України).

Таким

чином, суд не прймає до уваги посилання позивача за зустрічним позовом на

порушення відповідачами вимог Закону України 

«Про ліцензування», що виразилось у відсутності у СПД ОСОБА_1

відповідної ліцензії на здійснення будівельної діяльності, що унеможливлює її

участь у договорах субпідряду б/н  від

08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. у якості субпідрядника,

оскільки за спірним договором про відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006

р. СПД ОСОБА_1 отримує лише право вимагати від Боржника - ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» належного виконання всіх зобов'язань за

Договорами субпідряду б/н  від 08.06.2003

р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. в частині виплати

основного боргу у розмірі 153415,07 грн., а також виплати пені, неустойки,

збитків.

Відповідно

до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у

зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема  передання ним своїх прав іншій особі за

правочином (відступлення права вимоги).

          Так, згідно Додаткової угоди від

14.04.2006 р. до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р.

СПД ОСОБА_1 отримує право вимагати від Боржника - ТОВ «Виробничо-будівельна

фірма «Євробуд» належного виконання всіх зобов'язань за Договорами субпідряду

б/н  від 08.06.2003 р., № 004 від

05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. в частині виплати основного боргу у

розмірі 153415,07 грн., а також виплати пені, неустойки, збитків.

          Згідно частини 1 статті 513

Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні

вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло

зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

          З матеріалів справи вбачається, що

Договір про відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р. був укладений із

додержанням необхідної письмової форми правочину.

          Статтею 514 Цивільного кодексу

України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного

кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу

цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Крім того, частина перша статті 516

Цивільного кодексу України закріплюєте, що заміна кредитора у зобов'язанні

здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або

законом. Так, договорами субпідряду б/н 

від 08.06.2003 р., № 004 від 05.01.2004 р., № 005 від 07.01.2004 р. не

було передбачено згоди боржника на можливу заміну кредитора у зобов'язанні.

Також,

як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом ТОВ

«Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» був належним чином проінформований про

заміну кредитора у відповідності з частиною 2 статті 516 Цивільного кодексу

України.

Статтею

215 Цивільного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав та  загальні умови визнання недійсним правочину.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує

його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

          В 

свою  чергу стаття 203 Цивільного

кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Позивачем за зустрічною позовною

заявою не доведено факту порушення відповідачами вимог,  необхідних для визнання правочину недійсним в

той час, як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу

України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для

доведення такого роду фактів

          Таким чином, суд приходить до

висновку, що Договір відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2006 р., укладений

між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радар-Крим» та Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства, а

тому у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

          Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві

сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України.

Рішення

оформлене відповідно до статті 84 

Господарського процесуального кодексу України   і підписано 

19 квітня 2007 року.

          З урахуванням викладеного, керуючись

статями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського

процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити

частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «Євробуд» (95000, АР Крим, м.

Сімферополь, вул.. Севастопольська, 24/1, код ЄДРПОУ 30317747, р/р 260011507 в

КРД АППБ „Аваль”, МФО 324021) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. Код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 СГО № 39 Сбербанка України МФО

384016)  153415,07 грн. заборгованості,

12978,91 грн. інфляційних витрат, 1059,19 грн. річних, 6002,10 грн. пені,

1734,55 грн. державного мита та 77,60 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог

відмовити.

4.          У зустрічному позові відмовити.

5.          Видати наказ після набуття судовим

рішенням законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.