Постанова

від 12.02.2008 по справі 5/3/239(02)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 12 лютого 2008 р.                                                                                   

№

5/3/239(02) 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка

О.С.

суддів:

Мамонтової

О.М.

Хандуріна

М.І.

розглянувши   касаційну скаргу

регіонального

відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

на

постанову

Запорізького

апеляційного господарського суду від 09.08.2007р.

у

справі

№5/3/239(02) господарського суду Запорізької

області

за

заявою

ТОВ

“Запорізький лікеро-горілчаний завод”

про

банкрутство

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяли участь  представники :

регіонального

відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

Мітенко

І.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 02.09.2002р. порушено провадження у

справі про банкрутство ТОВ “Запорізький лікеро-горілчаний завод”.

Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до

господарського суду Запорізької області про визнання їх кредиторами ТОВ

“Запорізький лікеро-горілчаний завод” (заява від 31.03.2003р. №4485/26-204

(а.с. 76-81 т.4)

Листом

від 08.04.2003р. №121/08/04/03 арбітражний керуючий ОСОБА_1 повідомив, що

кредиторські вимоги регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області в

повному обсязі будуть включені до реєстру вимог конкурсних кредиторів ТОВ

“Запорізький лікеро-горілчаний завод”. (а.с. 67 т.5)

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 26.01.2004р. затверджено реєстр

вимог конкурсних кредиторів ТОВ “Запорізький лікеро-горілчаний завод”. Зі

змісту цієї ухвали не вбачається про включення регіонального відділення ФДМУ по

Запорізькій області до реєстру кредиторів ТОВ “Запорізький лікеро-горілчаний

завод”.

Постановою

господарського суду Запорізької області від 11.02.2004р. ТОВ “Запорізький

лікеро-горілчаний завод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,

ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 29.04.2004р. регіональне відділення

ФДМУ по Запорізькій області визнано поточним кредитором.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р. (суддя Дьоміна А.В.)

затверджено звіт та ліквідаційний баланс, ТОВ “Запорізький лікеро-горілчаний

завод”  ліквідовано, провадження у справі

припинено.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2007р. (судді:

Кричмаржевський В.А. -головуючий, Мірошніченко М.В., Хуторний В.М.) ухвалу

господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р. залишено без змін,

апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по

Запорізькій області залишено без задоволення.

Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від

09.08.2007р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р.

В

обґрунтування своєї касаційної скарги, скаржник посилається на те, що

ліквідатором ТОВ "Запорізький лікеро-горілчаний завод" ОСОБА_1 було

незаконно продано державне майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу

Державного підприємства "Запорізький лікеро-горілчаний завод". Судом

не було взято до уваги це порушення ліквідатора, а тому, при винесенні

оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції було порушено норми

матеріального та процесуального права, зокрема: ст.4-7 ГПК України, п.1 ст.26,

п.6 ст.3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”, ст.316 ЦК України, ст.35 ГПК України.

Судова

колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області,

обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом

апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла

висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами

попередніх інстанцій зазначено, що ліквідатором було проведено ліквідаційну

процедуру, в ході якої сформовано ліквідаційну масу, проведено оцінку та

здійснено реалізацію майна банкрута. Отримані кошти від продажу активів у сумі

1244769,56грн. ліквідатором використані для задоволення грошових вимог

кредиторів, відшкодування витрат арбітражного керуючого з проведення ліквідаційної

процедури, оплату послуг арбітражного керуючого, сплату поточних платежів до

бюджету та інших обов'язкових платежів. Була погашена заборгованість першої,

другою та частково третьої (53,8%) черг.

Відповідно

до ст.26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом ”, усі види майнових активів (майно та майнові права)

банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського

відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної

процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Попередніми

інстанціями встановлено, що між Регіональним 

відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області

(орендодавець) та організацією орендарів Запорізького лікеро-горілчаного

заводу, правонаступником якого є ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного завод

" (орендар) 15.12.1992р. було укладено договір №29 оренди майна

Запорізького лікеро-горілчаного заводу. (а.с. 49-52 т.8) За умовами цього

договору орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий

комплекс державного підприємства "Запорізькій лікеро-горілчаного завод

" строком до 08.09.2003р., в тому числі незавершене будівництво вартістю

300,6 тис. грн. (вартість зазначена на підставі додаткової угоди №29/4 від

08.09.2000р.)

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2003р. у справі

№4/3/283д договір оренди №29 від 15.12.1992р. розірвано. (а.с. 54-55 т.5) Суд

мотивував своє рішення тим, що ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного завод"

не виконувало своїх зобов"язань за цим договором.

17.02.2003р.

відбулося засідання спільної комісії по розподілу вартості державного майна між

орендодавцем і орендарем (ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного

завод").

З

протоколу засідання спільної комісії по розподілу вартості державного майна між

орендодавцем і орендарем (ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного завод")

станом на 31.01.2003р. від 17.02.2003р. вбачається, що балансова вартість

капітальних вкладень в будівництво об"єкту незавершеного будівництва склала

1 301817,30 грн., з яких державі  в

особі  Регіонального  відділення Фонду державного майна України по

Запорізькій області належить 300630,60грн., а ТОВ "Запорізькій

лікеро-горілчаного завод" -1001186,70 грн. (а.с. 43 т.8)

За

актом прийому-передачі державного орендованого майна від 02.04.2003р. (а.с. 41

т.8) у зв"язку з розірванням договору оренди №29 від 15.12.1992р. ТОВ

"Запорізькій лікеро-горілчаного завод" передав Регіональному  відділенню Фонду державного майна України по

Запорізькій області державне майно цілісного майнового комплексу державного

підприємства  "Запорізькій

лікеро-горілчаного завод", у тому числі об"єкт незавершеного

будівництва вартістю 300,6 тис. грн.

З

матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного

завод" зверталося з позовом до Регіонального  відділення Фонду державного майна України по

Запорізькій області про припинення права власності держави на частку у

спільному майні, а саме:  об"єкти

незавершеного будівництва у складі недобудованого побутового корпусу (літера

Б-4) та недобудованого виробничого корпусу (літера В), на земельній ділянці

площею 0,35 га, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема,53; та

визнання за ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного завод" права

власності на зазначені об"єкти.

Рішенням

господарського суду Запорізької області 

від 29.03.2006р. у справі № 22/48/06 у позові відмовлено (а.с. 28-29

т.8).

Таким

чином, рішенням господарського суду право власності на спірні об"єкти не

було визнано за ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного завод" та не було

припинено права власності держави на об"єкти незавершеного будівництва у

складі недобудованого побутового корпусу (літера Б-4) та недобудованого

виробничого корпусу (літера В), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема,53.

Згідно

ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого

органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не

доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі

сторони.

Суди

попередніх інстанцій на вищезазначені факти уваги не звернули та  не надали їм належної правової оцінки.

Судом

апеляційної інстанції зазначено, що ліквідатором ТОВ "Запорізькій

лікеро-горілчаний завод"  ОСОБА_1

було реалізовано  ТОВ

"Ассоль-2007" об"єкти незавершеного будівництва у складі

недобудованого побутового корпусу (літера Б-4) та недобудованого виробничого

корпусу (літера В), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Артема,53.

(договір купівлі-продажу №1 від 27.02.2007р. (а.с. 30 т.8). При цьому висновок суду

апеляційної інстанції щодо правомірності дій ліквідатора при відчуженні майна,

зазначеного в договорі купівлі-продажу №1 від 27.02.2007р., не ґрунтується на

матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що право власності на

об"єкти незавершеного будівництва, підтверджується договором

купівлі-продажу, наказом та протоколом Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Запорізькій області, при цьому реквізити цих

правовстановлюючих документів суд не зазначає.

В ст.

43 ГПК України зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно

до  ч.1, 2 ст.101 ГПК України у процесі

перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково

поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Висновки

судів попередніх інстанцій, що ліквідатором 

було реалізовано майно, яке знаходилось на праві власності підприємства

- банкрута не підтверджується доказами наявними, в матеріалах справи. Натомість

доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що спірний об'єкт

-є об'єктом незавершеного будівництва, який належить державі, в особі

регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Таким

чином, включення ліквідатором ТОВ "Запорізькій лікеро-горілчаного

завод"  ОСОБА_1 цих об"єктів до

складу ліквідаційної маси підприємства-банкрута є порушенням  ст.321 ЦК України та ст.26 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, на

яке суди попередніх інстанцій увагу не звернули.

Беручи

до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки судів попередніх

інстанцій не ґрунтуються на матеріалах справи та винесенні з порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Керуючись

статтями  1115,  1117,  1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну

скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій

області задовольнити.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2007р. та ухвалу

господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р. скасувати.

Справу

передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий                                                             

О.С.

Удовиченко

Судді                                                                          О.М.

Мамонтова

М.І. Хандурін