Постанова

від 19.02.2008 по справі 6/94-29/79

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

№  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна

М.І., -головуючого,

Мамонтової

О.М.,

Удовиченка

О.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 ліквідатора ПП "Львівагротранс"

на

постанову

Львівського

апеляційного господарського суду   

від  14.11.2007 року

у

справі  господарського суду

№

6/94-29/79

Львівської області

за

заявою

ПП

"Львівагротранс"

про

визнання  його банкрутом,

за участю представників

сторін: не з'явились;

встановив:

          У червні 2007 року голова

ліквідаційної комісії ПП "ЛьвівАгротранс" звернувся до господарського

суду із заявою про визнання ПП банкрутом. Вказував, що засновником ПП прийнято

рішення про припинення підприємства шляхом ліквідації у зв'язку з  недостатністю вартості майна для заводолення

вимог кредиторів.

Ухвалою

господарського суду Львівської області від 15.06.2007 р. порушено провадження у

справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою

господарського суду Львівської області від 25.06.2007 р. Приватне підприємство

"Львівагротранс" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру,

ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 , якого

зобов'язано здійснити процедуру ліквідації ПП в порядку, встановленому ст.ст.

22-34, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом", надати суду звіт про виконану роботу.

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2007 р. (колегія суддів

у складі: Давид Л.Л. -головуючий, Кордюк Г.Т., Краєвська М.В.) постанову

господарського суду Львівської області скасовано, справу направлено до суду

першої інстанції для розгляду по суті.

Постанова

мотивована тим, що визнаючи ПП "Львівагротранс" суд першої інстанції

порушив вимоги ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом", оскільки не з'ясував актив і пасив

боржника.

В

касаційній скарзі ліквідатор ПП "Львівагротранс" просить скасувати

постанову апеляційного господарського суду, а постанову господарського суду

першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування посилаються на порушення

норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та

процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають  застосуванню до даних

правовідносин.

Постанова

господарського суду апеляційної інстанції в повній мірі відповідає зазначеним

вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як

вбачається із матеріалів справи,  заява

про порушення провадження по справі про банкрутство подана ПП

"Львівагротранс", відповідно до вимог ст.51 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або 

визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування

процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно

до вимог ч.1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” (далі Закон) якщо вартості майна боржника

-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для

задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку,

передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (

ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про

порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно

з п. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи

про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог

кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом,

відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора

можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно

від наявності в нього ліцензії.

 Відповідно до абз.4 ст. 1 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт

господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі

встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та

задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування

ліквідаційної процедури.

Тому,

при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття

ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і

пасив боржника.

Суд

першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови виходив з того, що в

результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємства встановлено, що

кредиторська заборгованість боржника становить 1694,3 тис. грн., всі працівники

звільнені, крім директора, будь-яке майно відсутнє, дебіторська заборгованість

становить 392,4 тис. грн.

Апеляційний

господарський суд, скасовуючи постанову господарського суду першої інстанції,

повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив та виходив з

того, що суд не перевірив відповідність відомостей, поданих заявником, дійсним

обставинам справи.

При

цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Залізничного

відділу Державної виконавчої служби Львівського управління юстиції № 469-В/9

від 08.06.2007 р. оголошено в розшук транспортні засоби, що належить боржнику

(а.с. 69).

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 р. у справі №

1/1303-3/260 (а.с. 93 -100) підтверджено право власності на транспортні засоби,

згідно переліку.

Тобто,

висновок апеляційного господарського суду про те, що господарським судом першої

інстанції не перевірено відповідних відомостей, поданих заявником, дійсним

обставинам справи, не з'ясовано дійсний майновий стан боржника, є

обґрунтованим, оскільки  твердження

заявника про відсутність майна, яке може бути включено до ліквідаційної маси,

спростовано матеріалами справи.

Зважаючи

на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під

час розгляду справи апеляційним господарським судом  фактичні обставини справи встановлено на

основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки  суду відповідають цим обставинам і їм  надана 

правильна юридична  оцінка з

правильним  застосуванням  норм 

матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування

постанови суду апеляційної інстанції немає.

Твердження

касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду та неправильне

застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого

підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим

судовою колегією не приймаються до уваги.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,

11111 ГПК України Вищий господарський суд України -

П

О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу ліквідатора ПП "Львівагротранс" залишити без задоволення.

Постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2007р.  у справі № 6/94-29/79 залишити без змін.

Головуючий -                                                            

   М.І. Хандурін                                                                                               

Судді                                                                          

О.М. Мамонтова

                                                                                                       О.С.

Удовиченко