ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 р.
№
6/21-29/37
Вищий господарський суд України
у складі колегії суддів:
Головуючого судді Удовиченко
О.С.
суддів:
Мамонтової О.М.
Хандуріна
М.І.
За участю представників
сторін:
від кредиторів ДПІ у
Жидачівському районі-Феденьків І.М. (дов. від 19.06.07р.)
від боржника не
з'явилися
розглянувши
касаційні скарги ДПІ
у Жидачівському районі Львівської області та ДПІ у Залізничному районі м.
Львова на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.10.07р. та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.07р.
у
справі № 6/21-29/37
за заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Львів
до Приватного заготівельно-переробного
підприємства „Заготвтормет”, м. Львів про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою
господарського суду Львівської області від 22.10.07р. у справі № 6/21-29/37
(суддя Синчук М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс
банкрута, Приватне заготівельно-переробне підприємство „Заготвтормет”
ліквідовано, провадження у справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 03.12.07р.
(головуючий
Михалюк О.В., судді Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) вказану ухвалу залишено без
змін.
Не
погоджуючись з винесеними ухвалою та постановою, ДПІ у Жидачівському районі та
ДПІ у Залізничному районі м. Львова звернулися до Вищого господарського суду
України з касаційними скаргами, в яких просять ухвалу від 22.10.07р. та
постанову від 03.12.07р. скасувати, а справу направити на новий розгляд. В
обґрунтування касаційної скарги заявники посилаються на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 12-14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.
43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія
суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних
обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права,
дійшла висновку що касаційні скарги підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами
попередніх інстанцій встановлено наступне.
Ухвалою
господарського суду Львівської області від 13.02.07р., за заявою фізичної особи
- підприємця ОСОБА_1, було порушено провадження у справі № 6/21-29/37 про
банкрутство Приватного заготівельно-переробного підприємства „Заготвтормет” в
порядку ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів,
введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна боржника
- арбітражного керуючого ОСОБА_2.
19.03.07р. ухвалою підготовчого засідання у справі №
6/21-29/37 судом зокрема, зобов'язано заявника у десятиденний строк подати до
офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство,
визнано вимоги кредитора -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в розмірі 184
482,12грн.
27.04.07р.
в газеті “Голос України” за № 75 (4075) було опубліковано оголошення про
порушення справи № 6/21-29/37 про банкрутство Приватного
заготівельно-переробного підприємства „Заготвтормет”.
Ухвалою
попереднього засідання господарського суду Львівської обл. від 14.06.07р.
затверджено реєстр вимог кредиторів, встановлено черговість їх задоволення, у
тому числі: вимоги ДПІ віднесено до третьої черги, вимоги фізичної особи -
підприємця ОСОБА_1 -до четвертої черги, розпорядника майна зобов'язано провести
перші збори кредиторів 21.06.07р.
Постановою
господарського суду Львівської обл. від 09.07.07р. у справі № 6/21-29/37
боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором
призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2. Оголошення про визнання боржника
банкрутом надруковано в газеті “Голос України” за № 134 (4134) від 01.08.07р.
Ліквідатор
боржника ОСОБА_2 12.10.07р. подала
до господарського суду звіт
ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, який свідчить про часткове
погашення кредиторських вимог ініціюючого кредитора -в сумі 220 000,00грн., яке
відбулося до затвердження реєстру вимог кредиторів.
В
ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено грошові кошти на рахунках
банкрута. Кошти в сумі 30,04грн. витрачено на оплату боргу перед банком за
обслуговування рахунків, 1 967,32грн. витрачено на оплату витрат ліквідаційної
процедури. Будь-яких інших активів у банкрута - не виявлено. Непогашеними
залишилися вимоги: ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. в сумі 5 677
554,20грн.; ДПІ у Залізничному районі м. Львова сумі 59 208,98грн.; ДПІ у
Дрогобицькому районі Львівської обл. в сумі 25 873,54грн.; фізичної
особи - підприємця ОСОБА_1 в сумі 66 111,65грн.; Хустського міськрайонного
центру зайнятості в сумі 50,30грн. та Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в Хустському районі в сумі 18,42грн.
22.10.07р.
ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 6/21-29/37, яка
залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду
від 03.12.07р., затверджено звіт
ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Приватне заготівельно-переробне
підприємство „Заготвтормет” ліквідовано, провадження у справі припинено.
Згідно
ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про
банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням
особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно
до абзацу двадцять четвертого ст. 1 України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон)
мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення
заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань
щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до
прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій
на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у
справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія
мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється
боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим
санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або
ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому
статтею 31 цього Закону (абзац перший ч. 4 , абзац другий ч. 6 ст. 12 Закону).
Черговість
задоволення вимог кредиторів визначено ст. 31 Закону. За приписами частини
другої даної норми вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру
надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного
задоволення вимог попередньої черги.
Мораторій
на задоволення вимог кредиторів у даній справі було введено ухвалою від
13.02.07р., кредиторські вимоги ініціюючого кредитора визнані ухвалою
підготовчого засідання від 19.03.07р. Отже, часткове погашення вимог
ініціюючого кредитора в сумі 220 000 грн. у процедурі розпорядження майном
боржника, на думку колегії суддів, суперечить вищенаведеним положенням Закону.
Апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується
правами, наданими суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 ГПК України).
Проте,
Львівський апеляційний господарський суд, в порушення норм процесуального
права, не навів доводів, за якими апеляційна інстанція відхилила докази
(договір відступлення права вимоги від 02.03.07р., платіжне доручення від
16.05.07р. про перерахування коштів в сумі 220 000 грн.), мотиви застосування
закону, на які посилалися заявники апеляційних скарг.
Наведене свідчить про неповне
з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для
правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст.
111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені
у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, справа підлягає передачі на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
За
таких обставин, зазначені ухвала від 22.10.07р. та постанова від 03.12.07р.
підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм матеріального і
процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При
новому розгляді справи господарському суду Львівської області необхідно прийняти
до уваги вищезазначене та розглянути справу у відповідності з вимогами Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Господарського
процесуального кодексу України.
Керуючись
ст. ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н
О В И В:
Касаційні
скарги ДПІ у Жидачівському районі Львівської області та ДПІ у Залізничному
районі м. Львова задовольнити.
Ухвалу господарського суду Львівської області
від 22.10.07р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 03.12.07р. у справі № 6/21-29/37
скасувати повністю.
Справу № 6/21-29/37 передати на новий розгляд
до господарського суду Львівської області.
Головуючий
суддя
О.С. Удовиченко
Судді:
О.М. Мамонтова
М.І.
Хандурін
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2008 |
Оприлюднено | 24.03.2008 |
Номер документу | 1459411 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мамонтова О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні