Рішення

від 28.03.2011 по справі 37/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/76

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.03.11 р.                                                                                 Справа № 37/76                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Донінформцентр”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 01880210

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетинг для Вас”, м. Донецьк,  ідентифікаційний код 33135723

про: стягнення за договором оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р. основного боргу в розмірі 1712,50грн., пеню в розмірі 258,57грн., 3% річних в розмірі 43,96грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –  Володіна О.О. (за довіреністю №52 від 25.03.2011р.);

від Відповідача  – не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  у судове засідання відкладалось з 15.03.2011р. на 28.03.2011р.

У судовому засіданні 28.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Донінформцентр”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетинг для Вас”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення за договором оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р. основного боргу в розмірі 1712,50грн., пеню в розмірі 258,57грн., 3% річних в розмірі 43,96грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р. внаслідок чого за період з березня по вересень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав  договір оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р., акти приймання-передачі, претензію №29/11-77юр від 29.11.2010р., акт взаєморозрахунків, виписки по рахунку,  правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач на виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28-32).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів сплати заборгованості не надав, іншими процесуальними права, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження  за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.17), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного перебування фізичних осіб.

У судовому засіданні 28.03.2011р. представник Позивача підтримав заявлений позов у повному обсягу, вимагаючи вирішення спору в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом були створені належні умови для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного позову з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №15/02-10-17 (а.с.а.с.4, 5), згідно п.п. 1.1., 7.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлових приміщень будівлі, загальною площею 15,0кв.м., що знаходяться за адресою: 83086, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 7, а саме: кабінет №201/1 на ІІ поверху зазначеного в технічному паспорті №15, для розміщення офісу, строком до 31.01.2011р.  

Приналежність об'єкту оренди Позивачу підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.12.2001р. (а.с.32).

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної із розрахунку 75,00грн. з урахуванням ПДВ на місяць за один квадратний метр та в цілому за орендований об'єкт -  1125,00грн., що вноситься наступним чином:

- до 15 квітня 2010р. Орендар сплачує авансовий платіж з розрахунку орендної плати за один місяць використання в розмірі 1125,00грн., за останній місяць оренди;

- внесення поточних орендних платежів проводиться щомісячно до 17 числа попереднього місяця оренди шляхом перерахування суми коштів на банківський рахунок Орендодавця.

Крім орендної плати за умовами п. 3.1. договору на Орендаря покладено обов'язок з  компенсації витрат Орендодавця з оплати вартості комунальних послуг, а оплата за використану електроенергія включена до орендної плати.

Положеннями п. 5.2.2. договору своєчасне та повне внесення орендних та інших платежів віднесено до обов'язків Орендаря.

Пунктом 6.4. договору встановлена відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

15.02.2010р. об'єкт оренди відповідно до п.п. 2.1. та 4.2.1 договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.6).

30.04.2010р. у зв'язку з розірванням договору оренди сторонами складено акт про повернення об'єкту оренди (а.с.7).

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань у Відповідача за період з 05.03.2010р. по 05.09.2010р.  виникла заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 1712,5грн. При цьому, часткові здійснені Відповідачем платежі (які врахована при визначені суми боргу) впродовж означеного періоду у загальному розмірі 1100грн. підтверджені наданими до справи банківськими виписками, а загальний майновий обіг між сторонами відображений в акті звірення розрахунків за період з 01.01.2010р. по 03.12.2010р. (а.с.10), який Відповідачем не підписаний.

Через несплату орендних платежів Позивач 29.11.2010р. (а.с.8) надіслав Відповідачеві претензію №29/11-77юр (а.с.9), якою вимагав протягом 7 днів з моменту отримання претензії сплати заборгованості з оренди з урахуванням пені в розмірі 2062,50грн., однак претензія Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Згідно довідки №б/н від б/д за підписом керівника та головного бухгалтера Позивача (а.с.28) означена заборгованість станом на 15.03.2011р. Відповідачем не погашена.

За таких обставин Позивач, нарахувавши додатково на суму заборгованості пеню в розмірі 258,57грн. та 3% річних в розмірі 43,96грн., наполягає на задоволені заявлених вимог.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків, складеного (а.с.31) та надісланого (а.с.30) Позивачем на виконання вимог суду. В означеному акті окрім стягуваної суми заборгованості Позивачем відображені понесені ним судові витрати (а.с.а.с.19, 20) у зв'язку із поданням цього позову.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором орнеди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором і застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендних платежів  до 17 числа попереднього місяця оренди відповідно до умов п.3.2 договору оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи докази здійснення Відповідачем платежів на користь Позивача за користування приміщенням згідно укладеного між ними договору і визначених за актом звірення розрахунків (а.с.31) зобов'язань, суд, за відсутністю доказів іншого, дійшов висновку про наявність невиконаних грошових зобов'язань Орендаря у сумі  1712,50грн.   

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог, викладений у позовній заяві, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі  1712,50грн., 3% річних – у розмірі 43,96грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п. 6.4 договору оренди  №15/02-10-17 від 15.02.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Беручи до уваги встановлений судом факт невиконання грошових зобов'язань Відповідачем у розглядуваний період, перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсязі – у сумі  258,57грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донінформцентр”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01880210) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетинг для Вас”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33135723) про стягнення за договором оренди №15/02-10-17 від 15.02.2010р. основного боргу в розмірі 1712,50грн., пеню в розмірі 258,57грн., 3% річних в розмірі 43,96грн. в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетинг для Вас”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33135723) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донінформцентр”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01880210) основного боргу в розмірі 1712,50грн., пеню в розмірі 258,57грн., 3% річних в розмірі 43,96грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетинг для Вас”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33135723) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донінформцентр”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01880210) державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 31.03.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.