Рішення

від 01.04.2011 по справі 9/19/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/19/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.11                                                                                 Справа № 9/19/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства "Луганська обласна паливно-енергетична компанія", м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 13 690 грн. 96 коп.

в присутності представників:

від позивача –Драннікова І.Л., дов. б/н від 12.05.10,

від відповідача –Нікітін В.В., дов. № 81-д від 21.12.10, Рисістих І.А., дов. № 14-д від 17.02.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, КП "ЛО ПЕК", звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 4745,0 грн., пеню у розмірі 570,19 грн., інфляційні нарахування –1267,68 грн. та 3% річних –309,34 грн. за договором оренди від 01.07.07 № 17, крім того, неустойку за користування майном за період з 10.07.09 по 31.12.10 в сумі 6798,75 грн.

Позивач неодноразово змінював розмір позову та остаточно виклав вимоги у судовому засіданні 17.03.11, згідно з якими просить стягнути з відповідача борг в сумі 4745,0 грн., пеню –67,94 грн., інфляційні втрати –1384,40 грн., 3% річних –332,35 грн. та неустойку за користування майном за період з 10.07.09 по 28.02.11 в сумі 7554,16 грн., загалом –14083,85 грн.

Відповідач, Луганське МКП "Теплокомуненерго", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 21.02.11, з позовом не погодився з наступних підстав.

Підставою позову є договір оренди від 01.07.07 № 17, згідно з п. 9.1 якого він може бути достроково припинений або змінений за згодою сторін.

Відповідачем 12.09.08 на адресу позивача було направлено додаткову угоду про розірвання спірного договору оренди листом за № 15/42-4/165, який був отриманий позивачем.

В супереч положень ст.ст. 188 та 181 ГК України вказана додаткова угода позивачем не була розглянута, разом з тим, 28.11.08 відповідач направив на адресу позивача повідомлення про припинення договору оренди.

Відповідач пояснює, що всі рахунки, які виставлялись позивачем з 01.01.09, поверталися без підписання та взяття до оплати.

Крім того, 23.03.09 відповідач звернувся до позивача листом за № 15/42-4-668 з проханням не направляти на адресу ЛМКП "Теплокомуненерго" документів за вже розірваним договором.

Представник позивач звернувся із заявою про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Доводи позивача полягають у наступному.

За укладеним між ним та відповідачем договором оренди від 01.07.07 № 17 згідно з актом прийому-передачі майна позивач (орендодавець) передав в тимчасове користування відповідачу (орендар) майно для устаткування прийому абонентів абонентськими відділами, розташованими за адресами: кв-л Ленінського Комсомолу, 10-а та кв-л Якіра, 2-а.

Згідно з умовою п. 3.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати орендні платежі у розмірі 191,95 грн. за перший місяць оренди (липень 2007 року), за наступні –з урахуванням індексу інфляції, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

У зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання позивачем була направлена претензія № 150 від 07.07.09, крім того, повідомлення про відмову від договору оренди з 10.07.09, однак відповіді на претензію та на повідомлення від відповідача не надходило.

За розрахунком позивача за період з грудня 2007 року по грудень 2008 року за відповідачем виникла заборгованість з орендних платежів у загальному розмірі 4745,0 грн.

Посилаючись на п. 7.1 договору та положення ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач  нарахував пеню за порушення грошового зобов'язання у розмірі 67,94 грн. за період з 16.06.09 по 15.01.10, враховуючи кожний рахунок-фактуру, направлений на адресу відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення оплати рахунків-фактур у розмірі 1384,40 грн. та 3% річних –332,35 грн.

Посилаючись на норму ч. 2 ст. 785 ЦК України, згідно з якою якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі цієї норми позивачем за період з 10.07.09 по 28.02.11 нарахована неустойка в сумі 7554,16 грн.  

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні відносини полягають у тому, чи має право позивач вимагати з відповідача сплати заборгованості з орендної плати, інфляційних нарахувань, 3% річних та пені за прострочення грошового зобов'язання за договором оренди, та додатково неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення орендованого майна у заявлених розмірах.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір оренди від 01.07.07 № 17 (а.с. 15 –17), згідно з яким, у відповідності до акту приймання-передачі майна (а.с. 18), позивач передав в тимчасове користування відповідачу майно для устаткування прийому абонентів абонентськими відділами, розташованими за адресами: кв-л Ленінського Комсомолу, 10-а та кв-л Якіра, 2-а.

Згідно з умовою п. 3.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати орендні платежі у розмірі 191,95 грн. за перший місяць оренди, за наступні –з урахуванням індексу інфляції, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи неналежне виконання грошового зобов'язання, позивач направив  претензію № 150 від 07.07.09 та повідомлення про відмову від договору оренди з 10.07.09.

Щодо доводів відповідача про дострокове припинення спірного договору оренди  за згодою сторін на підставі додаткової угоди про його розірвання, направленого листом від 12.09.08 за № 15/42-4/165, то відповідно до умови п. 8.1 договору він укладений з 1 липня по 31 грудня 2007 року (на 6 місяців), а за умовами п.п. 8.3 та 8.4 цього договору, за відсутності відповідних заяв сторін протягом місяця після його закінчення, він вважається автоматично пролонгованим на той же термін і на тих же умовах.

Саме у такий спосіб договір оренди був пролонгований після закінчення його строку дії з 1 січня по 30 червня 2008 року (на 6 місяців) та з 1 липня по 31 грудня 2008 року (також на 6 місяців).

Не дочекавшись закінчення строку дії договору відповідач 12 вересня 2008 року направив на адресу позивача листа за № 15/42-4/1655 з пропозицією розірвати договір оренди та проект додаткової угоди від 12.09.08 про розірвання договору (а.с. 39, 40).

Позивач не заперечує проти отримання вказаного вище проекту додаткової угоди, однак погодження на дострокове розірвання договору оренди не давав, а за умовою п. 9.1 договору він може бути достроково припинений або змінений лише за згодою сторін.

Таким чином, договір продовжував діяти й після направлення позивачу пропозиції про розірвання договору оренди, оскільки відповідач не скористався своїм правом на дострокове розірвання договору в порядку, передбаченим ст. 188 ГК України та не звертався з відповідною заявою до суду.

Направлення позивачем листа від 28.11.08 на адресу відповідача про відмову від продовження договору оренди на 2009 рік, також не свідчить про досягнення сторонами згоди з цього питання, оскільки така пропозиція повинна була направлена протягом місяця після закінчення договору, а саме з 01.01.09 по 31.01.09 (у відповідності до умов п.п. 8.3 та 8.4), а, відтак,  у цьому випадку мова також не йде про дострокове розірвання договору.

Разом з тим, матеріали справи містять лист позивача від 03.07.09 за № 878 (а.с. 26) з повідомленням про відмову від договору оренди в порядку ст. 782 ЦК України та вимогою про повернення орендованого майна з повідомленням про наслідки невиконання цієї вимоги. Відповідач отримав вказаний лист 08.07.09, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с. 27).

Відповідно до правил ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не вносив орендну плату протягом 3-х місяців підряд, позивач правомірно відмовився від договору оренди та обґрунтовано вимагав від відповідача повернення орендованого майна.

Таким чином, твердження позивача, викладене у заяві про зміну розміру позовних вимог від 16.03.11 за № 27, про те, що спірний договір у відповідності до ч. 2 ст. 782 ЦК України є розірваним з 10.07.09 є обґрунтованим, оскільки саме ця дата зазначена ним у повідомленні про розірвання договору.

Щодо наявності заборгованості з орендної плати.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов договору у позивача відсутній обов'язок направлення кожного місяця рахунків-фактур щодо сплати орендної плати, однак, за умовою п. 3.2 договору у відповідача існує обов'язок щодо внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Разом з тим, матеріали справи містять перелік направлених позивачем рахунків-фактур за період з 31.12.07 по 31.12.08.

Позивачем наданий розрахунок щодо заборгованості з орендної плати за спірним договором, яка утворилась за період з грудня 2007 року по червень (включно) 2009 року і складає 4745,0 грн., з чим суд погоджується, оскільки це відповідає фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів інфляційні втрати у розмірі 1384,40 грн. за період з 16.01.08 по 28.02.11 (а.с. 78)  та  3% річних  за цей же період в загальній сумі 332,35 грн. (а.с. 79), враховуючи зобов'язання за кожним окремим розрахунковим місяцем, згідно з розрахунками, з якими суд не погоджується, оскільки термін нарахування перевищує строк позовної давності.

·           Виходячи з трирічного строку давності та враховуючи, що заборгованість за грудень 2007 року (рахунок-фактура ЛО-0001002) у відповідності до п. 3.2 договору  повинна бути сплачена до 15 січня 2008 року, право нарахування інфляції настає з 16.01.08, правильний термін нарахування інфляції за цей період повинен бути з 15.01.08 по 15.01.11, а сума інфляції за цей період - 313,98 грн. –207,44 грн. = 106,54 грн., а загальна сума інфляції за весь період повинна складати 1381,62 грн.

·           За таких же обставин 3% річних за заборгованістю за грудень 2007 року з урахуванням правильного терміну нарахування з 15.01.08 по 15.01.11 дорівнює 18,67 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%15.01.200815.01.20111096207,4418.67

а загальна сума річних за весь період повинна складати 331,58 грн.

Умовою п. 3.4 договору передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання з внесення орендної плати у вигляді пені, яка обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з цією умовою позивачем нарахована пеня за заборгованістю за травень та червень 2009 року за період прострочення з 16.06.09 по 15.01.10, враховуючи прострочення за кожним окремим розрахунковим місяцем, що складає загальну суму 67,94 грн. (а.с. 77).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Оскільки спірним договором іншого не передбачено, нарахування пені позивачем  має бути припинено через 6 місяців, починаючи з 16 числа кожного наступного за розрахунком місяцем (183 дні) та пред'явлено до стягнення протягом року.

Враховуючи, що позов направлений до господарського суду 14.01.11 (згідно зі поштовим штемпелем –а.с. 28), строк позовної давності щодо стягнення пені за травень 2009 року у розмірі 33,79 грн. сплинув 16.12.10, а відповідач заявою просить застосувати  строк позовної давності, відтак вимога про стягнення пені за цей період задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З аналізу наведеної норми випливає право наймодавця в разі припинення договору найму та неповерненні при цьому наймачем майна у строк, передбачений договором, вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування за весь час прострочення виконання обов'язку щодо повернення майна.

Відповідач не довів факту повернення орендованого майна належними доказами, акт передачі цього майна у матеріалах справи відсутній.

На підставі цієї норми позивачем за період з 10.07.09 по 28.02.11 нарахована неустойка в сумі 7554,16 грн.  

Суд не погоджується з таким розрахунком, зважаючи на розірвання спірного договору у відповідності до ч. 2 ст. 782 ЦК України з 10.07.09  та виходячи з умови п. 6.1 договору, згідно з яким орендоване майно повинно бути повернуте відповідачем не пізніше 10 днів. Таким чином, прострочення зобов'язання відповідача з повернення спірного майна відбулося з 20.07.09.

Враховуючи термін нарахування по 28.02.11 та розмір щомісячної орендної плати, взятий позивачем до розрахунку (191,95 грн.), подвійний розмір місячної плати складає 383,9 грн., а розмір неустойки повинен складати 7396,50 грн.:  

·          з 20.07.09 по 20.02.11 –19 місяців: 383,9 грн. х 19 = 7294,10 грн.,

·          з 21.02.11 по 28.02.11 –8 днів: 12,80 грн./день х 8 = 102,40 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Луганського МКП "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, код 24047779, на користь позивача, КП "Луганська обласна паливно-енергетична компанія", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-б, код 30091715, заборгованість з орендної плати в сумі 4745,0 грн., пеню –34,15 грн., інфляційні нарахування –1381,62 грн. та 3% річних –331,58 грн., неустойку - 7396,50 грн., загалом –13888,85 грн., крім того, витрати зі сплати держмита -  138,89 грн. та інформаційно-технічні витрати –232,73 грн.

3. У задоволенні решти вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 04.04.11.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов