Постанова

від 21.03.2011 по справі 4/43 (6/48-4/65)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/43 (6/48-4/65)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

21.03.11                                                                                           Справа  № 4/43 (6/48-4/65)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                 Михалюк О.В.

суддів                                                        Новосад Д.Ф.

                                                                  Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова

на ухвалу  господарського суду Львівської області від 12.11.2009р.

у справі       № 6/48-4/65

за заявою   ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ

до                 корпорації «Укрнерудпром», м.Львів

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –Юрченко Ю.А.

від боржника –Руминська І.В.

від ініціюючого кредитора –Працьовита С.М.

арбітражний керуючий - не з»явився

          В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2009р. у справі № 6/48-4/65 (суддя Гриців В.М.) про банкрутство корпорації «Укрнерудпром», м.Львів ухвалу господарського суду Львівської області від 08.02.2008р. у даній справі за результатами розгляду заяви ДПІ у Франківському районі м.Львова про перегляд даної ухвали за нововиявленими обставинами залишено без змін.

          Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник –ДПІ у Франківському районі м.Львова 27.11.2009р. подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати згадану ухвалу.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду від 12.11.2009р. –без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010р. задоволено частково касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2011р. Розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду.

          Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник вважає те, що кредиторські вимоги ДПІ у Франківському районі м.Львова в розмірі 9939795,00 грн., правомірність виникнення яких підтверджено судовими рішеннями, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство корпорації «Укрнерудпром»та заявлені в порядку, визначеному ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі –Закон) мають статус конкурсних, відтак, на думку скаржника, податковий орган є конкурсним кредитором, а вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.     

          Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частково до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 6/48-4/65 про банкрутство корпорації «Укрнерудпром», порушена за заявою ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ухвалою господарського суду від 24.03.2006р.

Ухвалою господарського суду від.08.02.2008р., постановленою за результатами розгляду заявлених кредиторських вимог ДПІ у Франківському районі м.Львова, суд першої інстанції відмовив податковому органу у визнанні заявлених вимог до боржника в сумі 34130107,00 грн.

07.04.2009р. ДПІ у Франківському районі м.Львова звернулась до господарського суду із заявою про перегляд ухвали суду від 08.02.2008р. за нововиявленими обставинами.

Оскаржуваною ухвалою суд відмовив у задоволенні вказаної заяви та ухвалу від 08.02.2008р. у справі про банкрутство корпорації «Укрнерудпром»залишив без змін, посилаючись, зокрема, на те, що вимоги ДПІ у Франківському районі м.Львова є поточними, а не конкурсними.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної суду не погоджується з наступних підстав:

Положеннями статті 1 Закону передбачено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Статтею 1 цього  Закону визначено, що кредитором може бути орган державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Норми частини 3 статті 6 Закону містять положення щодо обов'язкової безспірності вимог ініціюючого кредитора при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство.

Виходячи зі змісту статей 6, 14 вказаного Закону, вимога надання кредитором до заяви про визнання грошових вимог до боржника доказів безспірності цих вимог є обов'язковою при порушенні провадження у справі про банкрутство, але не є обов'язковою при зверненні із заявою в порядку статті 14 Закону.

Судом першої інстанції при розгляді заявлених кредиторських вимог не було враховано, що  згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Зазначеним Законом встановлено, що податкові зобов'язання можуть бути визначені самостійно платником податків у податковій декларації або контролюючим органом з прийняттям податкового повідомлення-рішення.

Цей Закон відрізняє податкове зобов'язання та податковий борг, який виникає  у разі несплати податкового зобов'язання.

Отже, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов'язання, а виходячи зі змісту статті 14 Закону, при зверненні до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог.

Стаття 14 вказаного Закону не передбачає зобов'язання державної податкової інспекції звертатися з грошовими вимогами до боржника  лише у зв'язку з наявністю податкового боргу платника податків, цей факт має значення  при порушенні провадження у справі  про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора –державної податкової інспекції.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами оскарження податковою інспекцією судових рішень прийнятих не на користь ДПІ, постановою Вищого адміністративного суду від 05.02.09 по справі № 5/850-12/137 (5/300-23/31) частково задоволено касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова та підтверджено правомірність визначення податковим органом за результатами проведеної перевірки податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6 291 888 грн., в тому числі 3 145 944 грн. - основний платіж, 3 145 944 грн. - штрафні санкції. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.01.04 № 261/10/23-2 з податку на прибуток на суму 6 291 888 грн. залишено в силі.

Крім цього, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.09 по справі № 5/1097-19/186 (5/299-23/30) задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова та підтверджено правомірність визначення податковим органом за результатами проведеної перевірки податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 647 907 грн., в тому числі 1 827 033 грн. - основний платіж, 1 827 033 грн. - штрафні санкції. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.01.04 № 262/10/23-2 з податку на додану вартість на суму 3 647 907 грн. залишено в силі.

Відтак, кредиторські вимоги ДПІ у Франківському районі м.Львова до боржника в сумі 9 939 795,00 грн., правомірність виникнення яких підтверджено судовими рішеннями, заявлені в порядку статті 14 Закону та мають статус конкурсних, а не поточних.

          Відповідно до статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

          До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними доказами, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

          Статтею 113 ГПК України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

 Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.   

          Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 91,101-106, 112-114 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу задоволити частково.

          Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2009р. у справі № 6/48-4/65 скасувати.

          Заяву ДПІ у Франківському районі м.Львова про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 08.02.2008р. у справі № 6/48-4/65 за нововиявленими обставинами задоволити.

          Ухвалу господарського суду Львівської області у справі № 6/48-4/65 від 08.02.2008р. скасувати.

          Визнати ДПІ у Франківському районі м.Львова кредитором у справі про банкрутство корпорації «Укрнерудпром», м.Львів на суму 9 939 795,00 грн., в тому числі 4 972 977,00 грн. як вимоги третьої черги та 4 972 977,00 грн як вимоги шостої черги.

Головуючий суддя                                                                                   Михалюк О.В.

суддя                                                                                                            Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                                           Мельник Г.І.