Постанова

від 11.03.2008 по справі 11/6926

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/6926

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" березня 2008 р.                                                          Справа №  11/6926

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                    Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                             Кулик О.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ", м.Київ

на  рішення господарського суду Хмельницької  області

від "29" листопада 2007 р. у справі № 11/6926 (суддя Радченя Д.І.)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ", м.Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум", м.Хмельницький

про  стягнення 27816,45 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.11.2007 р.у справі №11/6929 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум" про стягнення 27816,45 грн. задоволено частково:

- стягнуто з ТОВ "Медикум" на користь позивача 19927,11 грн. основного боргу, 199,27 грн.  витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката;

- в частині позовних вимог щодо стягнення 3003,82 грн. штрафу відмовлено;

- в решті позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказане рішення в частині відмови щодо стягнення з відповідача штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Медикум" на користь позивача штраф в сумі 3284,32 грн. за прострочення в оплаті поставленого по договору поставки №1674 від 20.05.2007 р. товару більш ніж на 30 днів.

Як вказано в апеляційній скарзі, не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами існували договірні відносини на підставі накладних з посиланням на те, що договір №1674 від 20.05.2007р. вступив в силу з моменту його підписання відповідачем, тобто з 17.07.2007 р.

При цьому, скаржник вказує, що в договорі поставки №1674 від 20.05.2007 р., укладеному між ТОВ "Інтерфарма-Київ" та ТОВ "Медикум" зазначено, що договір набирає чинності з 20 травня 2007 року. Крім того, ТОВ "Інтерфарма-Київ" неодноразово відправляло на поштову адресу  ТОВ "Медикум"  спірний договір, а 20 червня 2007 року підписаний зі сторони відповідача його керівником Ястремською Л.Б. договір був направлений ТОВ "Інтерфарма-Київ" факсом.

Тому, особа, що подала апеляційну скаргу, вважає відмову в задоволенні позову щодо стягнення з ТОВ "Медикум" на користь ТОВ "Інтерфарма-Київ" штрафу за прострочення в оплаті більш ніж на 30 днів в сумі 3284,32 грн. безпідставною.

Своїм правом на участь в судовому засіданні ТОВ "Інтерфарма-Київ" не скористалось та надіслало на адресу суду клопотання (вх.№02-01/1489/08 від 06.03.2008 р.) про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в засідання суду не направив.

Разом з тим, 11.03.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медикум" надіслало на адресу суду клопотання за вих.№36 від 06.06.2008 р., в якому зазначало, що не має можливості направити свого представника, у зв'язку з чим просило відкласти розгляд апеляційної скарги. У вказаному клопотанні відповідач також вказав, що заперечує проти стягнення штрафу у розмірі 10%, оскільки з договором поставки №1674 відповідач був ознайомлений лише 17 липня 2007 р., про що свідчить протокол розбіжностей і сам договір поставки.

Вказане клопотання розглянуто судовою колегією та відхилено, оскільки, по-перше, відповідачем документально не підтверджені обставини, якими дане клопотання обґрунтовується; по-друге, зважаючи на положення ст.28 ГПКУ України, відповідач як юридична особа був не позбавлений можливості направити для участі у справі будь-якого представника згідно довіреності.

Крім того, з урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 20 травня 2007 року між сторонами у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медикум" (покупець) укладено договір поставки №1674 (а.с.8, т.1), за яким постачальник передає у власність покупця лікарські засоби та вироби медичного призначення, дозволені для використання в Україні (товари), а покупець приймає їх згідно накладних (специфікацій) і оплачує цей товар в зазначений термін (п.1.1. договору).

Згідно до п.2.1. договору постачальник відпускає товар покупцю на таких умовах: строки оплати, а також поставленого товару вказані в накладних окремо на кожну поставку.

В розділі 5 сторони обумовили відповідальність сторін, зокрема, встановили, що при порушенні покупцем строків оплати він сплачує постачальнику згідно ст.625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Крім того, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, в тому числі прострочення в оплаті більше 30 днів, ніж встановлено в п.2.1. цього договору, покупець додатково сплачує штраф в розмірі 10% від вартості поставленого товару.

Як свідчить відмітка на договорі №1674, у тому числі на засвідченій позивачем копії його примірника договору (а.с.8, т.1), зі сторони покупця - ТОВ "Медикум" даний договір підписаний лише 17 липня 2007 року.

Водночас, як зазначає позивач, саме на виконання договору №1674 від 20.05.2007 р. ним здійснювалась поставка відповідачу лікарських засобів та виробів медичного призначення в період з 23.05.2007 р. по 25.06.2007 р. При цьому, факт поставки вказаного товару позивачем ТОВ "Медикум" підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.9-54,140-150, т.1, а.с.1-49, т.2) на загальну суму 19927,11 грн.

Згідно заяви позивача про зміну позовних вимог №1 від 27.11.2007 р., яку виходячи з її змісту та приписів ст.22 ГПК України слід розцінювати як заяву про зменшення позовних вимог, борг відповідача за отримані у травні-червні 2007 року медпрепарати визначено в сумі 22732,13 грн.

Стосовно накладної за №23247/6 від 25.06.2007 р. слід зазначити, що з наявної в матеріалах справи копії даної накладної (а.с.55-58, т.1, а.с.50-53, т.2) вбачається, що вона не підписана покупцем, на відміну від інших накладних, де підпис засвідчений печаткою відповідача, а тому не підтверджує факт приймання-передачі товару на суму 2805,02 грн. Оскільки на вимогу господарського суду позивачем не було надано оригіналу вказаної накладної та не доведено іншими належними доказами факт приймання-передачі товару згідно накладної №23247/6 на вказану суму 2805,02 грн., то у позові в цій частині слід відмовити, а висновок суду щодо залишення позову без розгляду є помилковим. Тому у цій частині оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений  строк  (строки) товар  у  власність покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими  на  це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір поставки за №1674 від 20.05.2007 р. підписаний зі сторони покупця Ястремською Л.Б. - керівником товариства, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ за №331, тобто уповноваженою особою, 17.07.2007 р.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту, вимог  розумності  та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.1,2 ст.631 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма,  такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

З врахуванням наведених норм цивільного права та враховуючи обставини справи, зокрема, те, що договір поставки за №1674 однією із сторін був підписаний лише 17.07.2007 р., він є укладеним, а тому - чинним саме з цієї дати.

Крім того, зі змісту протоколу №4 розбіжностей до договору поставки №1674 від 20.05.2007р. між ТзОВ "Медикум" і ТОВ "Інфарма-Київ", що не був підписаний представником постачальника, також вбачається, що укладення договору поставки №1674, тобто узгодження його умов та підписання, відбулось саме 17 липня 2007 року.

Такий висновок підтверджується також тим, що сторони не скористались правом, наданим їм чинним законодавством, зокрема, ч.3 ст.631 ЦК України, згідно якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин  між  ними, які виникли до його укладення, та не встановили, що спірний договір №1674 поширюється також на відносини купівлі-продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення згідно  накладних, які існували до дня фактичного підписання договору поставки покупцем.

Отже, строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого відповідачем згідно накладних товару сторонами до укладення договору поставки встановлений не був, а тому відповідно до вимог ст.692 ЦК України, покупець був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Оскільки свої зобов'язання по оплаті отриманих лікарських засобів і виробів медичного призначення на суму 19927,11 грн. ТОВ "Медикум" не виконало, правомірним є висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позову про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Разом з тим, оскільки умови договору поставки №1674 з наведених вище підстав не поширюються на зобов'язання сторін у відносинах купівлі-продажу в період з 23.05.2007 р. по 17.07.2007 р., не можуть бути застосовані до відповідача й умови договору щодо відповідальності за порушення виконання зобов'язання, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості поставленого товару.

А тому, висновок господарського суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині позовних вимог про стягнення штрафу є також вірним.

Проте, при прийнятті рішення у даній справі місцевим господарським судом допущено порушення норм процесуального права, а саме ст.49 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне  забезпечення   судового  процесу  та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при  частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням  речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката підтверджені документально (а.с.61-62, 77-85, т.1).

В даному випадку, місцевим господарським судом позов задоволено частково, а тому розподіл судових витрат - витрат з державного мита, оплати послуг адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покладати на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, проте господарський суд вірно розподіливши між сторонами витрати з державного мита, помилково стягнув з відповідача 100% оплати послуг адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Тому рішення господарського суду Хмельницької  області  від 29 листопада 2007 р. у справі № 11/6926  в частині розміру судових витрат по оплаті послуг адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід змінити.

В решті рішення слід залишити без змін.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, позивач не обґрунтував своїх заперечень належними та допустимими засобами доказування. Таким чином, особа, що подала апеляційну скаргу, не використала в повній мірі наданих їй процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ", м. Київ  відмовити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 29 листопада 2007 р. у справі №11/6926 скасувати в частині залишення позову без розгляду з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові та змінити в частині розміру судових витрат по оплаті послуг адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медикум" (м.Хмельницький, вул.Завадського, 56, код ЄДРПОУ 30621806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Київ" (м.Київ, б-р І.Лепсе,8, код ЄДРПОУ 25285297)  -  19927,11 грн. основного боргу, 199,27 грн. витрат по сплаті державного мита, 90,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та 385,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

В решті позову відмовити."

3. Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №11/6929 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Ляхевич А.А.

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4- в наряд