Постанова

від 06.03.2008 по справі 15/567

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/567

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2008  року                                                                      Справа № 15/567

      Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

суддів:                                        Бойченка К.І.

                                                            Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання:                Антонової І.В.

та

представників сторін:

         від позивача:                         Мальцев В.С., довіреність №10 від 25.01.08,

                                                       представник за довіреністю;

                                                       Горюшко В.А., паспорт серії ЕМ №491965,

                                                       виданий Жовтневим РВ УМВС України

                                                       в Луганській області від 23.12.99, директор

                                                       ЗАТ „СУ №1” „Луганськстрой”;

від відповідача:           Філатова Т.Д., довіреність №15-9-621 від

                                              19.12.07, заступник начальника Головного

                                              управління юстиції у Луганській області;

                                              Стельмах Е.Б.,  довіреність №15-9-440 від

                                              21.02.08, заступник начальника відділу

                                              реєстрації актів цивільного стану

                                              Головного управління юстиції у Луганській

                                              області;

від третьої особи:            Касьяненко В.В., довіреність №11-12/1-4 від

                                              08.01.08, головний спеціаліст-юрисконсульт

                                              юридичного відділу Головного управління

                                              Державного казначейства України в

                                              Луганській області;

від прокуратури:                    прокурор у судове засідання не прибув;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Головного управління Державного

                                              казначейства України у Луганській області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  21 грудня 2007 року

у справі                                        №15/567 (суддя Пономаренко Є.Ю.)

за позовом:                                        Закритого акціонерного товариства „СУ №1”

                                             „Луганськстрой”, м.Луганськ                                                  

до відповідача:                              Головного управління юстиції у Луганській

                                              області, м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору, на стороні

відповідача                            Головне управління Державного

                                              казначейства України у Луганській області               

про                                         стягнення 27537 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

          Закрите акціонерне товариство „СУ №1” „Луганськстрой” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління юстиції у Луганській області про відшкодування заборгованості за договором оренди  нежилого приміщення на суму 24095 грн. 40 коп.

     Заявою б/н  про збільшення позовних вимог позивач просив  збільшити суму позовних вимог на 3442 грн. 20 коп. Загальна сума позову складає 27537 грн. 60 коп.

     Рішенням господарського суду Луганської області від 21 грудня 2007 року у справі №15/567 (суддя Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з  Головного управління юстиції у Луганській області на користь Закритого акціонерного товариства “СУ №1” “Луганськстрой” борг у сумі              27537 грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 275 грн. 38 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.  

      Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “СУ №1” “Луганськстрой” в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 33  грн. 28 коп..

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано тим, що Головним управлінням юстиції у Луганській області  позовні вимоги визнано у повному обсязі.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст.78 Господарського процесуального кодексу України, прийняв рішення про задоволення позову.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 21 грудня 2007 року у справі №15/567 Головне управління Державного казначейства України у Луганській області звернулось з апеляційною скаргою №11-07/5498 від 28.12.07, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що господарський суд прийняв рішення яке стосується обов'язків Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, яке не було залучено до участі у справі.

Заявником зазначено, що господарським судом Луганської області порушено статтю 65 Господарського процесуального кодексу України, а також суд не дотримався вимог інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 №01-8/154.

Заявником вказано, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому суд повинен був залучити до участі у справі –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в державі застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України. Положенням про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України  від 21.12.05 №1232, встановлені основні завдання казначейства, серед яких є розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, одним з яких є і відповідач –Головне управління юстиції в Луганській області.

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області має право на апеляційне оскарження, оскільки суд вирішив питання, що відноситься до обов'язків казначейства.

Згідно до „Положення про Державне казначейство України”, яке затверджено ПКМУ №1232 від 21.12.05, основним завданням казначейства є контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов”язаннями. Головне управління юстиції у Луганській області є розпорядником бюджетних коштів, тому Головне управління Державного казначейства України у Луганській області веде контроль за відповідністю платежів прийнятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням (стаття 112 Бюджетного кодексу України).

Будь-які правовідносини з приводу складання, розгляду затвердження, виконання бюджетів, розгляду звітів про їх виконання, контролю за виконанням бюджетних повноважень регулюються виключно фінансовим законодавством України.

      Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 11 січня 2008 року у справі №15/567 прийняв апеляційну скаргу до апеляційного провадження.

      Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.01.08 у справі №15/567 для розгляду апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –               Бойченка К.І., Єжової С.С.

Відзивом на апеляційну скаргу №11 від 28 січня 2008 року Закрите акціонерне товариство „СУ №1” „Луганськстрой” зазначено, що Головне управління Державного казначейства України у Луганській області не є стороною у справі №15/567. Суд не приймав рішення про права та обов'язки Головного управління Державного казначейства України у Луганській області.

Позивачем зазначено, що предметом розгляду даної справи є неналежне виконання відповідачем укладеного з позивачем договору оренди. Залучення органів Державного казначейства України до розгляду господарських справ у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань сторонами господарського договору діюче законодавство не передбачає, тому, у Головного управління Державного казначейства України у Луганській області немає права щодо подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області у справі №15/567 від 21.12.07.

Позивач вказує, що оскільки Головним управлінням Державного казначейства України у Луганській області добровільно виконано рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567, то на даний час відсутній предмет спору, і таким чином справа підлягає припиненню.

Запереченням на апеляційну скаргу №15-9-233 від 29.01.08 Головне управління юстиції у Луганській області просить відмовити Головному управлінню Державного казначейства України у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 залишити без змін.

      Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2008 року до справи у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, а також цією ж ухвалою судом за результатами розгляду відповідного клопотання прокуратури залучено до участі у розгляді справи прокуратуру Луганської області.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою від 21 лютого 2008 року сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 22 лютого 2008 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 21 грудня 2007 року у справі №15/567 скасувати  частково з наступних підстав.

      Висновок господарського суду Луганської області про обґрунтованість позовних вимог Закритого акціонерного товариства „СУ №1” „Луганськстрой” до Головного управління юстиції у Луганській області про стягнення заборгованості в сумі 27537 грн. 60 коп., що виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 02 квітня 2007 року №21, є таким, що суперечить діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

      Як вбачається з матеріалів справи, підставою своїх позовних вимог позивач визначив договір оренди нежитлового приміщення від 02 квітня 2007 року №21, за яким Закрите акціонерне товариство „СУ №1” „Луганськстрой” передало, а Головне управління юстиції у Луганській області прийняло у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 172,11 кв. м., що розташоване за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 6, для розміщення Луганського обласного державного нотаріального архіву, і відповідач вступив у користування цим приміщення за актом приймання –передачі від 02.04.07 №21.

Згідно з п.п.4.1 та 4.3 договору №21 від 02 квітня 2007 року орендна плата складає 20 грн. 00 коп. за один квадратний метр та сплачується  у повному обсязі щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця, згідно з рахунками та актами виконаних робіт з одночасним повідомленням орендодавця про здійснений платіж.

     Дії сторін по укладанню договору оренди, на підставі якого виникла заборгованість з орендної плати, суперечать актам цивільного законодавства та Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.00 №1490 –ІІІ (далі –Закон про закупівлю).

    Відповідач у справі –Головне управління юстиції у Луганській області, здійснює свою діяльність на підставі Положення про головні управління юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - Положення).

          Згідно з п.13 Положення управління юстиції утримується за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до п.26 ст.2 Бюджетного кодексу України відповідач є розпорядником бюджетних коштів.

          Придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється в порядку, встановленому Законом про закупівлю.

          Головне управління юстиції України у Луганській області являється розпорядником бюджетних коштів, а залучене судом апеляційної інстанції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, відповідно до ст.112 Бюджетного кодексу України здійснює контроль за відповідністю платежів прийнятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням, а згідно зі ст.3 2 Закону про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів, перевіряє підстави для здійснення платежів, а саме наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів.    

          Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Кошторис є основним документом, яким надає повноваження бюджетній установі щодо здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

          Згідно зі ст.2 Закону про закупівлю цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг,  що  повністю  або  частково  здійснюються  за  рахунок державних  коштів,  за  умови,  що вартість предмета закупівлі для товару  (товарів),  послуги  (послуг)  становить  або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

          Зазначена стаття також передбачає випадки, у яких дія Закону про закупівлю не застосовується (ч.2 п.1, п.3). Оскільки перелічені у ст.3 випадки не застосування Закону про закупівлю до послуг з оренди не відносяться і вартість предмету закупівлі перевищує 20 тис. грн., відповідач повинен був здійснити процедуру закупівлі у точній відповідності до вимог Закону про закупівлю.

          Пунктом 4 ст.2 Закону про закупівлю передбачено, що забороняється  укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення   процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

          Договір оренди нежитлового приміщення №21 від 02 квітня 2007 року   укладений сторонами без проведення процедур закупівлі, тобто на час укладання договору №21 відповідач всю процедуру закупівлі, передбачену Законом про закупівлю, до укладання договору оренди не провів.

          Відповідач вважає, що він дотримався процедур закупівлі, які передбачені Законом про закупівлю, у зв'язку з тим, що 02.04.07 відбулось засідання тендерного комітету Головного управління юстиції України у Луганській області (протокол від 02.04.07), на якому розглянуто питання про обрання тендерної процедури для закупівлі послуг із здавання під найм власної нерухомості (оренда приміщення для Луганського обласного державного нотаріального архіву), згідно вказаного протоколу тендерний комітет постановив обрати для закупівлі послуг зі здавання під найм власної нерухомості (оренди приміщення для Луганського обласного державного нотаріального архіву) за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 6 процедуру закупівлі у одного учасника, доручити Бурко О.О., Тищенко Т.І. та Полегаєвій Л.В. підготовку необхідних документів та направлення їх для погодження Міжвідомчій комісії з питань державних закупівель.

          Умови застосування процедури закупівлі у одного учасника передбачені              ст.ст.14, 33 Закону про закупівлю.

          Згідно з ч.2 п.2 ст.14 застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує отримання  відповідного  висновку  Комісії  згідно  із статтею 33 цього Закону, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для  товарів  та  послуг  та 300 тисяч гривень для робіт.

          Пунктами 1 та 2 ч.3 ст.33 вказаного Закону передбачено, що закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про  закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів; що процедура закупівлі в  одного учасника  застосовується замовником  відповідно  до вимог статті 14 цього Закону у разі: потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника  може призвести до закупівлі товарів  або  послуг,  які  не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними  товарами або послугами.

          Тендерний комітет відповідача обґрунтував необхідність проведення процедур закупівель в одного учасника ч.4 п.2 ст.33 Закону про закупівлю, яким передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником відповідно до вимог статті 14 цього Закону у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через не передбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що  договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору  на  додаткові  роботи  не  повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору.

          Відповідач вважає, що він дотримався всіх процедур закупівлі в одного учасника, оскільки він отримав висновок Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №20-109/90-12181-ик від 18.10.07 до застосування результатів проведеної процедури –23.10.07 (проведення оплати за укладеним раніше договором). Викладене суперечить нормам спеціального Закону про закупівлю.

  За приписами Закону про закупівлю договори про закупівлю укладаються за результатами процедур закупівлі (ч.1 ст.2 ст.34, абз.4 ч.2).

    Пункт 3 ст.34 Закону про закупівлю містить перелік випадків, які дають підстави вважати, що укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо:              

- замовник не дотримався вимог частини сьомої статті 12 або частини другої статті  29 цього Закону;  

- договір було укладено у період оскарження згідно із статями 37 і 37-1 цього Закону;  

- договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю;  

- договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з  порушенням вимог статей 41, 42, 8, 17, 181, 19, 26,  29,  291 цього Закону;   

- договір за результатами торгів з обмеженою участю або процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням вимог частини другої статті 14 цього Закону.  

    Недійсність договорів передбачена ст.215 Цивільного кодексу України. Частина 2 вказаної статті передбачає, що недійсним є правочин, якщо його  недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим  Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.  

    Частина 2 ст.2 Закону про закупівлю прямо передбачає, що умови здійснення  процедур  закупівель товарів,  робіт і послуг за  рахунок державних коштів  можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом та виключно у   випадках, передбачених цим Законом.

    Отже договір оренди нежитлового приміщення №21 від 02 квітня 2007 року є нікчемним.

     На думку відповідача чітко відрізняються два поняття: укладання договорів про закупівлю та виконання договорів про закупівлю, що спростовується наступним.

          Стаття 22 Закону про закупівлю, на яку послався відповідач у своєму запереченні на апеляційну скаргу від 20.02.08, дійсно передбачає стадії державних закупівель, якими є:

1) затвердження  кошторису  (програми,   плану   використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання   звіту   про  результати  здійснення  процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

          Дійсно є різними стадії державних закупівель –„укладання договорів про закупівлю” та „виконання договорів про закупівлю”, але у даному випадку відсутній взагалі договір про закупівлю, так як договір оренди №21 від 02 квітня 2007 року укладений не за результатами проведених процедур закупівлі, а раніше –до проведення процедур закупівлі, які передбачені Законом про закупівлю.    

Те, що виконання відповідачем платежів по договору оренди №21 від 02 квітня 2007 року відбулось після отримання висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №0005048-вс від 12.10.07 не робить договір оренди №21 від 02 квітня 2007 року дійсним, оскільки цей договір є нікчемним з моменту його укладання в силу закону –ст.215 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.2 Закону про закупівлю.    

          Статтею 32 Закону про закупівлю третій особі як органу Державного казначейства України надано право здійснювати державний нагляд та контроль у сфері закупівель, а саме: перевіряти підстави для здійснення платежів, тобто наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів.  

           Таким чином, є правомірною участь у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, яке здійснює державний нагляд та контроль за проведенням державних закупівель розпорядниками державних коштів Луганської області, в т.ч. відповідачем, та відповідних підстав для здійснення платежів. Вказана третя особа обґрунтовано порушила питання про невідповідність укладеного договору оренди №21 від 02 квітня 2007 року вимогам Закону про закупівлю, що робить його нікчемним.          

      Оскільки оренда плата за користування нежитловими приміщеннями була обумовлена у договорі №21 від 02.04.07, який є нікчемним, нарахована позивачем заборгованість з орендної плати, не підлягає стягненню.

      За таких обставин, у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 27537 грн. 60 коп. слід відмовити.

      Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за позовом та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

      Господарським судом Луганської області обґрунтовано стягнуто з Закритого акціонерного товариства „СУ №1” „Луганськстрой” у доход Державного бюджету України  недоплачене державне мито у сумі  33  грн. 28 коп.

За вказаною скаргою заявник просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стаття 103 Господарського процесуального кодексу України передбачає повноваження апеляційного господарського суду, перелік яких є вичерпним. За даною нормою апеляційний господарський суд не вправі передавати на новий розгляд справу до суду першої інстанції у разі скасування рішення місцевого господарського суду.

       На підставі викладеного, судова колегія задовольняє частково апеляційну скаргу, скасовує рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 частково та приймає нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

       Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі слід викласти в наступній редакції: „У задоволенні позову відмовити”.

       Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі виключити.

       Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі слід вважати пунктом 2.

          Враховуючи те, що заявник апеляційної скарги - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, згідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” звільнений від сплати державного мита, державне мито за апеляційною скаргою підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з позивача, виходячи з приписів ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. А у даному випадку у задоволенні позову відмовлено і позивач не звільнений від сплати державного мита.   

          Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

                                            П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 21 грудня 2007 року  у справі №15/567 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 21 грудня 2007 року у справі №15/567 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

4. Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 викласти в наступній редакції: „У задоволенні позову відмовити”.

5. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 виключити.

6. Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 21.12.07 у справі №15/567 вважати пунктом 2.

       7. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „СУ №1” „Луганськстрой”, м.Луганськ, вул.Оборонна, 6, код за ЄДРПОУ 24182276 в доход Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, державне мито за апеляційною скаргою у розмірі 137 грн. 69 коп.

         Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

       Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      С.С.Єжова

Надруковано 7 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3.          позивачу

4.          відповідачу

5.          третій особі

6.          Прокуратурі Луганської області

7.          господарському суду Луганської області

Внесено 11.03.08