Рішення

від 31.03.2011 по справі 5016/623/2011(6/41)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/623/2011(6/41)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" березня 2011 р.                                                 Справа №  5016/623/2011(6/41)

За позовом:  Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63.

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет», 54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/5.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолстандарт», 54052, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 327/2, кв. 82.

Про: звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в загальній сумі 531 298,12 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Курник В.О., довіреність від 02.12.2010 року      

Від відповідача: не з»явився.

Від третьої особи: не з»явився.

СУТЬ СПОРУ: ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії ПАТ «Кредитпромбанк»звернувся до суду з позовом та просить звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог  банку по кредитному договору № 02/029/09-КЛТ від 29.12.2009 року в загальній сумі 400 000,00 грн.

          Відповідач та третя особа до судового засідання не з»явились, про причини неявки не повідомили.

          У відповідності до наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців місцезнаходженням відповідача вказано адресу: 54050, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Янтарна, 318/5.

          Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, проте повернулась до суду з поштовою відміткою «не зареєстровано».

За таких обставин суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд –

встановив:

  29 грудня 2009 р. між ВАТ “ Кредитпромбанк ” (правонаступником якого згідно п. 1.6. статуту є ПАТ “Кредитпромбанк”) та ТОВ «Укрмолстандарт»було укладено кредитний договір № 02/029/09-КЛТ, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит для оплати витрат, пов'язаних з господарською діяльністю у розмірі 400 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами 27,0 % річних, строком до 28 грудня 2010 року.

За умовами додаткової угоди № 2 від 05.01.2010 року сторони встановили, що, як виняток, сплата процентів за користування кожним кредитом (траншем) за грудень 2009 року та січень 2010 року здійснюється до 25.02.2010 року включно.

У відповідності до додаткової угоди № 3 від 30.03.2010 року сторонами обумовлено, що, як виняток, сплата процентів за користування кожним кредитом (траншем) за грудень 2009 року, січень 2010 року та лютий 2010 року, а також тих, що будуть нараховані за квітень-травень 2010 року здійснюється до 01.07.2010 року включно.

У відповідності до п. 3.4.5. договору сторони погодили обов'язок позичальника повністю погасити заборгованість за кредитами у термін не пізніше 28.12.2010 року зі своїх поточних рахунків на рахунки банку, що вказані у додаткових  угодах.

Згідно п. 3.4.3. договору позичальник взяв на себе обов»язок сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, починаючи з останнього робочого дня місяця по 5 (п»яте) число місяця наступного за місяцем, за який сплачуються проценти, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній додатковій угоді. Якщо 5 (П»яте) число припадає на вихідни або святкови день, проценти сплачуються наступного робочого дня.

На виконання умов договору банком було надано позичальнику кредит у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Позичальник в порушення умов договору платежі в погашення суми кредиту та процентів вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв»язку з чим  у позичальника станом на 02.03.2011 року виникла прострочена заборгованість.

За передбаченими п.3.4.9. договору умовами, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача по кредиту станом на 02.03.2011р. становить 400 000,00 грн. основного боргу; 107999,97 грн. процентів за користування кредитними коштами, 7274,69 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 16023,46 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів. Таким чином розмір загального боргу за кредитним договором № 02/029/09-КЛТ від 28.12.2009 року склав 531 298,12 грн.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (про позику), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

29 грудня 2009 року між банком та ТОВ “Продмаркет” (майновий поручитель) було укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 1501, за умовами якого поручитель передав в забезпечення зобов»язань ТОВ «Укрмолстандарт» - боржника за кредитним договором від 29.12.2009р. № 02/029/09-КЛТ, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку майно:

- нежитловий обє»кт, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Янтарна, буд. 318/5 (триста вісімнадцять дріб п»ять), який складається: адмінбудинок, цегла, літ. «А-2», загальною площею 458,40 кв.м, прохідна, цегла, літ. «О», склад, цегла, літ. «Н», загальною площею 333,90 кв.м, огорожі №№2,3,4,8, замощення літ. «І», що належить іпотокодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 06.07.2004 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Миколаївському МБТІ від 06.07.2004р., реєстраціний № 6504013, номер запису – 417 в книзі 6, згідно витягу № 4062211.

Умовами п. 4.3. іпотечного договору передбачено, що ціна договору купівлі-продажу майна (предмету іпотеки) визначається за згодою сторін, але в будь-якому разі не менше суми, зазначеної в п. 1.4 даного договору, тобто заставної вартості майна –1 520 240,00 грн.

У відповідності до п. 4.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право  задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв»язку з прострочкою виконання зобов»язань боржником за кредитним договором, витратами, пов»язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов»язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Пунктом 4.2. іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

В зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк 22.11.2010р. направив іпотекодавцю повідомлення про порушення зобов'язання за кредитним договором №02/029/09-КЛТ.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду доказів, які могли б служити підтвердженням виконання  вказаних  договірних  зобов'язань.

У відповідності зі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно  ст.173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами частини 1 ст.7 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення  цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Дане положення також передбачено ст.590 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України “Про іпотеку”та п.4.5. іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд може надати іпотекодержателю право продати предмет іпотеки третій особі - покупцеві шляхом укладення договору купівлі-продажу, відповідно до ст.38 Закону України “Про іпотеку”.

У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом надання позивачу права на їх продаж від свого імені будь-якій особі –покупцю в порядку ст.38 Закону України “Про іпотеку” з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки.

Приписами частини 1 ст.39 Закону України “Про іпотеку” визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України “Про іпотеку”, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

За передбаченими п. 4.3. іпотечного договору умовами сторонни також погодили, що ціна договору купівлі-продажу майна визначається за згодою сторін, але в будь-якому разі не менше суми, зазначеної в п. 1.4. іпотечного договору. У разі недосягнення згоди щодо ціни договору купівлі-продажу майна, така ціна визначається на підставі проведеної незалежної експертної оцінки суб»єктом оціночної діяльності, визначеногоіпотекодержателем самостійно та зазначеної в звіті про оцінку майна.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.   Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:  нежитловий обє»кт, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Янтарна, буд. 318/5 (триста вісімнадцять дріб п»ять), який складається: адмінбудинок, цегла, літ. «А-2», загальною площею 458,40 кв.м, прохідна, цегла, літ. «О», склад, цегла, літ. «Н», загальною площею 333,90 кв.м, огорожі №№2,3,4,8, замощення літ. «І», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Продмаркет»(54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/5) на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 06.07.2004 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Миколаївському МБТІ від 06.07.2004р., реєстраціний № 6504013, номер запису –417 в книзі 6, згідно витягу № 4062211, за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»по кредитному договору № 02/029/09-КЛТ від 28.12.2009 року в загальній сумі 531 298,12 грн., у тому числі: прострочену заборгованість по кредиту 400000,00 грн., проценти в розмірі 107999,97 грн., а також штрафні санкції: 16023,46 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 7274,69 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні 1 520 240,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет»(54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/5, ЄДРПОУ 32189144) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії ПАТ «Кредитпромбанк» (м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63, ЄДРПОУ 33301064) 5 312,98 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

   Суддя                                                        О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «04»квітня 2011 року