Рішення

від 01.04.2011 по справі 1/22/5022-285/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/22/5022-285/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2011 р.Справа № 1/22/5022-285/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Чопко Ю.О.             

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", м. Тернопіль

до Приватного малого підприємства "Лілія", м.Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 9463 грн. 23 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Решетуха Антоніна Віталіївна, начальник юридичного відділу

відповідача: не з"явилася.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з приватного малого підприємства "Лілія" 7026грн.57коп. –заборгованості за послуги з теплопостачання згідно договору №1519 від 25.01.2011р., 2436грн.66коп. –пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді, зокрема, в частині здійснення оплати вартості отриманих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 7026,57 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нарахована  2436,66 грн. пені, які  просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.03.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 23.03.2011р. Згідно ухвали суду від 23.03.2011р. розгляд справи відкладався на 01.04.2011р. з підстав зазначених в ухвалі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст. 64 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Суд клопотання задовольняє,  керуючись п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в якому, зокрема, зазначаються, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відтак право відповідача взяти участь у судовому засіданні судом забезпечено.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

25 січня 2001 року між Тернопільським обласним комунальним підприємством “Тернопільміськтеплокомуненерго”, - Енергопостачальною організацією (надалі –позивач) , з однієї сторони, та Приватним малим підприємством "Лілія",- Споживачем (надалі –відповідач), з другої сторони, укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1519 (надалі –Договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором (стаття 1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1. ст. 2 Договору теплова енергія постачається „Споживачу” в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Згідно п.п.3.2.2. п.3.2. ст. 3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 Договору „Споживач” теплової енергії зобов'язувався проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору. "Енергопостачальна організація”, у свою чергу, зобов'язувалась забезпечувати постачання теплової енергії „Споживачу” в обсягах згідно з цим договором з параметрами, що забезпечують підтримання нормативної температури в опалювальних приміщеннях за умови належного їх утеплення.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом. За відсутності приладів обліку або виходу їх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена „Споживачу” визначається „Енергопостачальною організацією”, як виняток, розрахунковим способом та „Споживач” зобов'язаний у місячний термін провести ремонт, держповірку та введення в дію засобів обліку, які вийшли з ладу (п. 5.1. та п.5.5. ст. 5 Договору).

Для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і теплоносія від теплових джерел „Енергопостачальної організації” та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання „Споживача” в розрахунковому періоді (п.6.4. ст. 6 Договору).

01.10.2006 року між сторонами у справі укладено додаток №1 до Договору, в якому визначено,  зокрема: код об'єкта: 10116; назва і адреса об'єкта: ПМП "Лілія", ветеринарна аптека, загальна площа: 51,20м2; висота 2,50м; максимальне навантаження ккал/год. 4080; теплові навантаження по опаленню 4080 (кал/год.).

В пункті 10.1. ст. 10 Договору сторони визначили, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 ст.10).

Оскільки жодних відомостей чи письмових заяв про припинення дії договору сторонами не представлено, а наявні в матеріалах справи документи, зокрема, надані позивачем рахунки, які виставлялись відповідачу для оплати наданих послуг, свідчать про те, що відповідачу послуги по постачанню теплової енергії надавались після закінчення терміну дії договору, суд вважає за доцільне зазначити, що термін дії Договору пролонговано та він є чинним на даний час.

З письмового пояснення позивача про нарахування за постачання теплової енергії, випливає, що нарахування за теплову енергію проводиться відповідно до умов Договору за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №194 від 17.02.2009 року.

Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності теплолічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год. приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження визначається договором між споживачем і підприємством теплових мереж. Плата за спожиту теплову енергію нараховується зокрема при відсутності тепло лічильника - щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн. за 1 Гкал теплової енергії .

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Пунктами 6.1- 6.3 ст. 6 Договору сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; „Споживач” за три дні до початку розрахункового періоду сплачує „Енергопостачальній організації” вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з врахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Факт надання позивачем послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді згідно Договору, за період з 01.11.2009 року по 31.01.2011 року на суму 7026грн.57коп. підтверджено наявними матеріалами справи, а саме: актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2009/2010р. та 2010/2011р. від 26.10.2009р. та відповідно від 12.10.2010 року; довідки про розрахунки за теплоенергію, рахунків за період з 01.11.2009р. по 31.01.2011р.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору не виконано своїх договірних зобов'язань та не проведено в повній мірі розрахунків за надані послуги у строки та порядку, визначені у статті 6 Договору на підставі виставлених йому рахунків, внаслідок чого станом на день подання позову за ним рахується заборгованість сумі 7026грн.57коп.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором ст. 209 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання  (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Договору та абзацу 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" відповідач зобов'язаний нести відповідальність у вигляді сплати пені, що згідно поданого позивачем розрахунку (в матеріалах справи) за період з 28.02.2010р. по 27.02.2011р. становить 2436грн.66коп.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач станом на день розгляду спору не надав суду будь-яких доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного малого підприємства "Лілія", 46016, м.Тернопіль, вул. Леся Курбаса, будинок 2 (ідентифікаційний код 14038302) на користь комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, 46001, м. Тернопіль, вул. Івана Франка, будинок 16 (ідентифікаційний код 14034534)  7026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 57 коп. основного боргу, 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 66 коп. пені, 102 (сто дві) грн. рівно державного мита і 236  (двісті тридцять шість) грн. рівно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони, третя особа мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.  

Повний текст рішення виготовлено 05 квітня 2011р.

Суддя                                                                                          Ю.О. Чопко