Рішення

від 21.03.2011 по справі 5023/071/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/071/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/071/11

вх. № 071/11

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Литвин О.О. (дов. від 21.01.2011р.)

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Візард", м. Запоріжжя  

до  Приватного підприємства "Дельта Трейд", м. Харків  

про стягнення 14007,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Компанія "Візард", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Дельта Трейд", про стягнення заборгованості за договором № 27-Д від 31.08.2009р. в загальній сумі 14007,97 грн., в т.ч. основний борг - 12940,56 грн., пеня - 335,20 грн., інфляційні втрати - 602,45 грн., 3% річних - 129,76 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на адресу по якій він зареєстрований та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Візард" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Дельта Трейд" (дистриб"ютор, відповідач) був укладений Дистриб'юторський договір № 27-Д (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти у власність відповідача  товар у визначений Договором строк, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його в розмірі та у строк, визначені Договором (п.1.2).

Відповідно до п. 2.3 Договору передача товару здійснюється на підставі відповідних видаткових накладних, датою підписання яких визначається момент поставки.

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата поставленого товару здійснюється з відстрочкою до 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.04.2010 р. дію договору продовжено до 31.12.2010р.

На виконання умов Договору за період з вересня 2009 р. по серпень 2010 р. позивач поставив, а відповідач отримав товар (кондитерські вироби) на загальну суму 316888,32 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 18-46).

Відповідач частково оплатив поставлений товар, а саме на суму 303947,76 грн., що підтверджується виписками з банку, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.47-76).

Таким чином, несплаченою залишилась сума в розмірі 12940,56 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 12940,56 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Умовами договору, а саме п.6.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час нарахування пені, за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку суми пені позивачем з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо обмеження стягнення пені не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд звертає увагу на те, що позивач розрахував пеню виходячи з однієї облікової ставки НБУ, таке нарахування не суперечить діючому законодавству не перевищує максимальний розмір можливої пені, тому приймається судом.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, зроблений з урахуванням умов договору та відносин, що склалися між сторонами.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 335,20 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат за період з серпня 2010р. по жовтень 2010р., сума яких склала 602,45 грн., та 3% річних за період з 10.08.2010р. (дати останньої сплати та виникнення заборгованості в сумі 12940,56 грн.) по 10.12.2010р., сума яких складає 129,76 грн.

Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому ці суми підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 140,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Дельта Трейд" (61018 м. Харків, вул. Новопрудна, 4, кв. 70, код 34467718, р/р 26006052300812 у відділенні № 29 ХГРУ Приватбанк, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Візард" (69002 м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 92, код 32096448, рах. № 26006000247839 у ВАТ "Універсал Банк" Запоріжжя, МФО 322001) основну заборгованість у сумі 12940,56 грн., пеню в сумі 335,20 грн., інфляційні втрати в сумі 602,45 грн., три відсотки річних в сумі 129,76 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 140,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 25.03.2011р.