Постанова

від 24.03.2011 по справі 2а/0270/982/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 березня 2011 р.                      Справа № 2а/0270/982/11             м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

розглянувши без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного матеріали адміністративної справи

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області

до:   Приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області (далі - Фонд) до Приватного підприємства «Кармалюківський аграрій» (далі - ПП «Кармалюківський аграрій») про стягнення заборгованості у сумі 152,62 гривень.

Позов мотивовано тим, що станом на 01.02.2011 року, згідно розрахункової відомості «Кармалюківський аграрій» про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за 2010 рік, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 152,62 грн. Вказана розрахункова відомість підписана керівником ПП «Кармалюківський аграрій», скріплена печаткою відповідача та підписана посадовою особою позивача, а, отже, сума недоїмки зі сплати страхових внесків, визначена в ній, є узгодженою. Дана заборгованість визначається як різниця між загальною сумою заборгованості станом на 01.01.2011 року та сумою, яка вже знаходиться на примусовому виконанні згідно виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року №2-а-2131/10/0270.

Оскільки, кошти відповідачем в добровільному порядку не сплачені, Фонд звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням стягнути з СП «Кармалюківський аграрій» заборгованість у сумі 152,62 гривень в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву (вх.№7404 від 21.03.2011 року) про розгляд справи без його участі, окремо вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату та місце судових засідань неодноразово повідомлявся  завчасно та належним чином. Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду  адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які  беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді  справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних підстав – неявки учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи за відсутності сторін без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Роботодавці, згідно з ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", несуть відповідальність за шкоду, заподіяну Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства. Зокрема, ч. 3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг  реалізованої  продукції  (робіт,  послуг), суму  заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки  на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне  подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не перерахував Фонду страхові внески за 2010 рік в сумі 152,42 грн., що відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої  постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.08.2007 за № 867/14134 12.07.2007  (чинній на момент виникнення спірних відносин), вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Оскільки, відповідачем не перераховані вказані страхові внески до Фонду, то відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що даний борг визначений на підставі розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік (а.с.3), розрахований відповідачем самостійно, за підписом керівника ПП «Кармалюкіський аграрій» та скріплений печаткою відповідача, що сприймається судом як фактичне визнання заборгованості у сумі 152,42 гривень.

Відповідачем не надано до суду підтвердження сплати до Фонду недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 152,42 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.  

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов  задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Кармалюкіський аграрій» (с. Кармалюкове, Жмеринський район, Вінницька область, 23120, ідентифікаційний код 34744745) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Жмеринському районі Вінницької області (вул. Леніна, 11, м. Жмеринка, 23100, Вінницька область, код ЄДРПОУ 25937624) заборгованість в сумі 152 (сто п’ятдесят дві гривні) 62 (шістдесят дві) копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис)          Чудак Олеся Миколаївна

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар