Постанова

від 31.03.2011 по справі 2а/2570/1053/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                 Справа № 2а/2570/1053/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 березня 2011 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді                                Баргаміної Н.М.

при секретарі                                           Селивон О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжині Чернігівської області  до товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин»  про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В :

09.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 857 грн. Свої вимоги мотивує тим, що всупереч вимогам Закону України «Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105 (далі Закон - № 1105), відповідно до якого сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є обов’язковою для всіх роботодавців, але відповідач не сплатив заборгованість у строки та в порядку, передбаченому цим Законом.

 Представник позивача в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість надіслав на адресу суду заяву від 30.03.2011 року про розгляд справи без його участі, а також вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.    

Відповідач  в судове засідання повторно не з’явився, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. В запереченнях, надісланих 17.03.2011 року на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду відповідач вказував, що боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства, в порядку встановленому зазначеним Законом.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін.

Фіксування судового засідання відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 18 Закону №1105, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах  та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду  соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм  найменуванням.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований, як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону №1105 відповідач, як роботодавець, зобов’язаний, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до частини 3 статті 47 Закону №1105 розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Відповідно до пункту 4.10 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 (далі – Інструкція № 36) розміри страхових внесків страхувальників-роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, та відповідно до пункту 4.12 вказаної Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Страхові внески, своєчасно несплачені страхувальником, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Юридичні особи – платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника (п.7.5 ст. 7 Інструкції № 36).

В п 5.1. Інструкції вказано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Згідно наданої позивачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 2010 рік у страхувальника товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин»  виникла недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності за 2010 рік поза межами дії мораторію  в розмірі 857 грн.  

У ст. 55 Закону №1105 вказано, що спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Згідно пункту 5.1 Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Відповідно п.4.12 Інструкції № 36 страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Таким чином, ненадходження або несвоєчасне надходження страхових внесків до Фонду перешкоджає повному та своєчасному фінансуванню та наданню соціальних виплат і послуг відповідно до Закону №1105, чим порушуються інтереси держави, як гаранта надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фонду та право громадян, яким відповідно до Конституції України гарантовано право на соціальний захист, що покладає на прокуратуру обов’язок представництва, як це передбачено статтею 121 Конституції України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, зазначені в його запереченнях,  щодо того, що позивач може звернутися з заявою про поточні грошові вимоги у справі про банкрутство лише після визнання боржника банкрутом  на підставі наступного.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2010 року по справі          № 9/137б було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин».

В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Таким чином, в силу приписів вищевказаного Закону  дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тобто на вимоги конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань відповідача то згідно із загальними правилами на ці  зобов'язання, не розповсюджує свою дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, який введено з порушенням справи про банкрутство позивача, оскільки відповідні зобов’язання виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточною заборгованістю.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував позовної заяви з додатками, оскільки в матеріалах справи міститься квитанція та опис поштового вкладення до рекомендованого листа.

Враховуючи те, що вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Ніжині Чернігівської області  до товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин»  про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума до стягнення складається із сум внесків, які визначені відповідачем у поданій до відділення розрахунковій відомості самостійно, що свідчить про їх погодження, в установлений строк ці суми не сплачені, суд доходить висновку про необхідність їх задоволення в повному обсязі.   

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163   КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Піаст Агро-Ніжин»  (код ЄДРПОУ 35195229, с. Григоро - Іванівка, вул. Набережна, 1-а) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ніжин Чернігівської області (м. Ніжин, вул. Подвойського, 7,  р/р 37176400005, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592) заборгованість зі сплаті страхових внесків в розмірі 857 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Баргаміна Н.М.