Рішення

від 12.03.2008 по справі 47/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2008 р.                                                            Справа № 47/11-08

вх. № 605/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кришнева В.М. за довіреністю від 30.03.2007р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АНКОМ", м. Харків  

про стягнення 282510,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 282510,00грн. авансового платежу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі неналежного виконання умов договору №488-П/214Р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2825,10грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено агентський договір № 488-П/214Р від 30.12.2005р. Відповідно до умов даного договору агент зобов'язався надавати послуги позивачу щодо здійснення правочинів, в т.ч. укладання договорів від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи 05.06.2007р. сторони уклали додаткову угоду, згідно з якою агент зобов'язався укласти від імені та за рахунок позивача договір поставки технологічного устаткування з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "АНКОМ" (Відповідач).

Виконуючи умови агентського договору, діючи від імені та в інтересах позивача, агент уклав відповідний договір поставки № 126 - И від 05.06.2007р. з відповідачем. Згідно з вказаним договором поставки та Додатком № 1 до нього відповідач зобов'язався поставити позивачу технологічне устаткування, а саме: димосос центробіжний одностороннього всосування ДН-24ГМ з електродвигуном та вентилятор дутьєвий центробіжний одностороннього всосування ВДН - 20 з електродвигуном ДАЗО, загальною вартістю 565 020,00грн. на умовах, вказаних в договорі та додатках до нього.

Пунктом 4.3. договору передбачено порядок проведення розрахунків за товар, а саме: перерахування позивачем авансового платежу в розмірі 50% вартості товару згідно з додатком протягом 10 банківських днів після підписання додатку, і в подальшому кінцевий платіж в розмірі 50% вартості товару згідно з додатком, який здійснюється протягом 5 банківських днів від дати поставки товару.

Відповідач згідно з п. 8 Додатку № 1 зобов'язався поставити товар протягом 70 календарних днів від дати оплати авансу.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки згідно зі ст. 267 ГК України встановлюються сторонами в договорі.

Отже, позивач (покупець за договором) зобов'язався оплатити аванс в сумі 282 510,00грн., а відповідач (постачальник за договором) - поставити товар протягом 70 календарних днів від дня отримання авансового платежу.

На виконання умов договору позивач згідно з платіжним дорученням № 4207004567 від 12.06.2007р. сплатив відповідачу 282 510,00грн., тобто аванс в розмірі, передбаченому договором та Додатком до нього, а також у відповідності з рахунком - фактурою № СФ-0000052 від 05.06.2007р., отже, товар повинен бути поставлений відповідачем 20.08.2007р. але договірні зобов'язання відповідачем до теперішнього часу не виконані.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. п. 6.5., 6.6. договору всі спори та розбіжності, які можуть виникнути при виконанні даного договору будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів в порядку досудового врегулювання спору. В разі неврегулювання розбіжностей спір передається до господарського суду.

Як свідчать матеріали справи протягом вересня - листопада 2007р. позивач намагався врегулювати спір, про що свідчить листування (05.09.2007р. № 101-06/464, 25.09.2007р. № 1-25/09, 03.10.2007р. № 101-06/519, б/н від 08.10.2007р., 26.10.2007р. № 101-06/575), оскільки відповідач гарантував поставку товару і лише листом від 26.11.2007р. № 1/26/-11 відповідач повідомив про неможливість виконання своїх зобов'язань, запропонував розірвати договір поставки № 126-П від 05.06.2007р., після чого протягом трьох днів зобов'язався повернути отриманий аванс.

05.12.2007р. за № 101-05-04/604 відповідачеві в порядку досудового врегулювання спору була направлена вимога про повернення суми 282 510,00грн., оскільки згідно з п. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

В договорі (п. 9.3.) сторони передбачили право покупця в односторонньому порядку повністю або частково відмовитись від подальшого виконання договору у випадку невиконанння постачальником своїх зобов'язань за договором, а згідно з п. 9.5. договору постачальник (у випадку дострокового припинення дії договору в зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним своїх зобов'язань) зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти, не покриті належною поставкою товару.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати (п. 2 ст. 693 ЦК України).

Отже відповідач зобов"язаний був повернути позивачеві одержану суму попередньої оплати, однак ця вимога була залишена без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 282510,00грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2825,10грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 615, 693 Цивільного кодексу України, ст. 265, 267 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Анком" (61168, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 309-Б, к.30, р/р 260013011209 в ПХФ АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351599, ЄДРПОУ 33413475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (54051, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, р/р 26005103440001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 33133003) заборгованості у розмірі 282510,00грн., держмита у розмірі 2825,10грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпеченн судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 12.03.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.