Постанова

від 21.02.2008 по справі 15/521

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/521

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.2008  року                                                            Справа № 15/521

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:          

від позивача                              повноважний та компетентний

представник не прибув;                              

від  відповідача                               представник за довіреністю Бурлаченко О.В.,

                                                  довіреність №б/н від 01.09.2007;          

від ТОВ „Елтіко”                               повноважний та компетентний

представник не прибув;

від ТОВ „Квінта”                              повноважний та компетентний

представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Приватного автотранспортного підприємства

                                                            „Автотехобслуговування”, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  15.01.2008

по справі                                  №15/521 (головуючий суддя –Пономаренко Є.Ю.,

                                                            судді –Лісовицький Є.А., Палей О.С.)

за позовом                                        Приватного автотранспортного підприємства

„Автотехобслуговування”, м.Луганськ

до відповідача                              Закритого акціонерного товариства „Укртранс-Луганськ”, м.Луганськ          

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору на стороні

позивача                                        Товариство з обмеженою відповідальністю

                                                            „Елтіко”, м.Алчевськ Луганської області

                                                            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Квінта”, м.Луганськ

про                                               стягнення 66001 грн. 89 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне автотранспортне підприємство „Автотехобслуговування”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Укртранс-Луганськ”, м.Луганськ про стягнення 95800 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.12.2005 була повернута зустрічна позовна заява Закритого акціонерного товариства „Укртранс-Луганськ”, м.Луганськ про стягнення 208488 грн. та зобов'язання заборонити чинення перешкод.

Ухвалою від 26.12.2005 господарського суду Луганської області залучено до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Елтіко”, м.Алчевськ Луганської області та Товариство з обмеженою відповідальністю „Квінта”, м.Луганськ.

16.01.2006 позивач подав клопотання про зменшення суми позову та просив стягнути збитки у сумі 36001 грн. 89 коп. і моральну шкоду у сумі 30000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.01.2008 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 15.01.2008 Приватне автотранспортне підприємство „Автотехобслуговування”, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення прийняте при  неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Приватного автотранспортного підприємства „Автотехобслуговування”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/521 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Бойченко К.І.- суддя, Журавльова Л.І.–суддя.

Відповідач поясненням б/н  від 21.02.2008 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заявник апеляційної скарги не скористався своїми правами, не направив свого представника у судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи за апеляційним провадженням повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Право кожної особи на захист цивільних прав та інтересів встановлено ст.15 Цивільного кодексу України.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, до яких віднесені відшкодування збитків або майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення збитків та моральної шкоди позивач –заявник апеляційної скарги посилається на те, що відповідач шляхом чинення перешкод при в'їзді автомобілів на територію позивача та їх виїзді з даної території перешкодив позивачу виконати зобов'язання за договором №45 від 14.10.2005 та за договором №49 від 17.10.2005, що спричинило позивачу збитки у вигляді неотриманого доходу в сумі 36001 грн. 89 коп. і моральну шкоду за оцінкою позивача в сумі 30000 грн.

За договором на надання експедиційно-транспортних послуг з доставки вантажів автомобільним транспортом від 14.10.2005 №45, між Приватним автотранспортним підприємством „Автотехобслуговування” та ТОВ „Елтіко”, позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами, і за договором на надання експедиційно-транспортних послуг з доставки вантажів автомобільним транспортом від 17.10.2005 б\н, між від Приватним автотранспортним підприємством „Автотехобслуговування”, м.Луганськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Квінта”, позивач зобов'язався надати транспортно-експедиційні послуги за трьома маршрутами.

В підтвердження цих доводів позивач надав заявки 3-іх осіб (а.с.19-21 т.1, а.с.26-29 т.1), датовані 18.10.2005 та 19.10.2005, за якими позивач повинний був здійснити перевезення вантажу за вказаними в цих заявках маршрутами.

Правовою підставою покладення на відповідача майнової відповідальності позивач зазначив завдання збитків, передбачених ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає обов'язок учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає склад та розмір відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням господарського зобов'язання.

Відповідач у справі не був стороною за договорами, між позивачем та третіми особами, на які посилається позивач в обґрунтування стягнення збитків, та не мав господарських договірних зобов'язань перед позивачем. Саме порушення зобов'язання, відповідно до положень ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 611 Цивільного кодексу України є обов'язковою передумовою настання правових наслідків у вигляді стягнення збитків, але таких правовідносин між позивачем і відповідачем не існує, тому визначені позивачем підстави позовних вимог не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Зміна підстав або предмету позову відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є виключним правом позивача. Суду таке право законодавством не надано, а позивач не заявляв про зміну підстав позовних вимог.  

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона  повинна  довести   певними   засобами   доказування   ті   обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути застосована при наявності наступних складових –наявність збитків, протиправних дій або бездіяльності особи, причинний зв'язок між діями або бездіяльністю особи та збитками, а також вини цієї особи.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів.

Так, позивачем не надано безспірних доказів наявності збитків у вигляді неотриманого доходу і їх розміру.

Позивачем не доведено факту протиправності дій відповідача або його бездіяльність, що привело до збитків позивача.

Позивачем належних доказів, що вказані у заявах 3-іх осіб конкретні автомобілі у конкретні дати не могли виїхати з території позивача, а також доказів чинення відповідачем у ці конкретні дати перешкод у виконанні позивачем зобов'язань за договорами з 3-ми особами, що призвело до збитків, не надано.

Акт   державного   виконавця   ВДВС   Артемівського   району   від   18.10.2005 не встановлює факт, що конкретні транспортні засоби позивача намагалися виїхати з території,  але не змогли  цього  зробити  внаслідок протиправних  дій  відповідача.  Не визначено ідентифікуючи ознаки транспортних засобів (державні номери, тощо), які не могли виїхати.

Не є належним доказом і акти державного виконавця від 02.11.2005, за якими нараховано збитки, оскільки вони не стосуються спірних обставин.

Таким чином, не доведено належними засобами обставини, що певні транспортні засоби (з відповідними ідентифікуючими ознаками –державні номери, тощо), зазначені в заявках, на які посилається позивач, не могли виїхати з території з вини відповідача.

Щодо недоведеності факту невиїзду з території транспорту позивача, зазначеного в заявках третіх осіб, слід зазначити і те, що відповідачем надані документи відносно того, що відповідні автомобілі позивача завантажувалися за іншими адресами та були в рейсах.

Таким чином, позивачем не доведено, що автомобілі не могли виконати перевезення за  договорами в інші дні, наступні за 18.10.2005 та 19.10.2005.

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в оціненій позивачем сумі 30000 грн. не підлягає задоволенню виходячи з положень ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України за недоведеністю належними певними засобами доказування та враховуючи вищенаведені обставини.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 36001,89 грн. та моральної шкоди у розмірі 30000 грн. (всього 66 001 грн. 89 коп.).

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2007 по справі №15/521 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника апеляційної скарги - Приватне автотранспортне підприємство „Автотехобслуговування”, м.Луганськ.

У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного автотранспортного підприємства „Автотехобслуговування”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/521 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/521 –без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова