Рішення

від 17.03.2008 по справі 47/31-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/31-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2008 р.                                                            Справа № 47/31-08

вх. № 792/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шнейдер М.В. за довіреністю б/н від 19.07.2007р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Молочні продукти", м. Харків  

про стягнення 280050,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  заборгованості за багатообігову тару у розмірі 85555,50грн., пені у розмірі 190600,00грн., 3%річних у розмірі 520,88грн., інфляційних у розмірі 3374,30грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №0505040335, який був укладений сторонами 31.12.2003р. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача  судові витрати по сплаті держмита у розмірі 2800,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено дилерський договір № 0505040335 від 31.12.2003р. строком дії до 31.12.2004р.  Відповідно до умов укладеного договору сторони повинні були виконати певні зобов'язання , а саме: здійснювати відвантаження товарів торгівельної марки "Заречье" в тарі, яка є багатообіговою та підлягає поверненню.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору поставив відповідчу товар на загальну суму 85555,50грн., що підтверджується накладними, які залучені до матеріалів справи. Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк не сплатив.

Згідно п. 6.2. розділу 6 Договору "багатообігова тара повинна бути повернена Дилером впродовж 7 днів з моменту її отримання.

Вказаний строк повернення багатообігової тари є одним оборотом, але відповідач умов договору не виконав, отриману тару систематично не повертав, кошти за прострочку повернення - не сплачував.

Підприємству також неодноразово спрямовувались оформлені у односторонньому порядку акти звірки з пропозицією їх підписати. Відповіді на адресу позивача від відповідача не надходило.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає у розмірі 85555,50грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 85555,50грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 3374,30грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 520,88грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Ч.2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею   258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач цей строк пропустив, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 190600,00грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 894,50грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37,69гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 223, 232 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю Фірми "Молочні продукти" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, к.Б, к. 1005, р/р 26001010268 в ХФ АТ "Кредит Банк", МФО 350415, код 30884409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" (63702, Харківська область, м. Куп"янськ, вул. Ломоносова, 26, р/р 26005036243200 в ХФ АКІб "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 32358958) основної заборгованості у розмірі 85555,50грн., інфляційних у розмірі 3374,30грн., 3% річних у розмірі 520,88грн., держмита у розмірі 894,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового прроцесу у розмірі 37,69грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 190600,00грн. відмовити.

Рішення підписано 17.03.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.