Постанова

від 11.03.2008 по справі 30/470

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/470

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.03.2008                                                                                           № 30/470

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Студенця  В.І.

          Малетича  М.М.

 при секретарі:           Суходольській Т.А.

 За участю представників:

  позивача - Ворон Л.В.,

  відповідача - Кузьменкова Ю.М.,

 розглянувши  апеляційну скаргу Київської міської Ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2007

 у справі № 30/470 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укроргсинтез"

 до                                                   Київської міської Ради

 про                                                  визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

           Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2007 порушено провадження у справі № 30/470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укроргсинтез” (далі – ТОВ “НВП “Укроргсинтез”) до Київської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

          До прийняття рішення по суті спору ТОВ “НВП “Укроргсинтез” подало заяву про уточнення позовних вимог, і просило суд:

- визнати рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки, що розташована у Деснянському районі м. Києва по вул. Червоноткацька, 61 ТОВ “НВП “Укроргсинтез” таким, що прийняте;

- вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки таким, що укладено на умовах, запропонованих ТОВ “НВП “Укроргсинтез”.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2007 позов з урахуванням поданих уточнень задоволено повністю. Суд визнав рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки, що розташована у Деснянському районі м. Києва по вул. Червоноткацька, 61 ТОВ „НВП „Укроргсинтез” таким, що прийняте. Також суд вважав укладеним договір купівлі – продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Черновоткацькій, 61 між Київською міською радою та ТОВ „НВП „Укроргсинтез” на умовах, які викладені в резолютивній частині рішення суду.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2007 Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “НВП “Укроргсинтез” в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

          ТОВ “НВП “Укроргсинтез” проти доводів апеляційної скарги заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради – без задоволення.

          ТОВ “НВП “Укроргсинтез” в процесі розгляду справи було заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору. Клопотання мотивоване тим, що фактично договір купівлі – продажу земельної ділянки виконано, земельна ділянка прийнята товариством, а міською радою прийняті грошові кошти належні до сплати за неї.

          Заявлене клопотання колегія суддів відхилила з огляду на те, що наведені в ньому ТОВ “НВП “Укроргсинтез” обставини, не можуть бути підставою для припинення провадження у справі за відсутності предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), оскільки сплата товариством коштів за спірну земельну ділянку не може свідчити про відсутність предмету спору у справі, яким є визнання таким, що прийняте рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки та визнання укладеним договору купівлі – продажу земельної ділянки.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ “НВП “Укроргсинтез” 01.12.2004 укладено угоду № 347, за умовами якої, товариство, відповідно до рішення Київської міської ради № 14/991 від 26.09.2000 “Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві” сплачує аванс в сумі 121611,47 грн. за земельну ділянку прощею 0,28 га розташовану за адресою: вул. Червоноткацька, 61 у Деснянському районі м. Києва (п. 1 угоди).

          Відповідно до п. 4 угоди Головне управління зобов'язується, в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної у пункті 2 цієї угоди, в максимально короткі терміни.

          Пунктом 5 угоди передбачено, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються товариству, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 цієї угоди. Рішення про відмову у продажі земельної ділянки у власність має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

          Платіжним дорученням № 333 від 02.12.2004 ТОВ “НВП “Укроргсинтез” перерахувало на рахунок Головного управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 121611,47 грн. з призначенням платежу “аванс за зем. ділянку зг. угоди № 347 від 01.12.2004 в т.ч. ПДВ 20268,58 грн.”.

          Між Київською міською радою та ТОВ “НВП “Укроргсинтез” 25.01.2007 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, Київська міська рада, на підставі рішення Київської міської ради № 40/2616 від 27.10.2005 та рішення Київської міської ради № 37/94 від 28.09.2006, за актом приймання-передачі передала, а ТОВ “НВП “Укроргсинтез” прийняло в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі – об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором (п. 1.1 договору).

          Пунктом 2.1 договору встановлено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування – вул. Червоноткацька, 61 у Деснянському районі м. Києва, розмір – 0,2799 га, цільове призначення – для експлуатації та обслуговування науково-виробничо-адміністративного корпусу, кадастровий номер – 8000000000:62:068:0035.

          Договір укладено на 2 роки (п. 3.1 договору).

          За актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.03.2007 Київська міська рада передала, а ТОВ “НВП “Укроргсинтез” прийняло у своє володіння і користування земельну ділянку: місце розташування - вул. Червоноткацька, 61 у Деснянському районі м. Києва, розмір – 0,2799 га, цільове призначення – для експлуатації та обслуговування науково-виробничо-адміністративного корпусу, кадастровий номер – 8000000000:62:068:0035.

          Згідно опису вкладення у цінний лист та фіскального чека ТОВ “НВП “Укроргсинтез” 20.11.2007 надіслано на адресу Київської міської ради два примірники договору купівлі – продажу підписаного ТОВ “НВП “Укроргсинтез”, а 23.11.2007 товариство звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору купівлі – продажу земельної ділянки таким, що укладений.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14 Конституції України).

          Відповідно до ст.ст. 142 – 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

          Громадяни та юридичні особи, згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (п. 12 Перехідних положень ЗК України).

          Згідно ст. 127 ЗК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації і центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Оскільки вирішення питання про передачу землі у власність є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю і це питання вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки, що розташована у Деснянському районі м. Києва по вул. Червоноткацька, 61 ТОВ „Науково – виробниче підприємство „Укроргсинтез” таким, що прийняте.

Окрім того, ні ст. 152 ЗК України, ні іншими законодавчими актами не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання рішення ради про продаж земельної ділянки таким, що прийняте.

Згідно ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, і земель сільськогосподарського призначення, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж громадянам і юридичним особам земель сільськогосподарського призначення здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається: а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі; б) план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта; в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, або державний орган приватизації, або центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України „Про столицю України – місто – герой Київ” у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок в м. Києві, затверджено рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/1738 (надалі - Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок в м. Києві).

Пунктом 2.1 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до Київської міської ради. У заяві зазначається місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

Київська міська рада в тижневий термін розглядає подані заяви (клопотання) і дає доручення Головному управлінню земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на подальше опрацювання.

Рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі – продажу (п. 2.7 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ „НВП „Укроргсинтез” в порядку, встановленому ст. 128 ЗК України та Тимчасовим порядком продажу земельних ділянок в м. Києві зверталося до Київської міської ради з заявою про намір придбати земельну ділянку і до неї були додані відповідні документи.

Угода № 347 від 01.12.2004 не може бути доказом того, що ТОВ „НВП „Укроргсинтез” зверталося до Київської міської ради про намір придбати спірну земельну ділянку, оскільки з метою отримання у власність земельної ділянки особа звертається до Київської міської ради з відповідною заявою та додає до неї необхідні документи.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Київська міська рада приймала рішення про продаж земельної ділянки ТОВ „НВП „Укроргсинтез”, яке є підставою, відповідно до ст. 128 ЗК України та Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві для укладення договору купівлі – продажу земельної ділянки.

Враховуючи те, що на пленарному засіданні Київська міська рада не приймала рішення про продаж спірної земельної ділянки ТОВ „НВП „Укроргсинтез”, то у міської ради відсутні підстави для укладення договору купівлі – продажу земельної ділянки з товариством.

Посилання суду першої інстанції на ст. 570 ЦК України, а також на те, що при укладенні угоди № 347 від 01.12.2004 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ „НВП Укроргсинтез” усвідомлювали, що укладення зазначеної угоди тягне за собою обов'язок укласти договір купівлі – продажу спірної земельної ділянки в майбутньому колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що Київська міська рада не є стороною за угодою № 347 від 01.12.2004 і відповідно у міської ради на її підставі не виникло будь - яких зобов'язань. Крім того, зазначена угода не може спростовувати положень ст. 128 ЗК України та Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві щодо порядку та підстав для укладення договору купівлі – продажу землі.

          Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на ст.ст. 179, 181 ГК України, оскільки порядок укладення договору купівлі - продажу землі врегульовано ст. 128 ЗК України, яка є спеціальною нормою по відношенню до ст.ст. 179, 181 ГК України, які регулюють загальний порядок укладення господарських договорів, і тому до даного спору підлягає застосуванню ст. 128 ЗК України.

          З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2007 у справі № 30/470 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ „НВП Укроргсинтез” відмовити повністю.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2007 у справі № 30/470 скасувати та прийняти нове рішення.

2.          У позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково – виробниче

підприємство „Укроргсинтез” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31607028, р/р № 26004286621001 в КРУ КБ „Приватбанк”, МФО 321842) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

4.          Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5.          Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Студенець  В.І.

                                                                                          Малетич  М.М.

 17.03.08 (відправлено)