Постанова

від 29.03.2011 по справі 16/327(05-5-31/4021)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 березня 2011 р.                                                                                    

№ 16/327(05-5-31/4021)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Самусенко С.С.,

Саранюка В.І.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-Холдінг"

на рішення

та постанову

господарського суду м. Києва від 23 листопада 2010 року

Київського апеляційного господарського суду

від 26 січня 2011 року

у справі

№ 16/327

господарського суду

міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-Холдінг"

про

стягнення 543 075 грн. 10 коп.

за участю представників сторін

від позивача –Снігир О.А.

від відповідача –Кравчук С.А.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Сетті"  звернулося  до господарського суду  міста  Києва  із  позовом  до ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" про стягнення 543 075 грн. 10 коп. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем як замовником зобов’язань з оплати вартості виконаних робіт по перевезенню та внесенню рідкого аміаку спеціалізованою технікою на земельних ділянках ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" за договором підряду № 31/03 від 31.03.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва  від 23.11.2010 у справі № 16/327, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011, позов задоволено у повному обсязі.

          У касаційній скарзі "СТІОМІ-Холдінг" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 у справі № 16/327 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вищим господарським судом України ухвалою від 11.03.2011 у справі №16/327 порушено касаційне провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій 31.03.2009 між ТОВ "Сетті" та ТОВ "СТІОМІ-Холдінг" укладено договір №31/03, за умовами якого позивач зобов’язувався вирівняти земельну ділянку та виконати роботи по перевезенню та внесенню рідкого аміаку (міндобрив) спеціалізованою технікою на земельних ділянках відповідача у Ярмолинецькому та Дунаєвецькому районах, всього на площах 4 тис га, при нормі внесення 120 кг на 1 га, культиватором, розпочавши виконання робіт з 10.04.2009 і завершивши за умови наявності належних погодних умов 15.05.2009. У п.3.1 договору сторони визначили, що предметом договору є внесення мінеральних добрив (рідкого аміаку).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надання послуг носить оплатний характер та відповідно до умов п.5.2 договору.

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем (замовником робіт) зобов’язань з оплати робіт, виконаних позивачем, у тому числі пов’язаних з доставкою сільськогосподарської техніки (культиватора та цистерни аміачної), і підтверджених, як встановлено судами, складеними повноважними представниками сторін двосторонніми актами від 30.04.2009 на суму 21 304 грн., від 12.05.2009 на суму 157 284 грн., від 19.05.2009 на суму 38 488 грн., від 19.05.2009 на суму 248 030 грн. 10 коп. та актом виконаних робіт від 21.05.2009 на суму 187 969 грн.

З огляду на часткове здійснення оплати відповідачем на суму 110 000 грн., підтверджене виписками за особовим банківським рахунком позивача, копії яких містяться в матеріалах справи, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача у примусовому порядку заборгованості у розмірі 543 075 грн. 10 коп., а отже –задоволення позову як обґрунтованого та правомірного.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зобов’язання, передбачені договором, відповідачем належним чином не виконано, доставка аміаку та культиватора, а також послуги по внесенню міндобрив, які підтверджено наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі виконаних робіт, відповідачем у повному обсязі не оплачено.

Доводи скаржника у касаційній скарзі з приводу того, що господарські суди не звернули уваги на ту обставину, що позивач не виконав всього обсягу робіт у строк до 15.05.2009, а вніс мінеральні добрива у грунт лише на площі 2 257,30 га земельної ділянки, тоді як за умовами договору повинен був внести на площі 4 000. га, судова колегія відхиляє, виходячи зі змісту ст.903 ЦК України та умов договору. За умовами договору та відповідно до глави 63 ЦК України відповідач не звільняється від оплати наданих йому позивачем послуг, оскільки послуги хоча і поза строками договору і на меншій, ніж передбачено договором, площі, але надано виконавцем та прийнято за відповідними актами замовником.

В касаційній скарзі скаржник послався на ухилення судів від визнання укладеного між сторонами договору у частині прав та обов’язків сторін щодо перевезення таким, що укладений, на думку скаржника, внаслідок обману зі сторони позивача, оскільки позивач не мав ліцензії на здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Апеляційний господарський суд врахував, що в силу презумпції правомірності правочину, передбаченої ст. 204 ЦК України, договір є правомірним, оскільки він не визнаний судом недійсним.

Оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а доводи касаційної скарги не спростовують її висновків, у зв’язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

          Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІОМІ-Холдінг" залишити без задоволення.

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 у справі № 16/327 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                                І. Плюшко

Судді:                                                                                                    С. Самусенко

          В. Саранюк