Постанова

від 13.09.2006 по справі 146/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

146/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 146/12-06

    Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. розглянувши матеріали справи

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю „Вітекс”, смт. Іванків

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Іванків

за участі третьої особи –акціонерного товариства „Банк Велес”, м. Київ

про зобов'язання вчинити дії

В засіданні приймали участь:

від позивача         не з'явився

від відповідача Діденко І.В. –доручення №3166/10/25 від 12.05.2006р., Коваленко О.В. доручення №2909/10/25 від 28.04.2006р.

від третьої особи не з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Вітекс” з позовом до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, за участю акціонерного товариства “Банк Велес” в якості третьої особи, про зобов'язання вчинити дії у порядку господарського судочинства.

Представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення Закону України „Про податок на додану вартість” не зараховує позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов'язань позивача по податкових векселях.

          Під час розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області зарахувати позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2439587,97грн., в рахунок погашення зобов'язань позивача по податковим векселям, що були видані в лютому 2006р.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, про що зазначив у відзиві від 15.05.2006р. та у доповненнях до відзиву від 06.06.2006р. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив наступне.

          Відповідно до п.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, платники податку на додану вартість можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

          Згідно із п. 19 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку випуску обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" від 01.10.1997 року №1104 платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

          Як зазначив відповідач, позивачем не було здійснено погашення векселів за лютий 2006 року грошовими коштами та не надано заяву на погашення сум податку за рахунок сум бюджетного відшкодування.

          Також відповідач зазначив що, суми бюджетного відшкодування по даному підприємству на дату поставки векселів митним органам знаходились в судовому, оскарженні, тобто не були підтверджені органом державної податкової служби.

          Згідно із абзацом 5 п.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбувалася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язання та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбувалася така сплата. Підприємство включило до складу податкових зобов'язань векселі, строк погашення яких до 20 числа місяця, наступного за звітним.

          Відповідно до абзацу 7 п.5 ст.11 Закону, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

          Відповідач зазначив, що платник не мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, тим самим не мав права включати суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань. Тобто, векселя вважаються не погашеними.

          Згідно із абзацом 3 п.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість"  комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

          Відповідно до абзацу 8 п. 5 Постанови протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи  та подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

          Судом встановлено, що позивач взятий на облік в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області як платник податкі.

          Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104, податковим векселем є письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України.                                     

          Згідно з абзацом сьомим пункту 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

          На підставі вищевказаної правової норми, за наявності листа від 01 лютого 2006 року відповідача про підтвердження суми бюджетного відшкодування в сумі 2439587,97грн., позивач 15 березня 2006 року звернувся до відповідача з заявою про зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що була задекларована позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року в розмірі 9907597,00грн., в рахунок погашення податкових векселів за лютий 2006р. До вказаної заяви додавався перелік податкових векселів позивача за лютий 2006 року на загальну суму 2437689,95грн..

          Постановою господарського суду Київської області №42/12-06 за позовом позивача до відповідача у даній справі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення позов задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №000090320/32783431 від 05.12.2005р., яким позивачеві зменшено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ за березень 2005 року в сумі 1516823,00грн. У процесі апеляційного оскарження постанова залишена в силі та на момент розгляду даної справи є чинною.

          Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд  вирішує  питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий  збір  при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про державне мито".

Керуючись ст.2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Івана Проскури, 24) зарахувати товариству з обмеженою відповідальністю „Вітекс” (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Поліський шлях, 5, ідентифікаційний код 31936777) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2439587,97грн., в рахунок погашення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю „Вітекс” по податковим векселям, що були видані в лютому 2006р.

          3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вітекс” (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Поліський шлях, 5, ідентифікаційний код 31936777) 3,40грн. судового збору.

          Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                 Писана Т.О.