Рішення

від 06.04.2011 по справі 34/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/36

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.04.11 р.                                                                                 Справа № 34/36                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит   

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко-Вугілля України», м. Єнакієве  

про стягнення  50712501,47грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Алексанян Ю.О. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Державним підприємством «Антрацит», м. Антрацит  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко-Вугілля України», м. Єнакієве про стягнення  заборгованості в сумі 37604500,00грн., інфляційних витрат в сумі 10604469,00грн. та 3% річних в сумі 2503532,47грн.           

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №Б48/1610/008 від 16.10.2008р. купівлі-продажу цінних паперів відповідач взяв на себе зобов'язання щодо перерахування грошових коштів протягом 3 банків днів з дня зарахуванням цінних паперів на рахунок відповідача, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  37604500,00грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.03.2011р. (вхід. №02-41/11343) позов щодо стягнення заборгованості в сумі 37604500,00грн., інфляційних витрат в сумі 10604469,00грн. та 3% річних в сумі 2503532,47грн. визнає у повному обсязі.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко-Вугілля України» (Покупець), від імені якого на підставі договору доручення №Б48/1610/007 від 16.10.2008р. діє його Повірений – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АДА-Брок» та Державним підприємством «Антрацит»  (Продавець) 16 жовтня 2008р. укладено договір №Б48/1610/008 купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери: акція проста іменна, емітент: ВАТ «Центрметалургкоксохім», код ЄДРПОУ 33302602, форма виписку: документарна/знерухомлені, код ISIN: UА 102157114, номінальна вартість 1 ЦП: ,025грн., кількість ЦП: 31226191шт., курсова вартість пакету ЦП: 34090500,00грн.; акція проста іменна, емітент: ВАТ «ВО «Нафтохімія», код ЄДРПОУ 33343722 форма виписку: документарна/знерухомлені, код ISIN: UА 1023081003, номінальна вартість 1 ЦП: ,025грн., кількість ЦП: 3175055шт., курсова вартість пакету ЦП: 3514000,00грн.

Загальна сума угоди відповідно до п. 1.2. договору становить 37604500,00грн.

Відповідно до п. 2.1. договору Покупець зобов'язаний на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування цінних паперів на рахунок Покупця, сплатити на банківський рахунок Продавця загальну суму договору, вказану в п. 1.2. даного договору.

Згідно із п. 3.1. договору Сторони на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору, здійснюють переоформлення прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що Продавець зобов'язаний в строк передбачений п. 3.1. даного договору забезпечити передачу до Зберігача розпорядження про списання цінних паперів, вказаних в п. 1.1. даного договору на користь Покупця. Покупець зобов'язаний протягом строку, вказаного в п. 3.1. даного договору надати Зберігачу розпорядження на зарахування цінних паперів. (п. 3.4. договору).

За приписами п. 5.1. договору при невиконання або неналежному виконані своїх зобов'язань за цим договором винна Сторонами несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до. п. 8.2. цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до виконання сторонами взятих на себе згідно договору зобов'язань.

Даний договір підписано покупцем, продавцем, повіреним та скріплений печатками підприємств.

Факт приймання-передачі цінних паперів за договором №Б48/1610/008 від 16.10.2008р. підтверджується актом приймання-передачі цінних паперів від 10.11.2008р. до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б48/1610/008 від 16.10.2008р. Даний акт підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Передача цінних паперів також підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунок за період з 03.11.2008р. по 28.11.2008р.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування грошових коштів позивачем було надіслано на його адресу вимогу №09/480 від 02.11.2010р. про погашення заборгованості за договором №Б48/1610/008 від 16.10.2008р. на суму 37604500,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за Договором №Б48/1610/008 купівлі-продажу цінних паперів від 16.10.2008р. належним чином не виконав, грошові кошти за отриманні цінні папери не перерахував, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 37604500,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 37604500,00грн. відповідач повністю підтвердив у відзиві на позовну заяву від 22.03.2011р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 37604500,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 2503532,47грн. та інфляційних витрат в сумі 10604469,00грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 10604469,00грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 2503532,47грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко-Вугілля України», м. Єнакієве про стягнення  заборгованості в сумі 37604500,00грн., інфляційних витрат в сумі 10604469,00грн. та 3% річних в сумі 2503532,47грн., задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко-Вугілля України» (86400, м. Єнакієве, вул. Марата, 1, п/р 26000311137201 в АБ «Південний»,                     м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33620370) на користь Державного підприємства «Антрацит» (94613, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, р/р 26002006433004 в АКБ «ТК КРЕДИТ», м. Київ, МФО  322830, код ЄДРПОУ 32226065) борг в сумі 37604500,00грн., інфляційні витрати в сумі 10604469,00грн., 3% річних в сумі 2503532,47грн., державне  мито  в  розмірі 25500,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Кододова О.В.