Рішення

від 28.03.2011 по справі 5020-2/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 березня 2011 року справа № 5020-2/248

 За позовом:           Регіонального відділення Фонду державного майна України в

          Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

          (99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Севнет”

                       (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 14, кв. 2)

про                     стягнення 11969,29 грн. та розірвання договору оренди

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивач

                      Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта”

                      (вулиця Хрещатик, буд. 22, місто Київ, 01001)

                      (Севастопольська дирекція Українського державного підприємства

                      поштового зв'язку „Укрпошта”

                      (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21)),   

суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

Позивач –Бистрицька Ю.М., довіреність № 2 від 05.01.2011;

Відповідач –не з'явився;   

Третя особа –не з'явився.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севнет” про стягнення 80868,39 грн., що становить заборгованість по орендній платі за період з 01.06.2010 по 31.10.2010, штрафні санкції та 3% річних за договором оренди державного нерухомого майна №881/22-73/09 від 19.08.2009 та розірвати договір оренди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивач Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”.          

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору № 881/22-73/09 від 19.09.2009.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 11969,29грн, з яких: заборгованість по по перерахуванню 70% орендної плати до державного бюджету за період з 01.06.2010 по 31.10.2010 у розмірі 7615,29 грн., пеню у розмірі 3496,71 грн., штраф у розмірі 761,53 грн. та 3% річних у розмірі 95,76 грн. за договором оренди державного нерухомого майна №881/22-73/09 від 19.08.2009 та розірвати договір оренди № 881/22-73/09 від 19.09.2009 (арк. с. 94).

Таке зменшення позовних вимог, як вказано у заяві, відбулось в результаті зміни позивачем розміру орендної ставки за договором оренди для відповідача з 80% на 45% та перерахунком орендної плати.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севнет” (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності № 881/22-73/09 (далі - Договір) (арк. с. 6-9).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт нерухомого майна:  нежитлові приміщення загальною площею 264,5 кв.м., розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 21, які перебувають на балансі Севастопольської дирекції УДППС „Укрпошта” (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.10.2008 і становить 1970430 грн. без урахуванням ПДВ.

19.09.2009 об'єкт оренди переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі (арк. с. 12).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі –Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –січень 2009 року –26255,98 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

22.12.2009 між Орендарем та Орендодавцем укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої договір укладено строком на 2 року 11 місяців та діє з 19.08.2009 по 19 липня 2012 року включно.

          Судом встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010, залишеною без змін постановою  Вищого господарського суду України від 17.01.2011, у справі № 5020-10/184 за позовом державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” в особі Севастопольської дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю “Севнет” та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22.12.2009 про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна №881/22-73/09 від 19.08.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності,  № 881/22-73/09 діє до 19 липня 2012 року.    

За твердженням позивача, зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем виконувались  неналежним  чином,  у  зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед

позивачем за період з 01.06.2010 по 31.10.2010 у розмірі 7615,29 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з розрахунку. доданого позивачем до заяви про зменшення позову, заявлена позивачем до стягнення заборгованість по орендній платі у сумі 7615,29грн. є заборгованістю по орендній платі за жовтень місяць 2010 року. Згідно цього розрахунку орендна плата, яка підлягала перерахуванню у бюджет, за жовтень 2010 року була нарахована у розмірі 9740,53грн, з яких 2125,24грн. сплачені 21.01.2011, а заборгованість становить 7615,29грн. (арк..с. 100-102).

Однак суд з огляду на викладене відхиляє доводи позивача, що ця сума є заборгованістю за період з 01.06.2010 по 31.10.2010.

Докази оплати відповідачем цієї заборгованості з орендної плати у розмірі 7615,29 грн. грн. відсутні, а тому вона підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, відповідно до пункту 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки заборгованість відповідача по сплаті орендної плати у сумі 7615,29 грн. є частковою заборгованістю за жовтень 2010 року, тобто, менше ніж три місяці, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 761,53 грн. є такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3496,71 грн., а також 3% річних у розмірі 95,76 грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в частині стягнення пені та 3% річних, з наступних підстав.

Первісно заявлені позовні вимоги, у тому числі пеня у розмірі 3441,71 грн. та 3% річних у розмірі 875,15 грн., були заявлені за період з 01.06.2010 по 31.10.2010, після зменшення позовних вимог позивач просив стягнути основну заборгованість за період з 01.06.2010 по 31.10.2010, щодо пені та 3 % річних не зазначено, за який саме період прострочення і яких платежів ці суми заявлені. Відповідно до розрахунків, які додані до заяви про зменшення  позовних вимог (арк. с. 100-104), пеня у розмірі 3496,71 грн. нарахована за період з вересня 2009 року по жовтень 2010 року. У розрахунку 3 % річних зазначено, що період стягнення з 01.06.2010 по 31.10.2010, а сума боргу складає 7615,29 грн., хоча зазначена сума боргу у розмірі 7615,29 грн. збільшувалась наростаючим за весь період заборгованості.

Позивач всупереч вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України у заяві про зменшення позову не вказав обставини, на яких ґрунтуються вимоги про стягнення пені і 3% річних, та не надав докази в підтвердження цих вимог.

Судочинство у господарських судах згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України  здійснюється на конституційних засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Що стосується позовної вимоги про розірвання договору оренди, то суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

          В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на норми частини третьої статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, частини першої статті 782 Цивільного кодексу України та невиконання відповідачем передбаченого договором обов'язку застрахувати орендоване майно.           

          Частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

          Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          За приписами статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

          У випадку, що є предметом спору у даній справі, позивач всупереч вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував вимогу про розірвання договору оренди, не вказав визначених законом обставини, за наявності яких договір міг би бути розірваний у судовому порядку.

          Невиконання орендарем передбаченого договором обов'язку застрахувати орендоване майно та наявність заборгованості по орендній платі у сумі 7615,29грн, що менше розміру орендної плати за один місяць, з огляду на вказані норми не є підставою для розірвання договору оренди.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у розмірі 118 грн

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    1.          Позов задовольнити частково.

          2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севнет”  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 31727783, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6, код ЄДРПОУ 20677058, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 7615,29 грн. (сім тисяч шістсот п'ятнадцять грн. 29коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севнет”  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 31727783, відомості про рахунки в установах банків відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито у розмірі 76,15 грн. (сімдесят шість грн. 15коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севнет”  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 31727783, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп) на наступні реквізити: одержувач: Ленінський район, ЄДРПОУ: 24035598, банк одержувача: ГУ ДКУ в м. Севастополі,  МФО: 824509, рахунок:31212264700007, код бюджетної класифікації: 22050003.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В частині вимог про стягнення штрафу у розмірі у 761,53 грн., пені у розмірі 3496,71 грн. та 3 % річних у розмірі 95,76 грн. відмовити.

6.          В частині вимог про розірвання договору оренди державного нерухомого майна №881/22-73/09 від 19.08.2009 відмовити.

Суддя                                                     підпис                                                              Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 04.04.2011.