Рішення

від 30.03.2011 по справі 15/13/5022-334/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/13/5022-334/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2011 р.Справа № 15/13/5022-334/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ, 49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремеді ЛТД" –аптечний склад, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, 46000

про: стягнення заборгованості в сумі 246.782,37 грн., в тому числі 239.608,90 грн. основного боргу, 667,15 грн. 3% річних, 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 3.447 грн. пені.

за участю представників сторін:

позивача:           представник Юрченко Оксана Вікторівна, довіреність № 30/11-10 від 30.11.10р.;

відповідача:          директор Рудяк Юрій Аронович, паспорт № МС 2735590 від 13.02.98р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремеді ЛТД" –аптечний склад, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, про стягнення заборгованості в сумі 246.782,37 грн., в тому числі 239.608,90 грн. основного боргу, 667,15 грн. 3% річних, 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 3.447 грн. пені.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

У розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача 30.03.2011р. подав суду заяву про зміну (збільшення розміру) позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 257.982,22 грн. основного боргу, 667,15 грн. 3% річних, 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 3.447 грн. пені.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 11.03.2011р. матеріалів не подав, однак в судовому засіданні його представник позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що заборгованість виникла у зв'язку з важким фінансовим становищем товариства. Також подав суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на чотири місяці.

Представник позивача не заперечила щодо надання розстрочки виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 253528 від 03.09.2010р. Головного управління статистики у Дніпропетровській області, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремеді ЛТД" –аптечний склад (Покупець), 02.06.2009 року укладено договір поставки товару № 857 відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- позивач, як "Постачальник" зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця лікарські препарати та медичні товари (товар) передбачені даним договором, а Покупець зобов'язується приймати вищевказаний товар та вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).

Асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що складаються на кожну партію товару, що поставляється, і є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 1.3. договору, вартість кожної партії товару є твердою і зміні не підлягає. Ціна на товар, переданий за даним договором, визначається без урахування тари і упаковки.

Загальна ціна договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за накладними, і орієнтовно складає 3.000.000 грн.

Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобов'язань –до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати даний договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

Позивач на виконання взятих зобов'язань по вищезазначеному договору поставив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності, що підтверджується товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень на загальну суму 340.995,57 грн..

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 4 Договору сторони визначили термін і порядок розрахунків, зокрема згідно п. 4.1. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у договорі.

Термін оплати Покупцем кожного конкретного постачання Постачальник вказує у відповідній накладній. У випадку, якщо Постачальником не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата Покупцем  повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більше десяти календарних днів з дати одержання товару (п. 4.2. договору).

У відповідності до п. 4.3. договору, розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим Покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов'язання по договору поставки товару № 857 від 02.06.2009р. частково не виконав і станом на час розгляду справи (з врахуванням часткового повернення товару на суму 43.013,35 грн. та часткової оплати в сумі 40.000 грн.) за ним рахується неоплаченою сума 257.982,22 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (257.982,22 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує три відсотки річних з простроченої суми.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 3447 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 667,15 грн. 3 % річних також підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач визнав наявність заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремеді ЛТД" –аптечний склад, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, 257.982,22 грн. основного боргу, 667,15 грн. 3% річних, 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 3.447 грн. пені. обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення та враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, вважає за можливе задовольнити його і на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України розстрочує виконання в межах погодженого сторонами графіку, до 05.07.2011р..

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32 - 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, п. 6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремеді ЛТД" –аптечний склад, вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, код 21153854 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", вул. Селянський узвіз, 3а, м. Дніпропетровськ, код 21947206 –257.982,22 грн. основного боргу, 667,15 грн. 3% річних, 3.059,32 грн. збитків від індексу інфляції та 3.447 грн. пені, 2.651,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення до 05.07.2011р. шляхом сплати помісячно, а саме:

- до30.04.2011р. –86.956,59 грн.;

- до31.05.2011р. –86.956,59 грн.;

- до30.06.2011р. –86.956,60 грн.;

- до05.07.2011р. –7.173,47, грн..

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "04" квітня 2011 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська