Постанова

від 28.03.2011 по справі 5005/1713/2011(5005/2296/2011)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5005/1713/2011(5005/2296/2011)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 року                                    Справа №  5005/1713/2011(5005/2296/2011)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства “БАРДІ”, м.Донецьк, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі 5005/2296/2011

за позовом              товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк",

                                м.Дніпропетровськ   

до  відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сервіс",

                                м.Донецьк

     відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Люктрейд",

                                м.Дніпропетровськ

     відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2002",

                                м.Донецьк

про                          стягнення 61 193 356 грн. 17 коп.

                                    ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі №5005/2296/2011 (суддя Подобєд І.М.) позовна заява приватного підприємства “БАРДІ”, м.Донецьк, та додані до неї документи повернуті останньому без розгляду.

Підставою прийняття зазначеної вище ухвали стала відсутність доказів сплати позивачем державного мита у встановленому чинним законодавством України порядку; відсутність доказів на підтвердження направлення копій позовної                          заяви із самостійними вимогами відповідачам, а саме, ТОВ “Тріумф Сервіс” та                          ТОВ “Люктрейд”. До того ж, позивачем не додано доказів, що підтверджували б викладені у позовній заяві обставини, зокрема, попередній договір №332 від 21.04.2010р., укладений між ТОВ “Фаворит-2002” та ПП “Барді”.

Не погодившись з цією ухвалою, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій називає дану ухвалу такою, що суперечить нормам господарського процесуального кодексу та основним засадам Конституції України, у зв'язку з чим просить останню –скасувати, за результатами ж винесення нової ухвали –прийняти позовну заяву ПП “БАРДІ” від 17.02.2011р. до розгляду.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що ст.55 Конституції України кожному гарантується право на захист прав і свобод у судовому порядку, тому суд не вправі відмовити позивачеві в правосудді, якщо права і свободи останнього порушені, створені або створюються перешкоди для їх реалізації, тощо, адже за ст.64 Конституції України, право на судовий захист обмежено бути не може.

Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного процесуального документу, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Отже, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №5005/1713/2011, предметом якої є стягнення з ТОВ “Тріумф Сервіс” на   користь ТОВ “Діалогбанк” заборгованості за кредитним договором                                        №1-ДОН від 29.03.2010р. у розмірі 61 193 356,17 грн. Зокрема, в рахунок погашення заборгованості ТОВ “Тріумф Сервіс” перед ТОВ “Діалогбанк” за вищезгаданим кредитним договором, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - адміністративну будівлю загальною площею 5215,10 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Університетська, буд 36 “а” та належить ТОВ “Фаворит-2002” на праві власності, згідно договору купівлі-продажу від 19.01.2006р.

18.02.2011р. до господарського суду із позовною заявою звернулось                 ПП “Барді”, в якій просить визнати за ним право власності на адміністративну будівлю літ.А-5 загальною площею 5215,10 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Університетська, буд 36“а”, та, як наслідок, визнати іпотечний договір №2867 від 21.04.2010р., укладений між ТОВ “Діалогбанк” та ТОВ “Фаворит-2002”, недійсним.

За результатами розгляду позовної заяви ПП “Барді” господарським судом першої інстанції і було прийнято оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

  Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість, викладені в апеляційній скарзі доводи в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне:

Частина 1 п.3 п.п.3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік документів, що мають бути додані до позовної заяви, та, в свою чергу, мають підтверджувати вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тощо.

Отже, відповідно до п.п.3,4,6,10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не надано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі, відсутні докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, що, на думку колегії суддів, і було обґрунтовано зроблено господарським судом Дніпропетровської області.

Стосовно ж тверджень скаржника про позбавлення його господарським судом першої інстанції права на судовий захист, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що повернення позовної заяви без розгляду з зазначених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень. В той же час, можливість відстрочення сплати державного мита за клопотанням позивача, не звільненого від такої сплати Декретом кабінету міністрів України “Про державне мито”, у тому числі, з огляду на тяжке фінансове положення підприємства, чинним законодавством України не передбачена.  

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу господарського суду Дніпропетровської області правомірною, такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р.                                  у справі №5005/2296/2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “БАРДІ”, м.Донецьк, –без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

           Головуючий  суддя                                                                І.М. Науменко

           Суддя                                                                                       О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                                        В.Ф. Мороз